Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №340/574/26 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №340/574/26

Суддя: Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 340/574/26

адміністративне провадження № К/990/35793/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 (суддя Брегей Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 (колегія суддів: Білак С.В., Юрко І.В., Сафронова С.В.) у справі №340/574/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В лютому 2026 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУПФУ в Кіровоградській області) про:

- зобов`язання відновити щомісячну страхову виплату за страховим випадком від 2018 року у розмірі 10% і виплатити заборгованість з червня 2023 року у сумі 100101,03 грн з нарахуванням індексації грошових коштів;

- зобов`язати провести повторний розрахунок щомісячної страхової виплати за сукупністю двох страхових випадків у розмірі 70 (10+60)%, врахувавши середньомісячну заробітну плату за період з серпня 2021 року по липень 2022 року і індексацію за 2024-2025 роки;

- стягнення моральної шкоди у сумі 100101,03 грн.

2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 позовну заяву залишено без руху. Зокрема, надано позивачу термін десять календарних днів із дня отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.

3. На виконання вимог ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що неодноразово звертався до ГУПФУ в Кіровоградській області зі скаргами і клопотаннями. Зазначає, що отримав відповідь на останню скаргу 07.01.2026. Вказує, що дізнався про неправильний перерахунок лише 15.11.2025. Повідомляє, що є особою з втратою професійної працездатності, має захворювання, потребує лікування, перебуває у скрутному матеріальному становищі, що суттєво обмежує можливість захищати порушені права.

4. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позовну заяву повернуто в частині вимоги щодо зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну страхову виплату за період до 05.08.2025.

5. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07.07.2026 залишив ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 без змін.

6. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 30.07.2026 визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - ОСОБА_2 , суддів: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

8. Верховний Суд ухвалою від 07.09.2026 відкрив касаційне провадження.

9. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 06.10.2026 № 2047/0/15-26) та відрахуванням зі штату (наказ голови Верховного Суду від 06.10.2026 № 4929/0/5-26) справу № 340/574/26 передано на повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого визначено склад суду: суддя-доповідач - Бучик А.Ю., судді: Рибачук А.І., Коваленко Н.В.

10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

11. У зв`язку з тим, що предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивач пропустив установлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про перерахунок страхової виплати за період з червня 2023 по 05.08.2025 та не навів поважних причин його пропуску. Про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатись у період, за який просить провести перерахунок, оскільки страхова виплата є щомісячною.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що інститут строку звернення до суду не може слугувати меті відмови у захисті порушеного права та меті легалізації триваючого порушення з боку держави.

Вважає, що застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права на отримання страхової виплати, у зв`язку з втратою працездатності за нещасним випадком на виробництві.

Наводить підстави для поновлення строку, які заявлені на виконання ухвали від 11.02.2026, зокрема про неодноразове звернення до ГУПФУ в Кіровоградській області зі скаргами і клопотаннями. Зазначає, що отримав відповідь на останню скаргу 07.01.2026.

Вважає, що суд не надав оцінки причинам пропуску строку звернення до суду, які навів позивач.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

16. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

17. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах сформульовано у КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

18. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

19. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

23. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший, визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

24. При цьому поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

25. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

26. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

27. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

28. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

29. Верховний Суд наголошує, що страхова виплата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

30. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

29. Колегія суддів не знаходить правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій та вважає таку позицію застосовною й до спору, що розглядається щодо страхової виплати, яка також є щомісячною.

30. За таких обставин отримання позивачем 08.01.2026 листа ГУ ПФУ у Кіровоградській області у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

31. До того ж, як свідчать матеріали справи та вказує безпосередньо позивач, що останній не погоджувався із розрахованим розміром страхової виплати ще з червня 2023 року та періодично звертався до відповідача із цього питання, що свідчить про його обізнаність про порушення своїх прав.

32. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

33. Враховуючи указане, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді Н. В. Коваленко

А. І. Рибачук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua