Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №541/3819/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3819/26

Номер провадження3/541/851/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП судом не встановлено,

за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 998075 від 04.09.2026, 04.09.2026 о 21 год. 00 хв. за місцем проживання АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_2 не виконала вимоги термінового припису серії АА № 525404 від 04.09.2026 року стосовно доньки ОСОБА_3 , тим самим ображала доньку нецензурною лайкою. Внаслідок чого було завдано шкоди її психічному та психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, не визнала, пояснила, що після винесення заборонного припису із донькою не спілкувалась, а лише закрила літню кухню де ОСОБА_3 перебувала з дітьми. Будь-яких контактів, розмов чи особистих зустрічей безпосередньо з потерпілою ОСОБА_3 вона не здійснювала, вимог заборонного припису не порушувала.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що стосовно громадянки ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 525404 від 04.09.2026 року на заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 19 год. 50 хв. 04.09.2026 по 19 год. 50 хв. 14.09.2026.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечила факт порушення термінового заборонного припису, пояснивши, що після його винесення безпосередньо з донькою не спілкувалася, а лише закрила літню кухню, де ОСОБА_3 перебувала з дітьми.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої його винесено.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис може містити, зокрема, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, є невиконання конкретних обмежень, установлених терміновим заборонним приписом.

За правилами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП необхідно встановити, що її поведінка полягала саме в невиконанні обмежень, передбачених відповідним приписом. Таким чином, правова оцінка дій особи має ґрунтуватися на характері вчиненої поведінки та її відповідності ознакам конкретного складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що, як убачається з пояснень ОСОБА_2 , після винесення термінового заборонного припису вона безпосередньо з донькою ОСОБА_3 не спілкувалася, розмов із нею не вела та особистих контактів не здійснювала, а лише закрила двері літньої кухні, де перебувала ОСОБА_3 , після чого пішла. За таких обставин описані дії самі по собі не свідчать про невиконання вимог термінового заборонного припису, а відтак не дають достатніх підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства психологічного характеру, зокрема словесних образ, погроз, приниження чи переслідування, за наявності передбачених законом ознак може становити самостійний склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд розмежовує правову природу домашнього насильства та невиконання термінового заборонного припису. Перше характеризується вчиненням відповідних насильницьких дій щодо постраждалої особи, тоді як друге полягає в недотриманні встановлених приписом обмежень.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, оскільки, з урахуванням її пояснень, після винесення термінового заборонного припису вона з донькою ОСОБА_3 не спілкувалася, а лише зачинила двері літньої кухні та пішла. За таких обставин суд не вбачає у встановлених діях ОСОБА_2 факту невиконання вимог термінового заборонного припису, а питання щодо можливих ознак домашнього насильства психологічного характеру підлягає окремій правовій оцінці.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з огляду на недоведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, суд вважає необхідним закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський