Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №541/3368/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3368/26

Номер провадження3/541/778/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., за участі секретаря судового засідання Калініченко Л.О., захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатів Мільгевської Я.В., Новікової-Фесенко М.О., Махна В.В., представника ОСОБА_2 - адвоката Акрітова П.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції адміністративні матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

13.08.2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями переданий на розгляд судді Морозовській О.А.

Згідно із цими матеріалами вони направлені до суду після складення протоколу від 10.08.2026 року серії ЕПР1 № 742390 відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закриттям постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 21.07.2026 кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170550000528 від 26.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2026 року серії ЕПР1 № 742390, 27 січня 2026 року о 21 год 20 хв. на автодорозі Миргород + 15 кілометрів в бік смт. Велика Багачка ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 вчинив дії, які створили небезпеку та перешкоду для інших учасників дорожнього руху, а саме у темну пору доби здійснив стоянку поза населеним пунктом на проїзній частині. Внаслідок чого водій ОСОБА_2 , який рухався на зустріч на автомобілі марки ALFA ROMEO д.н.з. НОМЕР_3 був змушений маневрувати при цьому здійснив з`їзд в кювет. При ДТП автомобіль ALFA ROMEO д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справ на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП участь особи, що притягається до відповідальності, належним чином повідомленої та від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду, не є обов`язковою. З огляду на зазначене, не прибуття ОСОБА_1 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 268 КУпАП.

Суд, враховуючи положення ст. 268 КУпАП дійшов висновку про можливі розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участі його захисників, адвокатів.

Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокати Мільгевська Я.В. та Новікова-Фесенко М.О. в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнає повністю. Пояснили, що їхній підзахисний жодних порушень ПДР не вчиняв, виконував роботи по завантаженню автомобіля на евакуатор, виконав всі можливі заходи для безпечності своїх дій, увімкнув світлову аварійну сигналізацію, габарити та ближнє світло фар. ДТП, на їх переконання, трапилося через порушення ПДР саме водієм транспортного засобу «ALPHA ROMEO» д.н.з. НОМЕР_3 , який не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив з`їзд у кювет.

Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокати Мільгевська Я.В. та Новікова-Фесенко М.О. в судовому засіданні зазначили, що протокол про адміністративне правопорушення складений ЕПР1 № 742390 від 10.08.2026 року з порушенням передбаченого законом строку на його складання, так як, постанова про закриття кримінального провадження, якою закрито кримінальне провадження № 12026170550000528 від 26.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_1 , винесена слідчим СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Михайленком Г.В. 21.07.2026 року, а протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 742390 складений 10.08.2026 року. Крім того, адвокати Мільгевська Я.В. та Новікова-Фесенко М.О. просили закрити провадження у адміністративній справі № 541/3368/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, в зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування чого зазначили, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 742390 від 10.08.2026 року спростовуються висновком експерта № 6 від 16.03.2026 року, та показами свідка ОСОБА_3 інші належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні.

Захисники підтримали подані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 додаткові письмові пояснення по справі від 14.09.2026 року, які подані його захисником адвокатом Новіковою-Фесенко М.О., у яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності пояснив суду, що 27.01.2026 ввечері він отримав заявку на евакуацію несправного автомобіля марки «Джелі» д.н.з. НОМЕР_4 , який зламався і стояв на автодорозі Миргород-Велика Багачка між населеними пунктами с. Буряківщина та Велика Багачка Миргородського району Полтавської області. Близько 21 год. 00 хв. він за кермом свого автомобіля евакуатора «MAN 8.163» д.н.з. НОМЕР_2 приїхав забрати цей автомобіль. Під`їхавши до місця евакуації, побачив, що автомобіль, рухаючись у напрямку зі сторони сел. Велика Багачка до м. Миргорода, зупинився на проїзній частині прямо на смузі для руху у напрямку руху зі сторони сел. Велика Багачка у напрямку м. Миргорода, а правими колесами на узбіччі. На автомобілі були увімкнуті габаритні вогні та аварійна світлова сигналізація. Знак аварійної зупинки водій цього автомобіля не виставляв, оскільки автомобіль «Джелі» стояв на прямолінійній ділянці дороги, видимість якої не обмежувалася будь-якими перешкодами. У цей час була темна пора доби, йшов дощ і вода відразу замерзала на асфальті, була сильна ожеледиця, фактично асфальтобетонне покриття було покрите тонким шаром льоду. Проїзну частину дороги при ввімкненому ближньому світлі фар було видно на відстані не більше 100 м, тобто на цій відстані можливо було визначити елементи проїзної частини дороги, було видно розділювальну лінію дорожньої розмітки, що надавало можливість визначити смуги для руху. На більшій відстані це зробити було неможливо, оскільки асфальт був чорний, узбіччя також у більшості було чорне, все зливалося в одну смугу та не давало можливості відрізнити смуги на проїзній частині та чітко визначити, де було узбіччя. Щоб завантажити автомобіль «Джелі» на платформу, він під`їхав до нього заднім бортом вантажної платформи до задньої частини автомобіля «Джелі», а передом свого автомобіля був повернений до селища Велика Багачка. Зупинивши свій автомобіль, він увімкнув на ньому аварійну сигналізацію, при цьому на його автомобілі було ще ввімкнене ближнє світло фар разом з габаритними вогнями, він зупинив свій автомобіль в такому положенні, що його більша частина по ширині, приблизно 1,5 м, знаходилася на проїзній частині, а менша частина, шириною приблизно 0,7 м, знаходилася на узбіччі. Після цього він вийшов з автомобіля, розклав апарелі і почав за допомогою лебідки затягувати автомобіль «Джелі» на платформу. У цей час почув сторонній звук, схожий на проліт ракети, побачив, як на великій швидкості, близько 100 км/год., якийсь легковий автомобіль в некерованому стані з`їхав у кювет за межі проїзної частини та по кювету в стані заносу пролетів велику відстань, зупинився приблизно через 120 м від його автомобіля. При цьому з його автомобілем він не контактував. У подальшому з`ясувалося, що це був автомобіль «ALFA ROMEO» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Через деякий час до нього підійшли люди, які почали з ним гучно розмовляти. Він запитав, чи всі живі, вони відповіли, що так. Потім, коли він завантажив автомобіль, вирішив з`їхати з дороги, щоб ще хто-небудь не в`їхав в його автомобіль. Перед тим, як з`їхати з дороги, він позначив місце на проїзній частині, де стояв його автомобіль. Потім це місце показав працівникам поліції, які приїхали на огляд місця ДТП і воно було зафіксоване на схемі місця ДТП. З`їхавши з дороги, він свій автомобіль поставив на другорядній польовій дорозі поруч з місцем пригоди. Щодо залишення місця ДТП, то в розумінні визначення, зазначеного в п. 1.10 Правил дорожнього руху, зазначає, що місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав, а тільки з метою забезпечення безпеки дорожнього руху в темну пору доби після завантаження автомобіля, прибрав свій автомобіль з проїзної частини дороги. Винним в здійсненні даної пригоди вважає водія автомобіля «ALFA ROMEO» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який, виявивши завчасно, за 300 м, його автомобіль, не вибрав безпечну допустиму за умов видимості дороги швидкість та своєчасно не знизив швидкість руху свого автомобіля, аж до зупинки, що в подальшому призвело до втрати ним безпечного керування автомобілем та виїзду за межі проїзної частини дороги в стані заносу. Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Водій ОСОБА_2 суду пояснив, що вони разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6 рухалися у напрямку з селища Велика Багачка до м. Миргород. Поверталися з м. Запоріжжя, по дорозі зупинялися, востаннє у м. Решетилівка пили каву. Була темна пора доби, йшов дощ, який відразу замерзав, на дорозі була ожеледиця. Він рухався зі швидкістю близько 100 км/год. Від`їхавши від селища Велика Багачка у напрямку м. Миргород, через 1 км 300 м він з`їхав у кювет. Оскільки, на смузі для його руху раптово виникла перешкода, стояв евакуатор, розвернутий назустріч для його руху з увімкнутим світлом фар. Під час руху, перешкоду на дорозі він виявив на відстані близько 100 м, евакуатор стояв на пагорбі, світло його автомобіля було вище, на відстані здавалося, що автомобіль рухається у зустрічній смузі руху, назустріч йому. Через увімкнуте ближнє світло фар на евакуаторі, вогнів світлової аварійної сигналізації видно не було. Потім на дорозі з`явився ще один автомобіль, який рухався у зустрічній смузі, лише тоді він зрозумів, що на його смузі перешкода. Для уникнення лобового зіткнення він повинен був загальмувати або з`їхати праворуч, гальмувати він не міг, тому прийняв рішення з`їхати в кювет. У заносі він не перебував, керованість автомобіля не втрачав, двигун був вимкнутий лише після повної зупинки автомобіля. У кюветі автомобіль проїхав близько 80 м. Вважає, що причиною ДТП стало те, що водій евакуатора не виставив знак аварійної зупинки, згідно ПДР. Водій евакуатора ОСОБА_1 погрузивши автомобіль поїхав з місця ДТП, здійснюючи розворот за 200 м від місця події, у нього випав евакуйований автомобіль, через те, що ОСОБА_1 не закріпив його.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Акрітов П.К. вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, просив притягнути його до відповідальності. Зазначив, що висновком експерта № 6 від 16.03.2026 року є не належним доказом, оскільки висновок складений приватним експертом, який не попереджався судом про кримінальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що їхала з м. Полтави, у неї зламався автомобіль, вона зупинилася на узбіччі та через інтернет викликала евакуатор. Він приїхав з м.Миргород, з`їхав у зустрічну для його руху смугу, задом під`їхав до її автомобіля, зупинився, своєю більшою частиною евакуатор стояв на проїзній частині, та розпочав дії пов`язані з евакуацією автомобіля. На евакуаторі були увімкнуті проблискові маячки, передні фари, габарити. Чи виставлявся знак аварійної зупинки водієм евакуатора, їй не відомо. Погодні умови були незадовільні, дорога була слизька, йшов дощ, який відразу замерзав. Під час завантаження її автомобіля, вона помітила, щось так швидко пролетіло, як ракета, в кюветі, вона не зрозуміла, що сталося. Потім до них підійшли ОСОБА_2 , ще один чоловік та жінка. Далі вона сіла до евакуатора, оскільки було холодно, у цей час чула, як ОСОБА_2 крикнув, щоб викликали поліцію. Завантаживши її автомобіль, вони з ОСОБА_1 на евакуаторі поїхали у напрямку селища Велика Багачка, зліва від них був поворот у поле, водій евакуатора, задом здавав у той повор і в цей час її автомобіль злетів з евакуатора, оскільки не був зафіксований після завантаження. Вони зупинилися, оглянули її автомобіль, який зазнав механічних пошкоджень, водій дістав трос, для завантаження і в цей час приїхали працівники поліції.

Заслухавши пояснення учасників справи, захисників, свідка, дослідивши матеріали справи, копію висновку судового експерта ОСОБА_7 № 6 від 16.03.2026 року суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне,повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень п. 1.5. Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП України, особа несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якій звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень водія автомобіля марки ALFA ROMEO д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 від 27.01.2026 року, він 27.01.2026 року близько 21 год. 20 хв. рухався на власному автомобілі ALFA ROMEO д.н.з. НОМЕР_3 із селища Велика Багачка в м. Миргород. В автомобілі також знаходились його дружина ОСОБА_6 , дружина знайомого ОСОБА_8 та її син ОСОБА_9 . Він рухався зі швидкістю близько до ста км/год. В цей час на своїй смузі руху побачив ближнє світло фар на відстані близько 300 м, і наближаючись ближче побачив, що зліва від ближнього світла рухається йому на зустріч по зустрічній смузі автомобіль. Наблизившись ближче, він зрозумів, що на його смузі для руху стоїть автомобіль. Щоб уникнути зіткнення, повернув кермо вправо та з`їхав у кювет. Внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. При ДТП його дружина вдарилася головою об дах автомобіля та їй викликано ЕМД. Коли він вийшов з свого автомобіля, підійшов до автомобіля, який стояв, на проїзній частині дороги, там також знаходився і водій. Почав запитувати в нього, чому він не виставив аварійний знак і те, що він викликає поліцію. Водій сів до свого автомобіля і поїхав з місця, де знаходився, та переїхав на прилеглу територію. При цьому автомобіль, що був завантажений на евакуатор, з`їхав з нього, бо не був закріплений на платформі. Автомобіль при ДТП стояв з ввімкненим світлом.

Згідно доповнень до пояснень водія ОСОБА_2 від 28.01.2026 року, він рух здійснював у темну пору доби, за ускладнених погодних умов, а саме ожеледиці, що суттєво впливало на зчеплення коліс з дорожнім покриттям. Швидкість руху була безпечною та дозволеною для даної ділянки дороги з урахуванням дорожніх умов та видимості. Під час руху на своїй смузі раптово виявив транспортний засіб - евакуатор, який знаходився на проїзній частині, а не на узбіччі, був розвернутий у напрямку, протилежному напрямку його руху; мав увімкнені аварійну сигналізацію та ближнє світло фар, що створювало візуальне враження руху транспортного засобу назустріч. Аварійний знак на відстані, передбаченій ПДР, відсутній. Крім того, на зустрічній смузі рухався інший транспортний засіб, що позбавляло можливості безпечного маневру вліво. У зв`язку з раптово створеною аварійною ситуацією, для уникнення неминучого лобового зіткнення з евакуатором, який незаконно перебував на проїзній частині, ним було здійснено екстрений маневр ухилення, у результаті чого авто з`їхало в кювет (а.с. 133-134).

Згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень водія транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 від 27.01.2026 року, він 27.01.2026 року близько 21 год. 00 хв. за кермом свого автомобіля MAN 8.163 д.н.з. НОМЕР_2 приїхав забрати (евакуювати) автомобіль марки ДЖЕЛІ д.н.з. НОМЕР_4 , який зламався між населеними пунктами с. Буряківщина та Велика Багачка Миргородського району Полтавської області. Під`їхавши до місця евакуації, він зупинився з лівого краю на узбіччі в напрямку с. Велика Багачка. На своєму автомобілі він ввімкнув аварійну сигналізацію, габаритні вогні і почав проводити евакуацію. В цей час він почув сторонній звук та побачив, як на великій швидкості автомобіль з`їхав у кювет. Через деякий час до нього підійшли люди, які почали гучно розмовляти в його бік. Він спитав, чи всі живі. Вони сказали так. Потім він сів за кермо, щоб розвернутися. Більше з даного приводу доповнити нічого не має, його транспортному засобу ніяких пошкоджень не завдано, тілесні ушкодження йому не завдані (а.с. 10-11).

Судом також встановлено, що постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 21.07.2026 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170550000528 від 26.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито. Постанова про закриття кримінального провадження від 21.07.2026 в порядку 303 КПК України, не оскаржувалась.

Також судом встановлено, що відповідно до висновку судового експерта Балинського Олександра Павловича № 6 від 16.03.2026 року:

«В даній дорожній ситуації водій автомобіля ALFA ROMEO ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 12.6 «ґ», 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля ALFA ROMEO ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом своєчасного виконання вимогами п.п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля ALFA ROMEO ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки в даній дорожній ситуації водій автомобіля ALFA ROMEO ОСОБА_2 рухався по автодорозі Миргород - Велика Багачка зі швидкістю більшою дозволеної для руху на даній ділянці дороги, то його дії, крім вище зазначеного, також не відповідали вимогам п.п, 12.6 «ґ» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 9.9 «а», 9.10 «б», 19.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.п. 9.9 «а», 9.10 «б», 19.4 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, не вбачається.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 1.5 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, не вбачається.

З`їзд автомобіля MAN 8.163 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванні ОСОБА_1 з проїзної частини дороги з місця, в якому він знаходився в момент ДТП, за межі дороги відповідно до технічних вимог дорожнього руху України в даній дорожній ситуації фактично не являється «залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди», а являється вимушеним заходом для забезпечення безпеки дорожнього руху в темну пору доби.

Крім того, у висновку судового експерта Балинського Олександра Павловича № 6 від 16.03.2026 року, зазначено, що кк слідує з матеріалів справи, в даній ситуації мала місце вимушена зупинка в темну пору доби автомобіля ДЖЕЛІ д.н.з. НОМЕР_5 , який зламався. На момент даної пригоди водій ОСОБА_1 проводив завантаження автомобіля ДЖЕЛІ на свій автомобіль-евакуатор MAN 8.163, щоб прибрати автомобіль з дороги.

Таким чином в даній дорожній ситуації фактично мала місце і вимушена зупинка на дорозі в темну пору доби автомобіля-евакуатора MAN 8.163 під керуванням водія ОСОБА_1 для завантаження на евакуатор автомобіля ДЖЕЛІ.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 під час зупинки на дорозі в темну пору доби повинен був ввімкнути на своєму автомобілі MAN 8.163 габаритні ліхтарі та аварійну сигналізацію. При оглядовості дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м додатково повинен був установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, яка забезпечує безпеку дорожнього руху.

Іншими словами, в даній дорожній ситуації водій автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 9.9 «а», 9.10 «б», 19.4 Правил дорожнього руху України, де вказано:

9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:

а) у разі вимушеної зупинки на дорозі.

9.10. Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані» що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі:

б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

19.4. Під час зупинки на дорозі в темпу пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково - аварійна світлова сигналізація.

В умовах недостатньої видимості дозволяється додатково увімкнути ближнє світло або протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі.

Якщо габаритні ліхтарі несправні, транспортний засіб слід прибрати за межі дороги, а якщо це неможливо, його необхідно позначити відповідно до вимог пунктів 9.10 і 9.11 цих Правил.

Як слідує з пояснень обох водіїв, на момент даної дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі MAN 8.163, який знаходився на проїзній частині дороги під час завантаження на його платформу автомобіля ДЖЕЛ1, було ввімкнене ближнє світло фар, з вмиканням якого одночасно вмикаються габаритні ліхтарі, та була ввімкнена аварійна сигналізація, що в повній мірі узгоджується з вимогами п.п. 9.9 «а» та 19.4 Правил дорожнього руху України.

Як слідує з схеми місця даної ДТП від 27.01.2026, з пояснень обох водіїв та викопіровки карти даної місцевості, дана пригода мала місце на прямолінійній та горизонтальній ділянці дороги і оглядовість дороги в даному місці не обмежувалася.

Це також підтверджується поясненнями водія автомобіля ALFA ROMEO ОСОБА_2 , який побачив автомобіль MAN 8.163 з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані близько 300 м. Тобто це свідчить про те, що оглядовість дороги не обмежувалася на відстані не меншій 300 м.

Дані обставини свідчать про те, що у відповідності до вимог п. 9.10 «б» необхідності установлювати знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар разом з ввімкненою аварійною сигналізацією не було необхідності.

Таким чином в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.п. 9.9 «а», 9.10 «б», 19.4 дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, не вбачається.

У п. 1.5 Правил дорожнього руху України, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 577160, який складений на водія ОСОБА_1 , вказано:

1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Прикладами бездіяльності можуть бути ненадання необхідної допомоги потерпілому або не усунення перешкоди на дорозі (не прибраний вантаж, який випав під час його перевезення, не усунене пошкодження проїзної частини дороги (ям, вибоїн і т.п.) відповідними службами. Акцентуючи увагу на даному питанні, Правила мають основну спрямованість на турботу про безпеку людей, збереження майна. Очевидна і суть цієї вимоги: зобов`язати учасників дорожнього руху і посадових осіб у процесі руху або при його забезпеченні (утриманні доріг та їх облаштуванні) своїми діями намагатися звести виникаючі наслідки до мінімуму.

На момент даної пригоди водій ОСОБА_1 , виконавши всі вимоги Правил дорожнього руху України, які регламентували його дії в темну пору доби під час зупинки на проїзній частині дороги для завантаження несправного автомобіля ДЖЕЛЇ на свій автомобіль-евакуатор MAN 8.163, вживав всіх можливих заходів до усунення перешкоди на дорозі у вигляді несправного автомобіля в темну пору доби, тобто вживав всіх заходів, щоб прибрати несправний автомобіль з дороги.

Таким чином в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля MAN 8.163 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 1.5 Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, не вбачається» (а.с. 20-36).

Враховуючи, що даний висновок ґрунтується на похідних даних, які наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення з урахуванням первісних пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, тобто даний висновок зроблений на підставі об`єктивних вихідних даних та надає вичерпні відповіді на поставлені питання, суддя визнає його належним та допустимим доказом.

Враховуючи висновок судового експерта Балинського Олександра Павловича № 6 від 16.03.2026 року суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В причинному зв`язку з виникненням даної ДТП були невідповідності дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Матеріали справи не містять будь - яких інших доказів про порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч .2 ст. ст. 251 КУпАП).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, щодо часу, місця та способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо їх ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що досліджені судом докази не підтверджують, факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобіля, що не дає підстав для висновку про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, на виконання вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись статтями 124, 221, 245, 247, 268, 291, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя О. А. Морозовська