Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №539/2349/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №539/2349/26

Суддя: Даценко В. М.

Справа № 539/2349/26

Провадження № 1-кп/539/273/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2

з участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

та захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження №12026170570000169 від 03.03.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, особи з інвалідністю ІІ групи освіта середня, в порядку ст.89 КК України не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи особою, яка перебуває під динамічним наркологічним спостереженням у лікаря-нарколога в ВСП №4 м. Лубни КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (ЄДРПОУ 01984151), з діагнозом – психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності та отримуючи препарати, що містять наркотичні засоби «Метафін ІС» в дозуванні 150 мг на добу для самостійного вживання, 13.03.2026 отримав для самостійного приймання препарат «Метафін ІС», який у своєму складі містить наркотичний засіб – метадон.

13.03.2026, приблизно о 11 год. 26 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збув особі із зміненими особистими даними « ОСОБА_6 » за 500 грн. десять пігулок метадону, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/4990-НЗПРАП від 18.03.2026, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,047 г.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи особою, яка перебуває під динамічним наркологічним спостереження у лікаря-нарколога в ВСП №4 м. Лубни КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (ЄДРПОУ 01984151), з діагнозом – психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності та отримуючи препарати, що містять наркотичні засоби «Метафін ІС» в дозуванні 150 мг на добу для самостійного вживання, 13.03.2026 отримав для самостійного приймання препарат «Метафін ІС» який у своєму складі містить наркотичний засіб – метадон.

25.03.2026, приблизно о 12 год. 51 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , діючи повторно з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збув особі із зміненими особистими даними « ОСОБА_6 » за 500 грн. десять пігулок метадону, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/5846-НЗПРАП від 02.04.2026, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,0502 г.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин визнав повністю, у скоєному кається.

Показання ОСОБА_4 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин, прокурор також не оспорює фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, визнання своєї вини, незадовільний стан здоров`я, перебування на утриманні ОСОБА_4 непрацездатної матері ОСОБА_7 .

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи суть та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого який характеризується позитивно, немає непогашеної судимості, наявність декількох пом`якшуючих вину обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст.67 КК України, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за можливе призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосування ч.1 ст.69 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Остаточне покарання суд призначає на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. При цьому суд враховує визнання вини обвинуваченим, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, стан здоров`я обвинуваченого, який є особою з інвалідністю ІІ групи, хворіє на хронічний гепатит, легеневий туберкульоз, ВІЧ-інфекція, глумерулонефрит, коксартроз – руйнація суглобів, сімейний стан ОСОБА_4 , який має на утриманні матір похилого віку, яка має декілька тяжких хронічних хвороб, самостійно не може справляти природні потреби, постійно потребує стороннього догляду, обставини цього кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_4 збував наркотичний засіб, який правомірно отримував в наркодиспансері на метадоновій програмі лікування.

Суд вважає, що іспитовий строк має бути застосований до обвинуваченого терміном 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України слід зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Окрім того, статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, зокрема: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

У п. 19 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» вказано, що якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК непотрібно.

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №183/163/14-к /провадження № 51-3549 км 18/ та від 21 червня 2023 року у справа № 953/6732/22 /провадження № 51-2510 км 23/.

Оскільки у переліку додаткових покарань у ст. 77 КК України відсутня конфіскація майна, відтак така й не може бути застосована до ОСОБА_4 у зв`язку із звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, який необхідно застосувати до ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд не вбачає підстав для його зміни, а тому вважає за необхідне залишити попередній – у виді домашнього арешту.

Документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого, відповідно ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання

за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишити попередній – домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2 674,20 гривень за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117/-26/4990 - НЗПРАП від 18.03.2026; 2 674,20 гривень за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-26/5846- НЗПРАП від 02.04.2026; 5 348,40 гривень за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117/-26/5847 - НЗПРАП від 02.04.2026 та 3 850,88 грн. за проведення експертизи спеціальних хімічних речовин № СЕ-19/117-26/5845-ФХД від 21.04.2026, а всього 14 547 грн. 68 коп.

Речові докази по кримінальному провадженні:

1.Десять пігулок булого кольору, що передано до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області – знищити;

2.Зразок спеціальної хімічної речовини, що зберігається в камері зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області – знищити;

3.Медичний блістер «МЕТАФІН» в якому десять пігулок, що передано до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області – знищити

4.Змиви з лівої та правої долоні ОСОБА_4 , а також контрольний заразок марлевого бинта, що передано до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області – знищити;

5.14 медичних блістерів по 10 пігулок, білого кольору з написом «МЕТАФІН», фрагмент медичного блістера в якому 5 пігулок булого кольору (загальна кількість 145 пігулок), що передано до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області – знищити;

6.Два листки призначення препаратів наркотичних засобів на ім`я ОСОБА_4 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон «Redmi 8A» imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім -картою НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 500 грн, які вилучені при другій закупці.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.03.2026 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua