Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №539/4526/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4526/26

Провадження № 2-а/539/47/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Рубана Едуарда Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 03.09.2026 інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Рубаном Е.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7819416, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Дану постанову отримав поштою 08.09.2016 року.

Згідно вказаної постанови 03.09.2026 року о 09 год. 41 хв. на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, він керував автомобілем KIA Sportage номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки не порушував ПДР України, так як ще дома в с. Вовчик завівши належний йому автомобіль без його втручання ввімкнулося ближнє світло фар та він розпочав рух до м. Лубни? але з невідомих для нього причин автомобіль під його керуванням був зупинений працівником поліції на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський.

Крім того, працівником поліції не дотримано вимог закону щодо надання йому можливості отримати правову допомогу для правового захисту та надання своїх заперечень відносно правопорушення яке він не скоював.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд скасувати вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7819416 від 03.09.2026, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 23.09.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачеві подати відзив на позов.

У відзиві на позовну заяву відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що факт порушення позивачем ПДР України, а саме керування транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар та денних ходових вогнів підтверджується відеофіксацією з реєстратора та відео з нагрудної камери №473461, де зафіксовано факт спілкування з водієм та розгляд справи, які додано до відзиву.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.09.2026 інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Рубаном Е.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7819416 , згідно якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 03 вересня 2026 року о 09 год. 23 хв. на 207 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, ОСОБА_1 керував автомобілем KIA Sportage номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України (а.с.10).

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 9.8 ПДР України, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Частиною ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наданих відповідачем відеозаписів обставин даної події, зокрема відео з реєстратора Aspiring та відео з нагрудної камери, про які зазначено в оскаржуваній постанові, вбачається, порушення позивачем ПДР України, а саме керування автомобілем KIA Sportage номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

З наданих суду доказів (відеозаписів) вбачається, що позивач дійсно допустив керування автомобілем без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані у справі щодо керування позивачем автомобілем без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом підтверджені належним та допустимим доказом, зокрема відеофіксацією.

Подані представником відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС України, відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом, а тому є належними, достовірними та достатніми для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності приймалася на місці вчинення адміністративного правопорушення, згідно статей 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто поліцейським була встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Позивач, відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці

ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу в межах скороченого провадження.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні поліцейським постанови по справі про адміністративне правопорушення були дотримані всі вимоги чинного законодавства України.

За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Рубана Едуарда Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко