Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №305/38/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 305/38/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року у справі № 305/38/24 (Головуючий: Марусяк М.О.), -

В С Т А Н О В И Л А

У січні 2024 року Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у власність держави.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Тячівською окружною прокуратурою встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру у зв`язку з порушенням Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області вимог земельного законодавства внаслідок розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Відповідно до наказу Держгеокадастру №1487-сг від 02.10.2015 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради (полонина Драгобрат) Рахівського району Закарпатської області.

На підставі вказаного рішення територіального органу державної влади та на замовлення ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, після виготовлення якого, 05.10.2017 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634, площею 0,1 га у Державному земельному кадастрі.

Наказом Держгеокадастру № 3396-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634, площею 0,1 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 площею 0,1 га сформована та передана у приватну власність ОСОБА_1 за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав ДП «Ясінянське ЛМГ», в частині права на користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, набутого на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.

За результатами аналізу положень ст.ст.122 та 149 ЗК України вбачається, що повноваження на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення станом на момент надання спірної земельної ділянки у приватну власність належали Кабінету Міністрів України, при цьому, Держгеокадастр вправі був розпоряджатись лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення, до яких земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 площею 0,1 га не належить.

Позивач зазначає, що наказ Держгеокадастру №3396-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 площею 0,1 га передано у власність ОСОБА_1 прийнятий з порушенням ст.122 та ч.ч.1, 2, 9 ст.149 ЗК України. В даних правовідносинах внаслідок видання Держгеокадастром наказу №3396-сг від 23.10.2017 порушено також вимоги ч.5 ст.116 ЗК України.

Водночас, у наказах Держгеокадастру від №1487-сг від 02.10.2015 та № 3396-сг від 23.10.2017, відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що свідчить також про порушення ст.20 ЗК України, ст.57 ЛК України.

Позивач вказує, що зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Оскільки наказ Держгеокадастру №3396-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» прийнятий з порушенням ст.ст. 20, 84, 116, 122, 149 ЗК України, позаяк призвів до передачі у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, вказаний наказ Держгеокадастру є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України та ст.ст.21, 152 Земельного кодексу України.

Водночас, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, відносно однієї і тієї ж земної поверхні зареєстровані одночасно дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123656200:08:001:0634, яка належить ОСОБА_1 , та 2123687500:03:001:0007, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.

Земельна ділянка, яка є предметом позову, сформована та передана у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. Фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої у приватну власність некомпетентним органом державної влади, без вилучення та зміни цільового призначення.

При цьому, повернення у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельної ділянки є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі.

Отже, обраний спосіб захисту є ефективним та у випадку задоволення позову буде відновлено порушені права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як уповноваженого органу на розпорядження зазначеною категорією земель.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації шляхом подання позову є неправомірне вибуття вказаної земельної ділянки із державної власності, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при тому, що Закарпатською обласною державною адміністрацією як уповноваженим суб`єктом не вжито заходів, у тому числі позовного характеру, щодо її повернення.

Вилучення з порушенням земельного законодавства земельної ділянки лісового фонду, зміна її цільового признання та передача у власність особі без належних на те законодавчих підстав порушує права та інтереси держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Крім того, незаконна зміна цільового призначення та вибуття лісових земель з державної власності, безумовно, становить суспільний інтерес. У зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів відповідно до статті 131 ,Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Закарпатська обласна державна адміністрація, як власник спірної земельної ділянки, володіючи інформацією з вказаного листа про порушення законодавства щодо спірної земельної ділянки, а саме про незаконність вибуття вказаної ділянки з державної власності, не вживала протягом тривалого часу дієвих заходів для поновлення прав держави.

Рішенням Рахівського районного суду від 14 травня 2024 року у задоволенні позову Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні і доводи апеляційної інстанції в основному зводяться до доводів заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури Роман М.С., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_1 – адвоката Мигальчич Л.А. та представника Головного управління Держземкадастру у Закарпатській області Боднар М.Ю., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , є учасником АТО, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 08 липня 2015 року і відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають пільги на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02 жовтня 2015 року №1487-СГ надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею, 0,10 га, із земель сільськогосподарського призначення, для особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат Рахівського району, Закарпатської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2102247212017 від 05.10.2017 на замовлення ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, після виготовлення якого, 05.10.2017 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 жовтня 2017 року №3396-сг "Про затвердженн проекту землеустрою та передачу земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634, площею 0,10 га, в тому числі пасовища, площею 0,10 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту, полонина Драгобрат, на території Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 5 Лісового кодексу України (далі – ЛК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст.55 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ЗК України).

Згідно ч.2 ст.8 ЛК України право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. ( ст.16 ЛК України).

Згідно розпорядження голови Закарпатської ОДА № 570 від 23.08.2018 «Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), надано згоду ДП «Ясінянське ЛМГ» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), загальною площею 29500,6 га.

На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 р. та виданого Ясінському державному лісомисливському підприємству Рахівською районною радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області даному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, згідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.

Разом з тим, на позивача поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.

При розгляді справи, суд вважав безпідставним посилання прокурора, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 з кадастровим номером 2123656200:08:001:0634 належить до земель лісового фонду та повністю накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

На підставу заявлених позовних вимог прокурор посилається та додає до позовної заяви - це "Фрагмент із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництв ДП «Ясінянський лісгосп» за даними базового лісовпорядування 2010 року" і при наданні оцінки цьому судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що така не відповідає вимогам законодавства, не відображає конкретне місце розташування земельної ділянки та із наданих позивачем у справі матеріалів неможливо встановити на підставі яких документів на Публічній кадастровій нанесено межі кварталів №3 та 12, відсутні відомості щодо факту встановлення меж в натурі.

Отже, саме лише графічне співпадання спірної земельної ділянки з межами ліній позначення кварталів №3 і № 12 як лісові, без встановлення підстав та достовірності нанесення відповідних ліній позначення, не є достатнім доказом для встановлення фату належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду. Для визначення дійсних меж кварталів №3 і № 12 як лісових та факту накладення спірної земельної ділянки, обсягу та конфігурації такого накладення, необхідні спеціальні знання з питань землеустрою і позивачем жодного висновку фахового експерта до матеріалів справи не долучено, клопотання про проведення відповідної експертизи для з`ясування цих обставин прокурором не з`являлося.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що факту накладання земельної ділянки відповідача на земельну ділянку лісового фонду не доведеним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 з подібних правовідносин зазначала, що належним способом захисту права держави на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка вибула із власності держави поза її волею, є витребування цієї ділянки з чужого володіння кінцевого набувача слід розглядати, як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку. Для витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, державних актів, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки на підставі гарантії Держави про забезпечення земельними ділянками учасників АТО, як спеціальних та пільгових категорій громадян за якими така зареєстрована.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав у даних правовідносинах є звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване н праві власності, а звернення прокуратури до суду з негаторним способом, що не відповідає належному способу захисту і є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

При постановленні рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду, обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю, а не зі спливом строку позовної давності.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури, залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду від 14 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ