Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №609/1142/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1142/26

3/609/305/2026

22 жовтня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.ст.122-4, 124, Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 788970 від 05.10.2026р. гр. ОСОБА_1 16.09.2026р. о 18.50 год. в м. Дніпро по вул. Богдана Хмельницького, 16, будучи причетним до ДТП місце події залишив, чим порушив п. 2.10 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

Окрім того, гр. ОСОБА_1 16.09.2026р. близько 18.50 год. в м. Дніпро по вул. Богдана Хмельницького, керуючи транспортним засобом марки «Ман». р.н. НОМЕР_2 , разом із напівпричепом марки «Schmitz» р.н. НОМЕР_3 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримувався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме дорожні стовпчики. Під час ДТП автомобіль та дорожні стовпчики отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3 (б) та п.13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/1140/26 (провадження №3/609/304/2026) та № 609/1142/26 (провадження №3/609/305/2026) щодо ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП визнав повністю, однак заперечив винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого 122-4 КУпАП та пояснив, що не помітив зіткнення, не відчув удару та не мав умислу на умисний з`їзд з місця ДТП до якої причетний. Просив провадження у справі в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.122-4 КУпАП, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона даної статті виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у форма прямого або непрямого умислу.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Відповідно до п.2.10 (а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно досліджених в судовому засіданні доказів, наданими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 встановлено, що останній визнає вину у вчиненому ДТП, однак не мав наміру залишати місце події, оскільки не відчув зіткнення, що також підтвердив у своїх письмових поясненнях.

Жодних відомостей на підтвердження факту свідомого залишення місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , до якої він причетний з метою уникнення від відповідальності, не встановлено. Інших відомостей, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП слід закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Положенням ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.3 (б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 2.3 (б), 13.1 ПДР України, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, крім власного визнання вини, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №788965 від 05 жовтня 2026 року, який містить відомості щодо дати, часу та місця вчинення адміністративного правопорушення;

- додатком до протоколу – схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 вересня 2026 року в м. Дніпро по вул. Б. Хмельницького;

- копіями фотокарток із зображеннями механічних пошкоджень дорожніх стовпчиків;

- рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Мельника Д.А. від 16.09.2026р.;

- електронним рапортом інспектора – чергового управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Денищенко А.В. від 17.09.2026р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.10.2026р.;

- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 06.10.2026р.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке має значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, повне визнання вини, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення в межах санкції встановленої ст.124 КУпАП.

За наведеного, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,36,122-4, 124, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, а саме № 609/1140/26 (провадження №3/609/304/2026) та № 609/1142/26 (провадження №3/609/305/2026), в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/1142/26 (провадження №3/609/305/2026).

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: М. В. Харлан