Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №394/1018/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

22.10.26

394/1018/26

1-кп/394/76/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121110000169 від 07.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тернівка, Новоархангельського району Кіровоградської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, депутатом будь-яких рад не являється, утриманців і пільг немає, стан здоров`я задовільний, працюючого охоронником в ПП «Бенчиків млин», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами за таких обставин:

ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного придбання, зберігання вогнепальної зброї, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання за невстановлених обставин незаконно придбав нарізну вогнепальну зброю, 7,62-мм магазинним карабіном зразка 1938, серійний номер ймовірно « ИП 204 …», 1941 р.в., промислового виготовлення та зберігав за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу.

28.05.2026 року з 06 год. 54 хв. по 08 год. 38 хв., на підставі ухвали слідчого судді Голованівського районного суду від 26.05.2026 року, проведено обшук домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві користування ОСОБА_4 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено вогнепальну зброю – яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/7170-БЛ від 30.06.2026: являється нарізною вогнепальною зброєю, 7,62-мм магазинним карабіном зразка 1938 року, серійний номер ймовірно «ИП 204…», 1941 р.в., промислового виготовлення, у якого магазин та кришка магазина замінено на аналогічну деталь з серійним номером, ймовірно «ЖМ 26», та штатну ложу замінено на ложу від 7,62-мм магазинної гвинтівки зразка 1891/1930 років, промислового виготовлення, з серійним номером, ймовірно «ИЯ7025», яка укорочена до залишкової довжини 974 мм шляхом відпилювання передньої її частини. Даний карабін придатний для стрільби штатними гвинтівочними патронами калібру 7,62х54мм.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при обставинах викладених вище, визнав повністю. У вчиненому щиро розкаяюється, зобов`язався подібного не вчиняти, зазначив, що готовий нести призначене судом покарання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 України доводиться зібраними у справі доказами, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Приймаючи до уваги, що всі учасники не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, прокурор запропонував досліджувати докази у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд, учасникам кримінального провадження роз`яснив положення зазначеної норми закону та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, та що характеризують особу обвинуваченого.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому, відповідно до обвинувального акта, обвинувачення.

Суд вважає показання обвинуваченого правдивими і достовірними, оскільки вони детально узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає.

Суд, вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого.

При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також рішення ЄСПЛ "Коробов проти України", "Кобець проти України", де зазначається, що при оцінці доказів, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.

Статтею 263 КК України передбачено відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а саме за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , дійсно мала місце за обставин, викладених вище, вина обвинуваченого у вчиненні правопорушення доведена «поза розумним сумнівом».

Органами досудового розслідування було вірно кваліфіковано дії обвинуваченого і суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки об`єктом даного правопорушення є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, при цьому правопорушення вчинено з прямим умислом особою, яка є суб`єктом злочину. Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, передбачене ст. 263 КК, тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно здійснюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним.

Як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_4 не має ніякого права та дозволу на той мисливський ніж, що був вилучений у нього в автомобілі.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, і й виправлення засудженого.

Суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо дискреції), де зазначено що самесуду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до абз. 17 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого.

З наданої суду досудової доповіді, вбачається, що за результатами оцінки особи ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, при цьому рівень небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, з боку обвинуваченого є середнім, при цьому, у свідомості обвинуваченого присутня мотивація до позитивних змін, існує ймовірність виправлення особи без ізоляції від суспільства можлива за умови здійснення нагляду, застосування соціально-виховного впливу.

Щире каяття суд вважає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено та органом обвинувачення в вину обвинуваченому не пред`явлено.

При цьому, враховуючи роз`яснення які містяться у ППВС України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, так як він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене, за місцем проживання характеризуються позитивно, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та психіатра, досудову доповідь, позицію прокурора, суд вважає, суд вважає, покаранням достатнім і необхідним для виправлення буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. При цьому, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено.

В Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого, який в скоєному щиро розкаюється та повністю усвідомив протиправність своїх дій, всі вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання, можливе без відбуття покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а й для виправлення.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Цивільний позов по справі не заявлено, арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Відповідно до положень ст.100 КПК України суд має вирішити долю речових доказів, а також вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

Частиною 2 ст. 122 КПК України регулюється порядок здійснення залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996, науково-дослідницькі установи судової експертизи проводять судову експертизу по кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення за рахунок засобів, передбачених у державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Отже, в даному кримінальному провадженні з обвинуваченого підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертизи на суму 1925, 44 гривень /згідно довідки про витрати на проведення експертиз/.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві було обрано у виді особистого зобов`язання, строком до 15.09.2026 року включно, при цьому, клопотань прокурора в дебатах щодо його продовження до суду не надходило, підстав для обрання запобіжного заходу з урахуванням призначеного покарання на даному етапі судом не вбачається.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за можливе обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення в даному кримінальному провадженні експертизи зброї № СЕ-19/122-26/7170-БЛ в сумі 1925 / одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять/ гривень 44 коп.

Речові докази в даному кримінальному провадженні, а саме-спеціалізований експертний пакет МВС 3026187430799349, в якому запаковано карабін, який знаходиться в кімнаті речових доказів Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - передати відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Кіровоградській області для використання за призначенням до ЗС України з самостійним визначенням ГУНП відповідного підрозділу ЗС України, якому буде передано зазначене майно, а первинне упакування та протирку каналу ствола, які також зберігаються у пакеті експертної служби в кімнаті речових доказів Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі, якщо було подано апеляційну скаргу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити прокурору та обвинуваченому. Роз`яснити, що інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику, який не був присутній в судовому засідання, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

Суддя: