Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №390/1564/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1564/26

пров. 2/393/478/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року с-ще Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,

відповідачка Гуменюк Н.В.,

представники учасників справи:

представник позивача Сердійчук Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду с-ща Кам`янець цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №1846938 від 21.10.2024р. в розмірі 12 322,73 грн, з яких: - 4 889,93 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 7 432,80 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Позов мотивований тим, що 21.10.2024р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1846938, згідно якого остання отримала кредит у сумі 5 000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Підписанням цього кредитного договору відповідачка підтвердила що ознайомилася з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит, які розміщені на сайті позивача. Приймаючи умови відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Відповідно до умов кредитного договору відповідачка зобов`язалася повернути кредит позивачу в строк передбачений кредитним договором, проте, свої зобов`язань з повернення грошових коштів не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість. 26.11.2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі – ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір №26-11/25 у відповідності до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1846938. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість у розмірі 12 322,73 грн, з яких: - 4 889,93 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 7 432,80 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 0,00 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) та понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 17.07.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не прибула, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує. 21.10.2026 року до суду направила клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надавала, копію ухвали про відкриття провадження отримала в підсистемі Електронний суд. 21.10.2026 р. направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

29.07.2026 року відповідачка ОСОБА_1 направила підсистемою Електронний суд відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що дійсно отримувала від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. Частково погасила кредитну заборгованість на загальну суму 8 669,74 грн, зазначає, що дані кошти майже в повному обсязі були спрямовані на погашення відсотків та лише 110 гривень було зараховано на погашення тіла кредиту, вважаю такі дії позивача суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності. Також повідомляє, що відповідачці не було нічого відомо про укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» договір факторингу ніяким чином про це не повідомлялася, договір факторингу був укладений після закінчення строку дії договору та виникнення простроченої заборгованості та не було надано відповідачці можливості добровільно виконати зобов`язання перед новим кредитором. Заперечувала й щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, оскільки вважає таку суму не обгрунтованою. Просить врахувати її майновий стан, джерело доходу у вигляді пенсії, відмовити у задоволені позовних вимог позивача, в разі висновку суду про наявність заборгованості просить стягнути лише заборгованість в сумі 4 889,93 за тілом кредиту; 2 444,97 за відсотками та зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу з 9 000,00 грн на 500,00 грн.

04.08.2026р. представником позивача Сердійчук Я.Я. надана до суду відповідь на відзив, в якому заперечуються всі наведені в відзиві аргументи відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача та просить задовольнити їх в повному обсязі.

05.08.2026 року відповідачка ОСОБА_1 направила до суду заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає порушення черговості погашення заборгованості, щодо суперечливості позиції позивача стосовно штрафних санкцій, щодо нарахування непропорційно великої суми по відсотках; щодо штучного уникнення досудового врегулювання; щодо протиріч у питанні витрат на правничу допомогу. Підтримала вимоги викладені у відзиві.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах, у відсутність сторін, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши клопотання представника позивача, заяви по суті справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст.513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 21.10.2024р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1846938, у вигляді електронного документа, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно якого останній отримав кредит у сумі 5 000,00 грн. Підписанням цього договору відповідачка підтвердила, що ознайомилася з його умовами та погодилася їх виконувати, та зобов`язалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами договору. Згідно кредитного договору, який сторони уклали між собою, відповідачка отримала кредит строком на 350 днів. Також 21.10.2024р. відповідачка підписала Додаток №1, в якому міститься Графік платежів, Додаток №2 Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг та Паспорт споживчого кредиту, які є невід`ємними частиною до вказаного вище договору (а.с 18-25).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в кредитному договорі №1846938 від 21.10.2024 р.

Видача кредиту позивачем відповідачці підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.11.2025р. про видачу відповідачці коштів на її платіжну картку в сумі 5 000,00 грн (а.с. 31).

26.11.2025р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №26-11/2025 у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №1846938 від 21.10.2024р., що укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 38-48).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №26-11/2025 від 26.11.2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором №1846938 від 21.10.2024 р., в сумі 22 322,73 грн, з яких: - 4 889,93 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 7 432,80 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 10 000,00 грн штрафні санкції (а.с.49-51).

З матеріалів справи та розрахунків заборгованості за період з 21.10.2024р. по 06.10.2025р. наданих стороною позивача, вбачається що відповідачка отримала кошти, але своїх зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитними договорами: за період до відступлення права вимоги за Договором факторингу №26-11/2025 у загальному розмірі 22 322,00 грн, а саме: 4 889,93 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 7 432,80 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 10 000,00 грн штрафні санкції (а.с.33-37).

Відомостей про повне погашення існуючих боргів за кредитними договорами на час розгляду справи суду надано не було.

Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Надані позивачем копії договорів факторингу та відступлення права вимоги та Реєстр Боржників за вказаними договорами містять підписи сторін, укладені відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують укладення договорів та перехід права вимоги від клієнта до Фактора позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги на надані розрахунки боргу, судом встановлено не було. Як видно із змісту матеріалів справи, відповідачка не виконала своїх зобов`язань за кредитними договорами, заборгованість, яка у неї виникла, добровільно у повній мірі на час розгляду справи ним не погашена ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кошти, відсотки за користування кредитними коштами, які були нараховані первісним кредитором відповідно до умов та в межах строку кредитного договору №1846938 від 21.10.2024 р., в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, інші нарахування позивач не ставить як судову вимогу про стягнення, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення сторони відповідача викладені в заявах по суті справи судом не беруться до уваги, оскільки вони не підтвердженні доказами та не спростовують висновків суду.

Згідно з ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Тому на підставі ст.141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідачки витрат за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Так, позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача 9 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 16 000,00 грн стороною позивача надано: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №1801 від 01.04.2026 року, витяг з Акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року (а.с.58-64).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, обмежившись надсиланням позовної заяви через систему «Електронний суд».

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 9000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371, рахунок IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) заборгованість за кредитним договором №1846938 від 21.10.2024 р. у загальному розмірі 12 322,73 грн, а саме: - 4 889,93грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 7 432,80 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371, рахунок IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371, рахунок IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець