Суд: Збаразький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №598/972/26
Суддя: Гудима І. В.
Справа № 598/972/26
провадження № 2/598/663/2026
РІШЕННЯ
іменем України
"22" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого Гудими І.В.
секретаря Жиляк Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Сідоров Віталій Михайлович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Поліщук Вікторія Анатоліївна, про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту,
в с т а н о в и в :
До Збаразького районного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Сідоров В.М., з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Кременецького нотаріального округу Тернопільської області Поліщук В.А., про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба – ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом після смерті баби та у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак дізнався, що 10 червня 2025 року вже заведено спадкову справу №74186655. Згодом йому стало відомо про наявність заповіту від 08 квітня 2025 року, нібито складеного ОСОБА_3 , посвідченого старостою Залісецького старостинського округу Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області Формазюк Г.В. та зареєстрованого у Спадковому реєстрі за №74187715, відповідно до якого все належне їй майно заповідано відповідачці ОСОБА_2 . Разом із тим зазначений заповіт був складений після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була похована 07 квітня 2025 року, а тому не могла його підписати чи висловити свою волю щодо розпорядження належним їй майном. Посилається на те, що вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року встановлено факт складання ОСОБА_4 завідомо неправдивого заповіту від імені померлої ОСОБА_3 , а вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року встановлено факт використання ОСОБА_2 завідомо підробленого заповіту з метою оформлення спадкових прав на майно померлої. Вважає, що зазначений заповіт є нікчемним, оскільки складений після смерті заповідачки, без її волевиявлення та особистого підпису, з порушенням вимог закону щодо форми та посвідчення заповіту. У зв`язку з наведеним просить застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту шляхом виключення зі Спадкового реєстру запису №74187715 про реєстрацію заповіту, складеного 08 квітня 2025 року від імені ОСОБА_3 , посвідченого старостою Залісецького старостинського округу Вишнівецької селищної ради Формазюк Галиною Василівною та внесеного до книги нотаріальних дій за №6-33.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та визначено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сідоров В.М. не з`явилися, однак на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить справу слухати у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча про день, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином. Не повідомила відповідач і про причини своєї неявки в судове засідання. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Поліщук В.А. в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин.
Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2026 року вирішено проводити заочний розгляд даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.18-19).
Згідно з актовим записом про народження №9 від 27 квітня 1974 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.20-21).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 2025 року Вишнівецькою селищною радою Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11 квітня 2025 року складено відповідний актовий запис №84 (а.с.46).
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що актовий запис №84 про смерть ОСОБА_3 складено 11 квітня 2025 року Вишнівецькою селищною радою Кременецького району Тернопільської області, а 22 квітня 2025 року внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У вказаному актовому записі датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для державної реєстрації смерті слугувало лікарське свідоцтво про смерть №6 від 09 квітня 2025 року (а.с.22-23).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала одна у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.49).
Із заповіту, датованого 08 квітня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_3 нібито заповіла все належне їй майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначений заповіт посвідчений старостою Залісецького старостинського округу Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області Формазюк Галиною Василівною та зареєстрований у реєстрі за №6-33. У тексті заповіту зазначено, що його прочитано вголос заповідачкою та власноручно підписано нею у присутності посадової особи (а.с.49).
10 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у якій зазначила, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті залишилося спадкове майно, яке було її особистою власністю. Справжність підпису ОСОБА_2 на заяві засвідчена старостою Залісецького старостинського округу Формазюк Г.В., заяву зареєстровано в реєстрі за №647 (а.с.44).
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 10 червня 2025 року №81470867 та №81470888 вбачається, що за вказаними параметрами пошуку щодо ОСОБА_3 відомості про спадкові справи, видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, а також заповіти та спадкові договори у Спадковому реєстрі були відсутні (а.с.52).
Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №81471004 від 10 червня 2025 року приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Поліщук В.А. заведено спадкову справу №41 після смерті ОСОБА_3 , якій у Спадковому реєстрі присвоєно №74186655. Датою заведення спадкової справи зазначено 10 червня 2025 року (а.с.53).
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №81502807 від 12 червня 2025 року після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №74186655, яка перебуває у провадженні приватного нотаріуса Поліщук В.А. У довідці датою смерті спадкодавиці зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
12 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Поліщук В.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_3 , у якій зазначив, що спадщину приймає, а також повідомив про інших спадкоємців, зокрема сина померлої ОСОБА_5 та її дочку ОСОБА_8 . Цього ж дня ОСОБА_1 подав заяву, у якій повідомив про наявність спору між спадкоємцями щодо спадкового майна та просив зупинити вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо спадкового майна до вирішення спору судом (а.с.45).
Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року у справі №601/2797/25 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа.
Зазначеним вироком встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання у с. Залісці Кременецького району Тернопільської області померла ОСОБА_3 , яка була похована наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з метою успадкування майна померлої, отримала завідомо підроблене лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 №6 від 09 квітня 2025 року, у якому було зазначено неправдиві відомості про дату її смерті — ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надалі, 11 квітня 2025 року, усвідомлюючи підроблений характер зазначеного документа, звернулася з ним до органу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть.
Крім того, вказаним вироком встановлено, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_2 отримала від старости Залісецького старостинського округу Формазюк Г.В. завідомо підроблений заповіт від імені ОСОБА_3 , який був складений та посвідчений після смерті останньої. 10 червня 2025 року ОСОБА_2 , достовірно знаючи про підроблення заповіту, звернулася з ним до приватного нотаріуса Поліщук В.А. з метою оформлення спадкових прав на майно померлої. За результатами розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 визнано винуватою за ч.4 ст.358 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік (а.с.25-26).
Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року, у справі №598/1983/25, який набрав законної сили 11 листопада 2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Цим вироком встановлено, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старости Залісецького старостинського округу Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , без її згоди та у її відсутності склала завідомо неправдивий заповіт від імені ОСОБА_3 , датований 08 квітня 2025 року, у якому внесла неправдиві відомості про волевиявлення останньої заповісти все належне їй майно ОСОБА_2 та про нібито особисте підписання заповіту заповідачкою. Вказаний заповіт ОСОБА_4 посвідчила своїм підписом, скріпила печаткою Залісецького старостинського округу та видала ОСОБА_2 .
Крім того, вироком встановлено, що 10 червня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Залісецького старостинського округу, склала завідомо неправдиву заяву про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, до якої внесла відомості про зазначений заповіт від 08 квітня 2025 року, посвідчений нею та внесений до книги нотаріальних дій за №6-33. Надалі за допомогою кваліфікованого електронного підпису та системи електронного документообігу «АСКОД» направила зазначену заяву до Тернопільської регіональної філії ДП «Національні інформаційні системи», на підставі чого заповіт від імені ОСОБА_3 від 08 квітня 2025 року було зареєстровано у Спадковому реєстрі за №74187715.
За вчинення зазначених дій ОСОБА_4 визнано винною за ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 грн, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із вчиненням нотаріальних дій, строком на один рік (а.с.27-29).
14 січня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Поліщук В.А. із заявою, у якій повідомила, що вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року у справі №601/2797/25 встановлено підроблення заповіту, на підставі якого вона вважалася спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з цим зазначила, що не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 ні за заповітом, ні за законом, спадщину не приймала, не має наміру її приймати та жодних претензій на спадкове майно не заявляє (а.с.45).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими уповноваженими законом посадовими чи службовими особами.
У постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №716/1051/17 (провадження №61-40992св18) викладено правовий висновок про те, що непідписання заповіту заповідачем свідчить про порушення вимог щодо його форми та відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України має наслідком його нікчемність.
Частиною першою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено судом, заповіт від імені ОСОБА_3 , датований 08 квітня 2025 року, був складений після її фактичної смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , без її особистого волевиявлення та підпису. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими судом доказами, зокрема вироками Збаразького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2025 року та Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не здійснювала особистого волевиявлення щодо розпорядження належним їй майном на випадок смерті та не підписувала зазначеного заповіту, суд приходить до висновку, що заповіт від 08 квітня 2025 року складений із порушенням установлених законом вимог щодо його форми, а тому відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України є нікчемним.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №756/10183/16-ц/16-ц (провадження №61-6108св19) викладено правовий висновок про те, що у разі нікчемності заповіту обґрунтованою є вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом виключення зі Спадкового реєстру запису про реєстрацію такого заповіту.
Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на родинний зв`язок зі спадкодавицею та звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заявив вимогу про виключення зі Спадкового реєстру запису про заповіт, складений після смерті ОСОБА_3 без її волевиявлення.
Суд враховує, що зазначений запис стосується спадкування майна ОСОБА_3 , а його наявність у Спадковому реєстрі створює правову невизначеність щодо підстав спадкування після її смерті.
Враховуючи, що заповіт від 08 квітня 2025 року, складений від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування наслідків його недійсності шляхом виключення зі Спадкового реєстру запису №74187715 про реєстрацію вказаного заповіту.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263–265, 268, 280–282, 284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 215, 216, 1233, 1234, 1247, 1257 ЦК України, суд,
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , вданий 25 грудня 2014 року Кременецьким РС ЦДМС України в Тернопільській області) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Поліщук Вікторія Анатоліївна, про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту – задовольнити.
Застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту шляхом виключення зі Спадкового реєстру запису №74187715 про реєстрацію заповіту від 08 квітня 2025 року, складеного від імені ОСОБА_3 , посвідченого старостою Залісецького старостинського округу Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області Формазюк Галиною Василівною, та зареєстрованого у книзі нотаріальних дій за №6-33.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 22 жовтня 2026 року.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua