Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №460/5841/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/5841/25 пров. № А/857/8752/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року (головуючий суддя Дуляницька С.М., м. Рівне) у справі № 460/5841/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку 30000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, та відповідно до бойових наказів (розпоряджень); зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку 30000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, та відповідно до бойових наказів (розпоряджень) за період з 02.03.2024 по 13.10.2024 року включно із здійсненням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, згідно постанови КМУ №44; зобов`язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок; зобов`язати відповідача оподаткувати нараховану суму додаткової винагороди за ставкою військового збору 1,5%.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що законодавець не ставить в залежність виплату спірної винагороди з обставинами зайняття особою певної посади та її посадових обов`язків. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив періоди виконання завдань з охорони та оборони важливих об`єктів пункту управління ІНФОРМАЦІЯ_2 », що прямо підпадають під пункт із Переліку, як «охорона, оборона розгорнутих пунктів управління та їх елементів» та періоди участі в антитерористичних (контрдиверсійних) заходах», що теж прямо підпадає під пункт із Переліку, як «боротьба з диверсійно- розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями». Також вказує, що постанова КМУ №168 встановлює таких суб`єктів, які мають право на отримання такої винагороди – військовослужбовці, а позивач перебувала у статусі військовослужбовця.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 08 жовтня 2015 року по 10 січня 2025 року проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 січня 2025 року №10 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 10 січня 2025 року.

Листом від 20.02.2025 №810/1770 у відповідь на запит представника позивача, відповідач повідомив (пункт 4 листа), що відповідно до бойових розпоряджень, позивач виконувала завдання в групі морально-психологічного забезпечення пункту управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з охорони та оборони важливих об`єктів пункту управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ; була залучена до добового наряду у складі чергової зміни по організації пропускного режиму, охорони території роти Військової служби правопорядку; виконувала завдання з охорони та оборони важливих об`єктів ІНФОРМАЦІЯ_1 ; брала участь в антитерористичних (контрдиверсійних заходах); виконувала завдання з підтримання правопорядку та військової дисципліни, запобігання правопорушень, пов`язаних із вживанням алкоголю та наркотичних речовин, повторним залишенням військових частин.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування в повному обсязі додаткової винагороди у відповідності до вимог Постанови №168 в розмірі 30000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань за спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, апеляційний суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до пункту 21 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно з Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом п.1 Постанови №168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки. Головного управління розвідки Міністерства оборони. Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора особам рядового і начальницького складу Державної служби надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несун, службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким так і винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Постанови №168 під час воєнного стану додаткова винагорода виплачується в таких розмірах:

30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Згідно частини 4 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Постанови № 168 підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Як вже було встановлено, позивач з 08 жовтня 2015 року по 10 січня 2025 року проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вважає, що вона фактично виконувала бойові завдання з 02.03.2024 (бойовий наказ від 01.03.2024) по 13.10.2024 (бойовий наказ від 12.10.2024), відтак має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку 30000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань.

Колегія суддів, дослідивши бойові розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №№ 810/БР/63дск від 01.03.2024, 810/ БР/69дск від 07.03.2024, 810/БР/72дск від 10.03.2024, 810/БР/75дск від 13.03.2024, 810/БР/78дск від 16.03.2024, 810/БР/81дск від 19.03.2024, 810/БР/84дск від 22.03.2024, 810/БР/85дск від 23.03.2024, 810/БР/87дск від 25.03.2024, 810/БР/89дск від 27.03.2024, 810/БР/91дск від 29.03.2024, 810/БР/93дск від 31.03.2024, 810/ БР/96дск від 03.04.2024, 810/БР/103дск від 10.04.2024, 810/БР/125дск від 01.05.2024, 810/БР/126дск від 02.05.2024, 810/БР/128дск від 04.05.2024, 810/БР/129дск від 05.05.2024, 810/БР/130дск від 06.05.2024, 810/БР/132дск від 08.05.2024, 810/ БР/134дск від 10.05.2024, 810/БР/136дск від 10.05.2024, 810/БР/138дск від 12.05.2024, 810/БР/140дск від 14.05.2024, 810/БР/142дск від 16.05.2024, 810/БР/144дск від 18.05.2024, 810/БР/146дск від 20.05.2024, 810/БР/148дск від 22.05.2024, 810/ БР/150дск від 26.05.2024, 810/БР/152дск від 28.05.2024, 810/БР/154дск від 30.05.2024, 810/БР/156дск від 01.06.2024, 810/БР/158дск від 03.06.2024, 810/БР/160дск від 05.06.2024, 810/БР/162дск від 07.06.2024, 810/БР/164дск від 09.06.2024, 810/ БР/168дск від 13.06.2024, 810/БР/170дск від 15.06.2024, 810/БР/172дск від 17.06.2024, 810/БР/174дск від 19.06.2024, 810/БР/176дск від 21.06.2024, 810/БР/177дск від 22.06.2024, 810/БР/178дск від 23.06.2024, 810/БР/180дск від 25.06.2024, 810/ БР/182дск від 27.06.2024, 810/БР/184дск від 29.06.2024, 810/БР/186дск від 01.07.2024, 810/БР/188дск від 03.07.2024, 810/БР/190дск від 05.07.2024, 810/БР/191дск від 06.07.2024, 810/БР/193дск від 08.07.2024, 810/БР/195дск від 10.07.2024, 810/ БР/196дск від 11.07.2024, 810/БР/198дск від 13.07.2024, 810/БР/199дск від 14.07.2024, 810/БР/201дск від 16.07.2024, 810/БР/203дск від 18.07.2024, 810/БР/205дск від 19.07.2024, 810/БР/206дск від 20.07.2024, 810/БР/207дск від 21.07.2024, 810/ БР/208дск від 22.07.2024, 810/БР/209дск від 23.07.2024, 810/БР/211дск від 25.07.2024, 810/БР/213дск від 27.07.2024, 810/БР/214дск від 28.07.2024, 810/БР/216дск від 30.07.2024, 810/БР/217дск від 31.07.2024, 810/БР/218дск від 01.08.2024, 810/ БР/220дск від 03.08.2024, 810/БР/224дск від 07.08.2024, 810/БР/226дск від 09.08.2024, 810/БР/229дск від 12.08.2024, 810/БР/230дск від 13.08.2024, 810/БР/231дск від 14.08.2024, 810/БР/233дск від 16.08.2024, 810/БР/235дск від 18.08.2024, 810/ БР/236дск від 19.08.2024, 810/БР/238дск від 21.08.2024, 810/БР/242дск від 23.08.2024, 810/БР/244дск від 25.08.2024, 810/БР/246дск від 27.08.2024, 810/БР/249дск від 30.08.2024, 810/БР/250дск від 31.08.2024, 810/БР/252дск від 02.09.2024, 810/ БР/253дск від 03.09.2024, 810/БР/256дск від 05.09.2024, 810/БР/257дск від 06.09.2024, 810/БР/259дск від 08.09.2024, 810/БР/260дск від 09.09.2024, 810/БР/263дск від 11.09.2024, 810/БР/264дск від 12.09.2024, 810/БР/266дск від 14.09.2024, 810/ БР/269дск від 16.09.2024, 810/БР/270дск від 17.09.2024, 810/БР/271дск від 18.09.2024, 810/БР/272дск від 19.09.2024, 810/БР/273дск від 20.09.2024, 810/БР/274дск від 21.09.2024, 810/БР/275дск від 22.09.2024, 810/БР/276дск від 23.09.2024, 810/ БР/277дск від 24.09.2024, 810/БР/278дск від 25.09.2024, 810/БР/279дск від 26.09.2024, 810/БР/280дск від 27.09.2024, 810/БР/281дск від 28.09.2024, 810/БР/282дск від 29.09.2024, 810/БР/283дск від 30.09.2024, 810/БР/284дск від 01.10.2024, 810/ БР/285дск від 02.10.2024, 810/БР/286дск від 03.10.2024, 810/БР/288дск від 04.10.2024, 810/БР/289дск від 05.10.2024, 810/БР/290дск від 06.10.2024, 810/БР/292дск від 08.10.2024, 810/БР/294дск від 10.10.2024, 810/БР/296дск від 12.10.2024, зазначає, що позивач виконувала завдання в групі морально-психологічного забезпечення пункту управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №№ 810/БР/98дск від 05.04.2024, 810/БР/99дск від 06.04.2024, 810/БР/100дск від 07.04.2024, 810/БР/101дск від 08.04.2024, 810/БР/105дск від 12.04.2024, 810/БР/106дск від 13.04.2024, 810/ БР/107дск від 14.04.2024, 810/БР/108дск від 15.04.2024, 810/БР/109дск від 16.04.2024, 810/БР/110дск від 17.04.2024, 810/БР/111дск від 18.04.2024, 810/БР/112дск від 19.04.2024, 810/БР/113дск від 20.04.2024, 810/БР/114дск від 21.04.2024, 810/ БР/115дск від 22.04.2024, 810/БР/117дск від 23.04.2024, 810/БР/118дск від 24.04.2024, 810/БР/119дск від 25.04.2024, 810/БР/120дск від 26.04.2024, 810/БР/121дск від 27.04.2024, 810/БР/122дск від 28.04.2024, 810/БР/123дск від 29.04.2024, 810/ БР/155дск від 31.05.2024, 810/БР/159дск від 04.06.2024, 810/БР/167дск від 12.06.2024, 810/БР/171дск від 16.06.2024, 810/БР/173дск від 18.06.2024, 810/БР/175дск від 20.06.2024, 810/БР/179дск від 24.06.2024, 810/БР/181дск від 26.06.2024, 810/ БР/185дск від 30.06.2024, 810/БР/187дск від 02.07.2024, 810/БР/197дск від 12.07.2024, 810/БР/200дск від 15.07.2024, 810/БР/202дск від 17.07.2024, 810/БР/212дск від 26.07.2024, 810/БР/215дск від 29.07.2024, 810/БР/219дск від 02.08.2024, 810/ БР/221дск від 04.08.2024, 810/БР/222дск від 05.08.2024, 810/БР/225дск від 08.08.2024, 810/БР/227дск від 10.08.2024, 810/БР/234дск від 17.08.2024, 810/БР/237дск від 20.08.2024, 810/БР/241дск від 22.08.2024, 810/БР/243дск від 24.08.2024, 810/ БР/245дск від 26.08.2024, 810/БР/247дск від 28.08.2024, 810/БР/251дск від 01.09.2024, 810/БР/258дск від 07.09.2024, 810/БР/261дск від 10.09.2024, 810/БР/265дск від 13.09.2024, 810/БР/267дск від 15.09.2024 виконувала завдання з охорони та оборони важливих об`єктів пункту управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 810/БР/97дск від 04.04.2024, №810/БР/102дск від 09.04.2024, була залучена до добового наряду у складі чергової зміни по організації пропускного режиму, охорони території роти ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 810/БР/189дск від 04.07.2024 брала участь в антитерористичних (контрдиверсійних) заходах.

Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №810/БР/355дск від 10.12.2024, №810/БР/356дск від 11.12.2024, 810/БР/357дск від 12.12.2024, 810/БР/358дск від 13.12.2024, виконувала завдання з підтриманням правопорядку та військової дисципліни, запобігання правопорушень, пов`язаних із вживанням алкоголю та наркотичних речовин, повторним залишенням військових частини.

Аналізуючи вищенаведені бойові розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 13.10.2024 по 13.10.2024 (період, про який просить позивач у позовній заяві) можна дійти висновку, що завдання, які виконувала позивач під час несення служби не підпадають під перелік бойових (спеціальних) завдань, які передбачені Постановою №168.

Виконання завдань, про які позивач вказує у своїй позовній заяві, як підставу для виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою КМУ № 168, не відповідають Переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в розрахунку 30000 грн. на місяць.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для отримання позивачем додаткової винагороди період з 13.10.2024 по 13.10.2024 в розмірі 30 000 грн.

Крім того, як вже було зазначено, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Як слушно зауважено судом першої інстанції, відповідно до Журналу реєстрації вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.01.2024 за номенклатурою №8 та відповідно Журналу реєстрації вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.01.2025 за номенклатурою №8 2025 рік рапортів від командира роти військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у відділення персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило, що унеможливлює видачу наказу про виплату позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 460/5841/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяЛ. П. Іщук

суддіІ. М. Обрізко

М.А. Пліш