Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №380/11290/25
Суддя: Іщук Лариса Петрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11290/25 пров. № А/857/4113/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів) у справі № 380/11290/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 , в якій просить суд визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року; зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення на рівні встановленому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 – ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» але на рівні, не нижчому за 25000 грн. на місяць.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що з моменту вибуття у соціальну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 10.01.2022 до моменту виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби 05.03.2025 позивач не приступала до виконання обов`язків військової служби та не отримувала грошове забезпечення. На день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за позивачем було збережено грошове забезпечення за останньою займаною посадою технік групи телекомунікаційних систем відділення зв`язку та інформаційних систем. Відповідно розрахунок компенсації за 56 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій здійснено відповідачем з урахуванням місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою у розмірі 10981,20 грн., що, в свою чергу, відповідає мінімальному розміру, визначеному п.п. 2 п. 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10-ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році”. Протиправності у діях відповідача не вбачає.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.05.2019 ОСОБА_1 набула статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 із поширенням на неї пільг та гарантій, встановлених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №225-ОС від 26.02.2025 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05.03.2025 у зв`язку із звільненням з військової служби в запас за п.п. “г” (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: військовослужбовці – жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку. але не більше як до досягнення нею шестирічного віку) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.
З вищевказаного витягу вбачається, що додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки ОСОБА_1 не надавалася. ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію з 2019, 2020, 2021 та 2022 роки за 56 календарних днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потань за 2025 рік не виплачена.
10.05.2025 за вих. №09/6734-25-Вх/1263 відповідачем на адвокатський запит ОСОБА_2 надано розрахунковий лист за березень 2025 року, а також копію архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2025 рік про нарахування та виплату у березні 2025 року ОСОБА_1 компенсації за 56 днів невикористаної за 2019 – 2022 роки додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 20498,24 грн., що так ж підтверджується випискою про зарахування коштів 21.03.2025 в установі АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.
ОСОБА_1 вважає, що сума виплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку є значно меншою ніж законодавчо визначеною гарантією виплати такої компенсації при звільненні у 2025 році за чинними нормами грошового забезпечення військовослужбовців прикордонного відомства, тому звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, апеляційний суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону №3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Приписами ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із особових карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2021 та 2022 роки, позивач у період із 26.07.2021 по 12.12.2021 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами із виплатою за цей період допомоги у розмірі 100 % грошового забезпечення.
При цьому, у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_3 за 2021 рік відображено інформацію про призначення останньої наказом від 28.07.2021 № 443-ОС на посаду із встановленням посадового окладу у розмірі 3170 грн., тобто більшого ніж за попередньою посадою посадовим окладом у розмірі 2910 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації відображеній в особистій картці грошового забезпечення за 2021 рік ОСОБА_3 приступила до виконання обов`язків за посадою після виходу із відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами 13.12.2021 та нарахуванням останній грошового забезпечення за цей місяць пропорційно днів фактичного виконання службових обов`язків у цьому місяці.
Тобто, розрахунок місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 проводився включаючи постійні основні та додаткові види грошового забезпеченні, а саме: 3170 грн. – посадовий оклад (ПО); 810 грн. – оклад за військовим званням (ОВЗ); 995 грн. – надбавка за вислугу років (НВР) (25 % від ПО + ОВЗ); 2487,50 грн. – надбавка за особливості проходження служби (50 % від ПО + ОВЗ + НВР); 3518,70 грн. – премія (П) (111% від ПО). Разом грошове забезпечення за повний місяць грудня 2021 року становить 10981,20 грн., що підтверджується інформацією на титульній сторінці особистої картки грошового забезпечення.
У п. 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, визначено, що термін “грошове забезпечення” означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до п. 5 зазначеної Інструкції розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці.
Пунктом 12 названої Інструкції передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у виняткових випадках, якщо дитині необхідний домашній догляд згідно з медичними висновками, - не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, регулюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Системний аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 з 10.01.2022 по 15.09.2024 перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується наказом №11-ОС від 10.01.2022.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.08.2022 № 5 – ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження відповідно до п.п. 10 п. 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115. у зв`язку із скороченням посади, яку займає військовослужбовець, що перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами чи по догляду за дитиною, в разі неможливості перевести такого військовослужбовця на вакантну посаду, - до виходу з такої відпустки.
У березні 2025 року ОСОБА_1 за невикористані 56 днів додаткової відпустки здійснено компенсацію у сумі 20498,24 грн., з урахуванням вищезазначених правил нарахування. Тобто прикордонний загін під час розрахунку виходив із розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року, тобто на місяць вибуття у відпустку у розмірі 10981,20 грн. (10981,20 грн. / 30 днів = 366,04 грн. Х 56 днів = 20498,24 грн.).
При цьому, при початку військової служби із 14.12.20217 станом на 14.12.2022 ОСОБА_1 набула відповідно до зазначеного вище нормативного регулювання право на нарахування надбавки за вислугу понад 5 років у розміру 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання, у той час як слідує із розрахунку виплати компенсації при звільненні за невикористану відпустку, відповідач застосував при нарахуванні надбавки за вислугу років 25 %, тобто без урахування на день звільнення при розрахунку місячного розміру грошового забезпечення, як розрахункової величини для виплати компенсації зміни у вислузі років.
Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 588 встановлено зокрема, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за наявності вислуги років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 5 років - 25%; від 5 до 10 років - 30%;
Відповідно до п.п. 18 п. 2 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 588 до вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди, зокрема відпустки військовослужбовців-жінок у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у виняткових випадках, якщо дитині необхідний домашній догляд згідно з медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.
Так, п.п. 5 п. 1, з урахуванням п.п. 16 п. 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році” визначено установлювати та виплачувати військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону надбавку за особливості проходження служби у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі 50 %, нарахування та виплату якої відображено у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2022 року, тобто на час вибуття у відпустку по догляду за дитиною.
Також, п.п. 1 п. 3 цього ж наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України визначено преміювати, зокрема військовослужбовців за 9 тарифним розрядом у відсотках від посадового окладу у розмірі 111 %, нарахування та виплату якої відображено у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2022 року із розрахунку розміру посадового окладу 3170 грн., премія 3518,7 грн., тобто на час вибуття у відпустку по догляду за дитиною.
Відповідно до п.п. 2 п. 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році” визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби забезпечити виплату мінімального розміру грошового забезпечення не рівні, не нижчому за 10 000 грн. на місяць, шляхом збільшення базового розміру надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, а в разі потреби й премії.
Станом на дату звільнення ОСОБА_1 з військової служби відбулись зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що слідує із наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 22 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році”.
Так, п.п. 5 п. 1, з урахуванням п.п. 5 п. 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 22 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році” розмір надбавки за особливості проходження служби у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років військовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону переданих в оперативне підпорядкування угрупувань військ залишився незмінним у розмірі 50 %.
Однак, суттєві зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України відбулись у розмірах премії, що слідує із п. 3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році”, відповідно до якого визначено преміювати, зокрема військовослужбовців за 9 тарифним розрядом у відсотках від посадового окладу у розмірі 510 %.
Разом з тим, відповідно до п.п. 1 п. 6 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році” визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби забезпечити виплату мінімального розміру грошового забезпечення на рівні, не нижчому за 20100 грн. на місяць, а військовослужбовцям, які займають посади, зокрема у НОМЕР_2 прикордонному загоні не нижче 25000 грн. на місяць шляхом збільшення базового розміру надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, а в разі потреби й премії.
Аналізуючи вищенаведене, гарантований розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на час звільнення з військової служби у березні 2025 року із урахуванням змін у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, а також враховуючи набуття останньою права на виплату надбавки за вислугу років станом на 14.12.2022 у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання мав становити 23928 грн., включаючи такі складові: 3170 грн. – посадовий оклад (ПО); 810 грн. – оклад за військовим званням (ОВЗ); 1194 грн. – надбавка за вислугу років (НВР) (30 % від ПО + ОВЗ); 2587 грн. – надбавка за особливості проходження служби (50 % від ПО + ОВЗ + 16167 грн. – премія (П) (510% від ПО).
Однак, як вбачається із матеріалів справи, розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на березень 2025 року у сумі 23928 грн. є меншим ніж мінімально гарантований п.п. 1 п. 6 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 – ОС “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році” на рівні, не нижчому за 25000 грн. на місяць.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що нарахування виплат ОСОБА_1 , набутих у зв`язку із звільненням із військової служби, відповідач мав здійснювати щонайменше із обов`язковим врахуванням зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців прикордонного відомства, зміни вислуги років ОСОБА_1 , а також із розрахунку мінімально гарантованого розміру у сумі 25000 грн. на місяць.
Апеляційний суд наголошує, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів нарахування та виплати позивачу компенсації за додаткову відпустку як учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року, отже суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 380/11290/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддяЛ. П. Іщук
суддіІ. М. Обрізко
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua