Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №300/4461/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №300/4461/24

Суддя: Обрізко Ігор Михайлович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/4461/24 пров. № А/857/6064/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліш М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, прийняту суддею Бобровим Ю.О. у м. Івано-Франківськ, у справі № 300/4461/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ( далі – ГУ ПФУ, відповідач ) про визнання дій протиправними щодо відмови у виплаті суми пенсії, яка підлягала виплаті і залишилася неодержаною у зв`язку зі смертю чоловіка позивачки та виплатити борг в сумі 187123,49 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у виплаті ОСОБА_1 боргу з пенсії в сумі 187123 (сто вісімдесят сім тисяч сто двадцять три) гривні 49 копійок, що підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_2 та залишилась невиплаченою в зв`язку з його смертю.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 борг з пенсії в сумі 187123 гривні 49 копійок, що підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_2 та залишилась невиплаченою в зв`язку із його смертю.

Стягнуто судові витрати.

Суд зазначив, що посилання відповідача, які викладені у листі від 04.03.2024 є безпідставними, а дії щодо невиплати позивачці недоодержаної пенсії її чоловіка у розмірі 187123,49 грн. є протиправними.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа службовців, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, тому вважають, у спірному випадку відсутні відносин спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_2 , нарахованих на виконання рішення суду у справі №300/7795/21. У ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відсутні законні підстави для здійснення виплати ОСОБА_1 вказаних коштів.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб від 24.07.1976, позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у адміністративній справі №300/7795/21 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.06.2022 в сумі 187123,49 грн.

Доказів виплати пенсіонеру зазначеної суми доплати до пенсії відповідачем не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй невиплачену пенсію померлого чоловіка у розмірі 187123,49 грн.

Листом від 04.03.2024 відповідач повідомив позивачку про те, що пенсія її чоловіку виплачена по 11.02.2024, а недоотриманих сум пенсій немає, оскільки заборгованість виникла на виконання судового рішення, а різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією включена до Реєстру виконання судових рішень.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Порядок виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентовано статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно частин 1-3 статті61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 і звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії.

Нарахованою, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті залишилась пенсія в сумі 187123,49 грн.

Згідно з пунктом 9 Порядку №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Позивачка звернулась до пенсійного органу в межах шести місяців після смерті свого чоловіка та у порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що посилання відповідача, які викладені у листі від 04.03.2024 є безпідставними, а дії щодо невиплати позивачці недоодержаної пенсії її чоловіка у розмірі 187123,49 грн. є протиправними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 300/4461/24 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяІ. М. Обрізко

суддіЛ. П. Іщук

М.А. Пліш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua