Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №380/20911/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/20911/21 пров. № А/857/3796/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року з питань встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення, прийняту суддею Кравцівим О.Р. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 (набрало законної сили 21.04.2021) позов задоволено; визнано протиправною відмову ГУ ПФУ у Львівській області у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №С/2932. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №С/2932, та з урахуванням виплачених сум.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення яку мотивує невиконанням такого в повному обсязі та набранням чинності змін до ст. 378 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 відмовлено у задоволенні заяви.

Суд виходив з того, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої доплати в сумі 51303,16 грн забезпечить реальне виконання рішення суду.

При цьому, вчинені на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду України заходи: перерахунок пенсії, нарахування доплати в сумі 51303,16 грн, включення вказаних коштів до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, виплата помісячно заборгованості у відповідній сумі, свідчить про виплату цих коштів позивачу у порядку черговості після виділення бюджетних асигнувань на такі цілі.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив таку в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не враховано зміни у процесуальному законодавстві, які мають застосовуватися відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, за якими провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме що з 19 грудня 2024 законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ, унормовано питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З 19 грудня 2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) було доповнено абз. 2 такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Отже, вказана норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/ billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/ Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 за №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Відтак, зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни спосіб виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу Верховний Суд, зокрема у постанові від 28 жовтня 2025 у справі № 380/7706/22 зазначає, що «прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України».

Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення судом першої інстанції встановлено, що судовим рішенням у справі № 380/20911/21 зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.08.2021 №С/2932, та з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду від 21.03.2022 у справі №380/20911/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії. Доплата пенсії по виконанню рішення складає 51303,16 грн.

Станом на час розгляду зави, рішення суду не виконано, кошти не виплачені.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області нарахованої суми (51303,16 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 51303, 16 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про здійснення заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення коштів сприятиме забезпеченню належної реалізації права позивача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в заяві, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення такої заяви.

Керуючись ст. ст.243, 308, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року з питань встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення у справі № 380/20911/21 та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №380/20911/21 у частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 №С/2932, та з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 51303 (п`ятдесят одна тисяча триста три) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяІ. М. Обрізко

суддіЛ. П. Іщук

М.А. Пліш