Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №500/4334/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4334/25 пров. № А/857/45782/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року (головуючий суддя: Дерех Н.В., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, -

встановив:

ОСОБА_1 , 21.07.2025 звернувся з позовом до суду, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% під час перерахунку з 01.02.2023 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року №5к/вих./4.2/6940 від 12.07.2024 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату вже призначеної пенсії в розмірі 73% від грошового забезпечення без обмеження максимальним її розміром позивачу з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2/6940 від 12.07.2024, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовує позов тим, що отримує пенсію, яка призначена йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у перерахунку пенсії позивача на підставі поданої довідки відмовило. Позивач не погоджується з відмовою відповідача та стверджує, що має право на перерахунок пенсії, передумовою для проведення якого є оформлення Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відповідної оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Вважає, що бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки є протиправною, оскільки, на його думку, у відповідача наявні підстави для перерахунку пенсії 01.02.2023 з розрахунку 73% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально, нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5к/вих./4.2/6940 від 12.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5к/вих./4.2/6940 від 12.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Оскільки вважає, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права, неповним і невсебічним з`ясуванням обставин справи, тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а сама по собі довідка про розмір грошового забезпечення права на перерахунок не породжує: підставою для її оформлення та здійснення перерахунку є лише прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення (п. 3 Порядку № 45, пп. 23, 24 Порядку № 3-1). Після визнання протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови КМУ № 103 та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 (рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019) Уряд рішень про проведення перерахунку не приймав, відповідного повідомлення від Мінсоцполітики Пенсійний фонд України не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 12.07.2024 № 5к/вих./4.2/6940 немає.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992.

Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано довідку №5к/вих./4.2/6940 від 12.07.2024 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023.

Листом від 09.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивача, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови №704 були передбачені пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103). 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103. Після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Враховуючи наведене, підстав для перерахунку пенсії немає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 та пунктами 23, 24 Порядку № 3-1 підставою для перерахунку може бути як заява пенсіонера з доданими документами, так і рішення Кабінету Міністрів України. Визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови КМУ № 103 та змін до додатка 2 Порядку № 45 (справа № 826/3858/18) не змінило алгоритм дій уповноважених органів, а з 05.03.2019 діє редакція додатка 2, що була чинною до цих змін.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII).

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Окрім цього, судом враховано, що частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 12.06.2024 у справі № 380/9974/23, від 21.10.2025 у справі № 420/22951/24.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції від 30.08.2017 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками №№ 1, 12, 13, 14. Примітки додатків №№ 1, 12, 13, 14 містили положення, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із цим Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у пункт 4 Постанови № 704, який викладений в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками №№ 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Такий висновок щодо правозастосування зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 (п. 71).

Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Згідно з положеннями статті 1 цього Закону державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1 762,00 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року в розмірі 2 393,00 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.02.2023 з урахуванням довідки довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 12.07.2024 № 5к/вих./4.2/6940 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та зобов`язав здійснити перерахунок і виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Апеляційний суд погоджується з таким висновком по суті спору і додатково зазначає, що з 01.01.2023 внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, виникли підстави для збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача, а відтак з 01.02.2023, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, виникли підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21:

« 62. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Вказана правова позиція Верховного Суду є усталеною, що підтверджується хронологічно пізніше ухваленими постановами Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 340/4085/23, від 12.03.2024 у справі № 300/1772/23, від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22, від 08.05.2023 у справі № 520/12159/21, від 11.04.2023 у справі № 240/21362/21, від 11.04.2023 у справі № 520/14820/21, від 06.04.2023 у справі № 380/10075/21, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22, від 30.03.2023 у справі № 320/9431/21, від 29.03.2023 у справі № 640/8668/21, від 27.03.2023 у справі № 640/24075/20, від 27.03.2023 у справі № 280/11480/21, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 16.03.2023 у справі № 500/8486/21, від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 16.11.2022 у справі № 160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 31.01.2023 у справі № 160/14866/21, від 24.01.2023 у справі № 500/1433/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 10.01.2023 у справі № 440/1185/21, від 04.01.2023 у справі № 640/17686/21, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а.

Отже, вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи з 01.01.2020 підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд апеляційної інстанції при оцінці аргументів апелянта також додатково враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 виснувала, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) на 1 січня календарного року та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII; такий перерахунок пенсії виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом.

З урахуванням наведених висновків суд апеляційної інстанції вважає, що збільшення з 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) на 1 січня календарного року та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом. Той факт, що суд першої інстанції обґрунтував обов`язок відповідача здійснити перерахунок іншими нормами (пункти 23, 24 Порядку № 3-1) та висновками Верховного Суду (постанови від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 20.11.2018 у справі № 328/4303/16-а), не призвів до неправильного вирішення справи по суті.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі даних довідки (лист від 09.07.2025 № 4445-4502/М-02/8-1900/25) лише з мотиву того, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 (справа № 826/3858/18) Кабінет Міністрів України не приймав рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, а тому немає підстав для застосування алгоритму, передбаченого Порядком № 45.

Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, виданої у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення позивача за відповідною посадою, проводиться на підставі, яка передбачена нормативно-правовим актом. При цьому видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник в силу закону з моменту підвищення прожиткового мінімуму.

У постанові від 16.03.2026 у справі № 560/5395/25 Верховний Суд як наслідок такого правозастосування вказав, що право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня відповідного календарного року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, отримавши від відповідного уповноваженого державного органу довідку про розмір грошового забезпечення, видану на підставі, яка передбачена нормативно-правовим актом, тобто у зв`язку із зростанням грошового забезпечення за відповідною посадою через зміну з 01 січня календарного року на підставі закону прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідача виник обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача.

Доводи апелянта про те, що прийняття та зміна актів Кабінету Міністрів України належать до виключної компетенції Уряду і не можуть здійснюватися судом, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції не втручався в компетенцію Кабінету Міністрів України, а застосував чинні норми матеріального права до спірних правовідносин.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права за цих обставин справи.

Оскільки аргументи апелянта про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі отриманої довідки про розмір грошового забезпечення за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених апеляційним судом вище висновків Верховного Суду, суд їх відхиляє. Водночас суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах статей 43, 63 Закону № 2262-XII, Порядку № 45, пункту 4 Постанови № 704 та Постанови № 103. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача у проведенні з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки від 12.07.2024 № 5к/вих./4.2/6940 є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 500/4334/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська