Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №382/1105/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1105/26

Провадження № 2/382/1098/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до позовних вимог просить:

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 67 кв.м; житлова площа 50,1 кв.м та господарських будівель і споруд: а- прибудова, №1 ганок, Б -сарай, під Б- погріб, В-вбиральня, №2-огорожа, №4-5- водопровід, №І-вимощення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку майнових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 67 кв.м; житлова площа 50,1 кв.м та господарський будівель і споруд: а-прибудова, №1 ганок, Б -сарай, під Б- погріб, В-вбиральня, №2-огорожа, №4-5- водопровід, №І-вимощення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку майнових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 67 кв.м; житлова площа 50,1 кв.м та господарських будівель і споруд: а-прибудова, №1 ганок, Б -сарай, під Б- погріб, В-вбиральня, №2-огорожа, №4-5- водопровід, №І-вимощення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 16 серпня 2008 року між ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ОСОБА_2 (надалі - відповідач ) зареєстровано шлюб у відділі актів цивільного стану Драбівського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 56.

Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на сьогодні шлюб між сторонами ще не розірвано, але оскільки кожен з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, а шлюбні стосунки фактично припинені, відповідачка звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області із заявою про розірвання шлюбу. Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 528/497/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

За час перебування в шлюбі, подружжя придбало спільне майно, що стало результатом спільних фінансових зусиль, однак домовитися щодо поділу цього майна мирним шляхом не вдалося.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.08.2019 подружжям було придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 67 кв.м; житлова площа 50,1 кв.м та господарських будівель і споруд: а-прибудова, №1 ганок, Б -сарай, під Б- погріб, В-вбиральня, №2-огорожа, №4-5- водопровід, №І-вимощення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 1516, виданого 08.08.2029 приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І.Ж.

Документи про право власності на спільно придбане у шлюбі майно оформлені на ім`я відповідачки ОСОБА_2 . Позивач нотаріально засвідчив свою згоду на купівлю нерухомого майна.

З метою отримання доказів купівлі-продажу нерухомого майна позивач самостійно звертався до Приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І.Ж. з проханням надати йому копії Договору купівлі-продажу будинку, однак приватний нотаріус відмовила у наданні запитуваних документів, з посиланням на конфіденційність запитуваної інформації.

Враховуючи те, що сторонами було набуто право власності на майно за час перебування у шлюбі, то таке майно підпадає під режим спільного майна подружжя.

Так, перебуваючи у шлюбі, позивач постійно перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату, що підтверджується записами про відомості про роботу в трудовій книжці серії НОМЕР_1 та довідкою з місця роботи. Поряд з цим, позивач запозичив певну суму коштів на купівлю нерухомого майна - будинку у знайомого і вразі необхідності, на вимогу суду, може надати відповідний документ для огляду та підтвердити даний факт, оскільки на даний час позивач виплачує відповідний борг.

Крім коштів, які відкладали подружжя на купівлю нерухомості із заробітних плат, у 2019 (липень-серпень), позивач активно використовував кредитну картку № НОМЕР_2 , та знімав кошти, для поповнення коштів, яких бракувало на купівлю нерухомого майна (будинку).

Поряд з цим, позивач власними силами, за свої кошти ремонтував будинок, доглядав за ним та за прилеглою територією, в іншому випадку відбулось б безповоротне знищення вказаного об`єкта нерухомості.

Шлюбний договір між подружжям не укладався, будь-яких домовленостей щодо спірного майна не існують.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 19.05.2026 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.

Відповідачка в судовому засідання позовні вимоги визнала.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ста тями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Така правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 27.02.2019 у справі № 464/7011/16-ц (61-12168св 18).

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частин 1 та 2 статті 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Ст.163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив дій передбачених ст. 365 ЦК України, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Перевіривши матеріали справи, роз`яснивши сторонам наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідачка позов визнала та його визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом та позов підлягає до задоволення.

Таким чином, спірний будинок, який належить сторонам на праві спільної сумісної власності, підлягає поділу між ними з врахуванням принципу рівності часток подружжя.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судового збору у розімірі 2003,30 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 89, 95, 258-259, 263, 265, 268, 206, 279, 354, 141 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 377, 319 ЦК України, ст. ст. 60, 63, 65, 69-72 СК України, ст. 120 ЗК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцією прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 41, 92 Конституції України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.

Розділити між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спільне майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було набуте ними за час шлюбу, та яке є спільною сумісною власністю, а саме: житловий будинок загальною площею 67 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., надвірні будівлі і споруди: прибудова літ. «а», ґанок № 1, сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», погріб літ. «Б», огорожа №2 водопровід № 4-5, № І вимощення.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2003 (дві тисячі три) гривень 30 (тридцять) копійок сплаченого ним судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 21 жовтня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2026 року.

Суддя Кисіль О. А.