Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №381/5192/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3852/26

381/5192/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі, позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява подана представником позивача з використанням системи «Електронний суд».

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що 29 грудня 2023 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 248314. За його умовами кредитодавець надав відповідачу 3500 грн строком на 14 днів, до 09 серпня 2023 року, зі сплатою 5 % на день. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 248314.

Внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 11459 грн, яка складається з 3500 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 7959 грн заборгованості за процентами.

Оскільки відповідачка добровільно заборгованість не сплатила, позивач просив позов задовольнити, стягнути з неї 11459 грн заборгованості, а також судові витрати, які складаються з 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» зазначену в клопотанні про витребування доказів інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та підтвердження факту зарахування грошових коштів.

18.09.2026 року на адресу суду з АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатково надали виписку по рахунку за період з 29.12.2023 по 29.12.2023, в якому відображено платіж 29.12.2023 в сумі 3500,00 гривень.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 – учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Так, суд встановив, що 29 грудня 2023 року ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту №248314. За умовами п. 1.1-1.3 договору кредит надано в сумі 3500 грн строком на 90 днів, до 27 березня 2024 року, зі сплатою 5 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Тип процентної ставки фіксований.

Договір містить персональні дані відповідачки, номер її мобільного телефону та реквізити платіжної картки. Від імені відповідачки договір і додаток до нього підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL7299.

Довідкою ТОВ «Клай Інвест» про ідентифікацію клієнта підтверджено, що одноразовий ідентифікатор KL6665 надіслано 29 грудня 2023 року о 19 год 44 хв 09 с на номер мобільного телефону, зазначений відповідачкою під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що договір, підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним в електронній формі, а такий підпис підтверджує волевиявлення особи на прийняття умов договору. Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Надані позивачем документи в сукупності підтверджують проходження відповідачкою ідентифікації в інформаційній системі кредитодавця, отримання одноразового ідентифікатора, підписання ним договору та погодження його істотних умов. Доказів використання її персональних даних і номера телефону іншою особою відповідачка не подала.

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку підтверджено довідкою ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ 29 грудня 2023 року 3500 грн на картку № НОМЕР_2 та банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк».

За статтями 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти у строки та в порядку, встановлені договором. Доказів повернення 3500 грн кредиту відповідачка не надала, тому вимога про стягнення основної заборгованості є обґрунтованою.

Щодо розміру процентів суд враховує таке.

Позивач нарахував 7959 грн процентів за період із 29 грудня 2023 до 06 березня 2024 року включно, виходячи з договірної ставки 5 % на день. За незмінного залишку основного боргу щоденна сума процентів становить 175 грн.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою щодо обмеження максимальної денної процентної ставки.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом № 3498-IX, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності.

Кредитний договір укладено 29 грудня 2023 року строком до 27 березня 2024 року. Отже, строк дії договору та період користування кредитом продовжувалися після набрання чинності Законом № 3498-IX. З урахуванням спрямованості цих законодавчих змін на захист прав споживача суд застосовує встановлене законом обмеження до процентів, нарахованих із 29 грудня 2023 року.

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначає нікчемними умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом. Тому з 29 грудня 2023 року умова договору про ставку 5 % на день не підлягає застосуванню в частині, що перевищує 2,5 % на день.

Таким чином, за період із 29 грудня 2023 року до 06 березня 2024 року включно проценти за максимально допустимою ставкою 2,5 % на день становлять 6037,50 грн: 3500 грн х 2,5 % х 69 днів. Загальний розмір процентів, що підлягає стягненню, становить 6037,50 грн.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності розмежовувати проценти за правомірне користування кредитом та проценти як міру відповідальності, а також тлумачити неясні умови договору проти сторони, яка їх сформулювала. Цей підхід разом із спеціальними гарантіями законодавства про споживче кредитування зумовлює застосування до відповідачки сприятливішого законодавчого обмеження.

Отже, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню в сумі 6037,50 грн, а в стягненні решти процентів слід відмовити. Загальний розмір заборгованості становить 9537,50 грн.

Щодо переходу права вимоги суд установив таке.

23 грудня 2024 року ТОВ «Клай Інвест» як клієнт та ТОВ «Діджи Фінанс» як фактор уклали договір факторингу № 23122024/1. Відповідно до договору первісний кредитор передав факторові права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі прав вимог.

Витяг із додатка № 1 до договору факторингу містить відомості про ОСОБА_1 , її РНОКПП, кредитний договір № 248314 від 29 грудня 2023 року та загальну суму переданої вимоги 11459 грн, з яких 3500 грн тіло кредиту та 7959 грн проценти. Передання реєстру підтверджено актом приймання-передачі від 23 грудня 2024 року. Оплата фінансування за договором факторингу підтверджена платіжними інструкціями.

Згідно зі статтями 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, які існували на момент переходу. Згода боржника на таку заміну не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 сформулював висновок, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє його обов`язку погасити заборгованість, а лише надає право виконати зобов`язання первісному кредитору. Верховний Суд послідовно застосовує цей підхід, зокрема у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Оскільки договір факторингу, акт приймання-передачі та витяг із реєстру дають змогу ідентифікувати відповідачку, кредитний договір і розмір переданої вимоги, суд дійшов висновку, що ТОВ «Діджи Фінанс» є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо судових витрат суд виходить із такого.

Позивач сплатив 2662,40 грн судового збору. Позов задоволено на 9537,50 грн із заявлених 11459 грн, тобто на 83,23 %. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2215,92 грн судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року, додаткову угоду, акт наданих послуг № 248314 від 21 липня 2026 року та детальний опис робіт. Заявлений розмір витрат становить 6000 грн.

Відповідно до статтей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження їх обсягу та вартості. Розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд має виходити з критеріїв реальності та необхідності витрат, а також розумності їх розміру. У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати, якщо встановить їх непропорційність предмету спору з огляду на складність справи, ціну позову та обсяг роботи адвоката. Такий підхід підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Справа є малозначною, стосується типових кредитних правовідносин, розглянута за наявними письмовими доказами без участі представника позивача. Підготовлений позов значною мірою містить стандартне правове обґрунтування, а заявлені 6000 грн становлять більше половини ціни позову. Враховуючи фактичний обсяг наданих послуг, складність справи, її ціну та принцип розумності, суд визначає 4000 грн співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов задоволено на 83,23 %, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 3329,20 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційна частина від визначених судом 4000 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 248314 від 29.12.2023 року у розмірі 9537 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3329,20 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2215,92 гривень як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська