Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №362/8060/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8060/26

Провадження № 1-кп/362/646/26

ВИРОК

Іменем України

21.10.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026116460000067, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

01.10.2026 з Фастівської окружної прокуратури Київської області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116460000067, відомості про яке 16.08.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою суду від 06.10.2026 призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні. У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором.

ІІ. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України

про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення,

у вчиненні якого обвинувачується особа

З обвинувального акта та угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, вчиненого за таких обставин.

Не пізніше 16.08.2026 ОСОБА_4 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин незаконно придбав наркотичний засіб – кокаїн без мети збуту. Після цього він зберігав його при собі та перевозив автомобілем марки "Тоуоtа", моделі "С-HR", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на території Фастівського району Київської області до зупинки працівниками поліції.

16.08.2026 близько 15 год. 00 хв. на автомобільній дорозі поблизу селища Глеваха Фастівського району Київської області автомобіль під керуванням ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції.

16.08.2026 у період з 18 год. 14 хв. до 18 год. 18 хв. під час огляду на ділянці автодороги Т-10-13 в напрямку міста Київ біля селища Глеваха Фастівського району Київської області у ОСОБА_4 вилучено два прозорі поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною.

Відповідно до висновку експерта у речовині, вилученій під час зазначеного огляду, виявлено кокаїн, маса якого становить 4,047 г.

Кокаїн, згідно зі Списком № 1 "Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено" Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

За таблицею 1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, великий розмір кокаїну становить від 1,0 до 15,0 грам. Отже, 4,047 грам кокаїну є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу у великому розмірі без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.

ІІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим

угоду про визнання винуватості

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості укладена 21 жовтня 2026 року в приміщенні Фастівської окружної прокуратури Київської області за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Тимофія Рудяка, 3 у порядку, передбаченому статтями 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), в рамках кримінального провадження № 12026116460000067, відомості про яке 16.08.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Сторонами цієї угоди є:

прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12026116460000067 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2026;

обвинувачений у цьому кримінальному провадженні – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 .

Згідно з вказаною угодою сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною другою статті 309 КК України, обвинувачений повністю визнав свою винуватість. Також цією угодою сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн.

Угода про визнання винуватості також містить інформацію щодо роз`яснення належним чином обвинуваченому про наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; про наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора та обвинуваченого), а також підписана захисником.

І V. Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, підтвердив, що угода укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в угоді покарання. Повідомив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені частиною другою статті 473 КПК України. Прокурор просив процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого, а також вирішити долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, за викладених в угоді про визнання винуватості обставин та просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без насильства, примусу чи погроз, в присутності захисника, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Повідомив, що він спроможний сплатити розмір штрафу, погоджений сторонами в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені частиною четвертою статті 474 КПК України. Також обвинувачений в повній мірі розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання у разі затвердження угоди судом.

Захисник ОСОБА_5 щодо затвердження угоди не заперечував, додатково підтвердив факт розуміння обвинуваченим наслідків і умов укладання угоди, добровільність укладення сторонами угоди. Зазначив, що обвинуваченим було здійснено благодійний внесок Збройним Силам України в сумі 100 000 гривень, долучив до матеріалів справи відповідну квитанцію.

V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди

вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

і при ухваленні вироку

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши вказану угоду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, угода повністю відповідає вимогам статей 469, 472 КПК України та може бути затверджена судом.

Так, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті, та містить усі істотні обставини вчинення обвинуваченим певного діяння; таке діяння відповідає зазначеній правовій кваліфікації за частиною другою статті 309 КК України – як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу у великому розмірі без мети збуту.

За частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 309 КК України, відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд установив, що угода про визнання винуватості за змістом відповідає вимогам статті 472 КПК України, зокрема, вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Суд переконався, що угода укладена сторонами добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дослідивши угоду, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд також установив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості. Отже, жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 12, 50, 65 – 67 КК України, а саме: у межах санкції частини другої статті 309 КК України з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_4 , обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутності обтяжуючих покарання обставин. Таким чином, суд вважає, що узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам його призначення, які встановлені законом України про кримінальну відповідальність.

VІ. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі статтею 67 КК України судом не встановлено.

З огляду на наведене та ураховуючи, що кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, беручи до уваги особу винного, який є пенсіонером, одруженим, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий в силу статті 89 КК України, активно допомагає Збройним Силам України шляхом благодійних внесків, з огляду на ставлення обвинуваченого до скоєного, який беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджене сторонами за угодою про визнання винуватості покарання в межах санкції частини другої статті 309 КК України у виді штрафу.

На думку суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи. Таке покарання буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Підсумовуючи викладене, суд робить висновок про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, зокрема, запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні на загальну суму 3850 гривень 88 копійок відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Ураховуючи, що предметом кримінального правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною другою статті 309 КК України є кокаїн, маса якого становить 4,047 грам, а на зберігання до камери схову речових доказів Фастівського районного управління поліції згідно з квитанцією № ФО2082 передано один спеціальний пакет №612143, в якому міститься кокаїн загальною масою 26,132 грама, в тому числі той, що є предметом кримінального правопорушення за частиною третьою статті 307 КК України у виділеному згідно з постановою прокурора від 30.09.2026 кримінальному провадженні, яке ще триває, суд не вирішує долю речового доказу.

Керуючись статтями 100, 124, 314, 368-370, 373, 374, 394, 468, 469, 472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 жовтня 2026 року між прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12026116460000067, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2026.

2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1