Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №459/3899/26
Суддя: Новосад М. Д.
Справа № 459/3899/26 Провадження № 3/459/1069/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 19 вересня 2026 року о 16:53 год., в м. Шептицький, вул. Промислова Бічна, 4 керував транспортним засобом «Honda DIO», без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Левицький І.С. подав клопотання, у якому просив закрити провадження у справі, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на те, що ОСОБА_1 не погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці із застосуванням приладу «Drager», а працівник поліції не роз`яснив йому, що він вправі пройти медичний огляд в медичному закладі і не запропонував туди поїхати. Хоча в рапорті вказав, що водієві було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я. Тому направлення від 19.09.2026 та рапорт працівника поліції не відповідають фактичним обставинам справи і не можуть слугувати доказами. Також поліцейський не роз`яснив про право звернутися за захистом, чим обмежив право на захист ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у суді вину заперечив. Пояснив, що спочатку погодився пройти огляд, але потім відмовився від огляду на стан сп`яніння, оскільки не довіряє приладу «Драгер».
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Левицький І.С. підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на підстави, зазначені у ньому.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, в тому числі, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 року № 1395, в редакції від 10.03.2020 року положення якої розповсюджуються і на патрульну поліцію як структурний підрозділ Національної поліції.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вислухавши пояснення, оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і підстав сумніватись у його об`єктивності та правдивості у суду немає.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджена наявними належними і допустимими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №776073 від 19.09.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;
- актом і направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився;
- рапортом поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Левусь В. від 19.09.2026, в якому зазначені обставини події;
-довідками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 21.09.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП; посвідчення водія отримував;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7912474 від 19.09.2026 складеної відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП;
-відеозаписом події, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
На підставі досліджених належних та допустимих доказів у матеріалах справи, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, така відмова звучала на вимоги поліцейського пройти огляд на місці зупинки, що чітко зафіксовано відеозаписом події.
Захисник зазначає, що працівники поліції не конкретизували ознаки стану сп`яніння та згідно відео він не вбачає ознак сп`яніння, тому підозру перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння є надуманою.
Відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.
Тобто, відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно, на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.
Те, що захисник не вбачає у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння на відео, не свідчить про відсутність цих ознак та не спростовує відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на місці зупинки, подальше не пропонування йому пройти такий огляд у медичному закладі не звільняє останнього від відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що працівник поліції поінформував ОСОБА_1 , що за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що останній будь-яких заперечень з цього приводу не висловлював.
Інші аргументи, зазначені у клопотанні захисника, також не спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а тому відхиляються судом як безпідставні.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. Д. Новосад
Оригінал: reyestr.court.gov.ua