Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №464/5239/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5239/26

пр.№ 2/464/3334/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.10.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

представник позивача АТ «Універсал Банк» – Гаврилюк С.В. 17.07.2026 звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2024 у розмірі 20 445,76 грн, а також судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.02.2024 та встановивши мобільний застосунок monobank, отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.16 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.02.2026 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу». Зважаючи на викладені обставини, просить задовольнити позов та стягнути з відповідачки суму заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 125,99 грн, заборгованості за пенею — 3 630,85 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання — 3 688,92 грн.

Ухвалою від 08.09.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

У зазначений відповідачці ОСОБА_1 строк остання не скористалась своїм правом для подання відзиву на позов, відповідно до ст.178 ЦПК України, у судове засідання не з`явилась повторно.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

«Monobank» - це проєкт АТ «Універсал Банк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Особливістю проєкту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank» полягає у приєднанні до його умов, шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 26.02.2024 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.02.2024 (далі – Договір від 26.02.2024).

Згідно з Анкетою-заявою, відповідачка ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я № НОМЕР_3 , встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу. Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погодилася з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Монобанк», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Розділу І Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK | Universal Bank) (далі – Умови та правила) банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно з умовами договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно з п.п. 2.3 п. 2 Розділу І Умов та правил, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про надання кредиту, депозитного договору.

Відповідно до п.2.4 Умов та правил своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору він ознайомився та погоджується з умовами договору, зокрема Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та тарифами, встановленим в договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, передбаченими договором правами та обов`язками сторін, а також іншу інформацію, яка необхідна до ознайомлення згідно із законодавством, зокрема Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про платіжні послуги».

До позовної заяви також долучено паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, який містить інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача.

Також, в матеріалах справи наявна виписка про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 , який належить клієнту ОСОБА_1 , яким підтверджується використання останньою кредитних коштів та часткові погашення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором б/н від 26.02.2024, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 07.06.2026 сума заборгованості за наданим кредитом становить 20 445,76 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 125,99 грн, заборгованості за пенею — 3 630,85 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання — 3 688,92 грн.

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Таким чином, Договір про надання банківських послуг «Мonobank» складається із Умов та правил, Анкети-заяви до договору, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу та Тарифів.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Статтею 1054 ЦК України у частині встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачкою, а виписка про рух коштів по картці свідчить про користування нею кредитними коштами, та враховуючи те, що відповідачкою не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача АТ «Універсал Банк», відтак суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2024 у розмірі 13 125,99 грн.

Щодо стягнення із відповідачки пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання слід зазначити таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви за розрахунку заборгованості за договором, на залишок простроченої заборгованості банк нарахував пеню в розмірі 3 630,85 грн та відсотки за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 688,92 грн.

Згідно з ч.1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року в справі № 758/5318/23.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено та такий діє на цей час.

Таким чином, на договір про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2024 розповсюджується дія п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак нараховані позивачем пеня у сумі 3 630,85 грн та відсотки за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 688,92 грн підлягають списанню.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 709,24 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2024 у розмірі 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн 99 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1 709 грн 24 коп судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, м.Київ, вул.Оленівська, буд.23.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК