Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №450/4683/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4683/26

Провадження № 2/450/3424/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, -

в с т а н о в и в :

31.08.2026 позивач звернулася до суду з позовом, яким просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.08.2026 та до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.03.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від вказаного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області шлюб між подружжям розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого 08.07.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області за актовим записом № 27, серії НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 проживає з матір`ю, яка здійснює його утримання по даний час, за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні 2025 року син ОСОБА_3 вступив до Львівського Державного Університету внутрішніх справ, є курсантом першого курсу навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції ЛЬВДУВС за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» за державним замовленням (денної форми навчання) з 11.08.2025. Усі витрати на навчання понесені виключно позивачем, а їх загальна сума становить 82246,50 грн. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області в справі № 450/4749/25 від 02.12.2025 стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрати, пов?язані з навчанням сина, у розмірі 30057,25 грн. Однак, враховуючи те, що ОСОБА_3 продовжує навчання, у зв?язку з цим потребує матеріальної допомоги, натомість відповідач у добровільному порядку не приймає участі в утриманні сина. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 досяг повноліття, та припиненого стягнення аліментів, то позивачем подано до суду позов, яким просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.08.2026 та до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років, що вважає буде достатнім для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, та відповідатиме його інтересам.

14.10.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує частково. Зазначає, що не може в повній мірі надавати матеріальної допомоги, оскільки на даний час одружений з іншою жінкою, також на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, а саме сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час проживає разом із своєю сім?єю, яка повністю перебуває на його утриманні. Позивач у справі в даний час має постійне місце праці, стабільний дохід, не одружена, інших дітей окрім спільної дитини з відповідачем немає, тому остання також має змогу та можливість утримувати дитину. Прожитковий мінімум в Україні для осіб віком від 18 до 23 років, які продовжують денне навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у 2026 році становить 3328,00 грн на місяць (дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб), тому гарантована мінімальна сума аліментів становить 1664 грн, однак відповідач згідний на стягнення аліментів у розмірі 2000,00 грн щомісяця, котрі він має змогу сплачувати. Отже, зважаючи на те, що у відповідача на даний час немає можливості надавати матеріальну допомогу сину на період навчання у розмірі котрий просить позивач у справі, а є можливість сплачувати кошти в меншому розмірі, тому відповідач просить задовольнити позовні вимоги у розмірі 2000,00 грн. В іншій частині просить позовні вимоги не задовольняти.

Ухвалою від 08.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 02.03.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого 02.03.2008 Солонківською сільською радою Пустомитівського (Львівського) району Львівської області за актовим записом 5, серії НОМЕР_2 .

Від вказаного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим 09.09.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області за актовим записом № 101, серії НОМЕР_3 .

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області шлюб між подружжям розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого 08.07.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області за актовим записом № 27, серії НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 проживає з матір`ю по даний час за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 19/176 від 10.08.2026 ОСОБА_3 є курсантом першого курсу навчально-наукового інституту з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції ЛЬВДУВС за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» за державним замовленням (денної форми навчання) з 11.08.2025.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина 2 статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із частинами 1-5 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток . Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1, 3 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Належно до частини 1 статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно довідки № 24 від 08.10.2026 ОСОБА_3 працює у ТОВ «Айрон Беллі», його сукупний дохід за період 23.06.2026 по 30.09.2026 становить 104248,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має постійне місце праці та заробітну плату, що є достатньою для того, щоб сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 . Крім того, суд зауважує, що обов`язок утримувати дітей, що продовжують навчання, стосується обох батьків, незалежно від можливості одного з них здійснювати повний догляд та утримання за такою дитиною. Сума аліментів, яку просить задовольнити відповідач на утримання дитини у розмірі 2000,00 грн є недостатньою для задоволення базових потреб дитини, забезпечення належного рівня її життя та фізичного, духовного, морального розвитку. Так, враховуючи, що ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю, яка здійснює його утримання по даний час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів з батька ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що аргументи позивача зайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому позов слід задовольнити і стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.08.2026 та до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Зі змісту норми частини 1, 2 статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81-83, 141, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.08.2026 та до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська