Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №335/9390/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9390/26 2-а/335/199/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Бойкинюк Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим через представника – адвоката Шокарєву Альону Вікторівну, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» в електронному виді, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 2353 по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 27.10.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення – закрити.

Адміністративний позов обґрунтований в узагальненому виді посиланням на таке.

Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що свідчить військово-обліковий документ (Резерв+) також має бронювання яке дійсне до 17.11.2026 року.

18.08.2026 року позивачу стало відомо, що Постанову № 2353 від 27.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За змістом вказаної Постанови № 2353 від 27.10.2025 року, позивач станом на 16.10.2025 протягом останнього року не пройшов військово-лікарську комісію та не уточнив свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом з цим, згідно відомостей військово-облікового документу сформованого у застосунку «Резерв+» Позивач 16.10.2025 року пройшов військово-лікарську комісію, згідно Постанови ВЛК - придатний до службу у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, остання дата уточнених даних 24.10.2024 року.

Про постанову № 2353 від 27 жовтня 2025 року винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивачу було не відомо. Позивачу жодних повісток не вручалося. У мобільному застосунку «Резерв+» Постанови також не було. За адресою постійного місця проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку повістки позивачу також не надходили.

За ствердженням позивача, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не врахував вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, не врахував докази відсутності вручення позивачу повістки, також не звернув увагу, що позивач пройшов ВЛК , вчасно уточнив облікові дані, в результаті чого протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Відтак, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки справу було розглянуто без повідомлення і без участі позивача, а сама постанова не містить жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому є безпідставною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Ухвалою від 31.08.2026 було відкрите провадження у справі, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позов.

03.09.2026 від відповідача надійшов в електронному виді відзив на позов із запереченнями проти його задоволення, та документи на обґрунтування викладених у відзиві доводів.

У відзиві представник відповідача, пославшись на відповідні норми Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», повідомив про такі обставини.

Під час складання протоколу № 2353 від 16.10.2025 року про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило.

За результатами розгляду матеріалів справи № 2353 від 16.10.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова № 2353 від 27.10.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 06.05.1992 року.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу № 2353 від 27.10.2025 року відомості про те, що позивач проходив військово-лікарську комісію, були відсутні.

Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" Резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов`язку.

Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не уточнив відомості про стан здоров`я та не пройшов вчасно військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов`язку Позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не був діючим військовослужбовцем.

09.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив з посиланням на таке.

Позивач не був обізнаний про складання протоколу № 2353 від 16.10.2025 про адміністративне правопорушення, не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови № 2353 від 27.10.2025 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Позивач під час складання протоколу № 2353 від 16.10.2025 про адміністративне правопорушення був ознайомлений з правами та обов`язками особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, будь-яких заяв та клопотань від Позивача не надходило.

Про складання відповідачем даного протоколу позивач й гадки не мав, до арешту коштів виконавчою службою, тому не міг бути ознайомлений з правами та обов`язками особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, наданий відповідачем протокол про адміністративне правопорушення № 2353 від 16.10.2025 не містить підпису Позивача, а інформація про свідків не дає змогу ідентифікувати даних осіб, оскільки зазначено тільки прізвище та ініціали якихось не відомих осіб, чим порушено вимоги ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при складанні протоколу. Також на підтвердження факту ознайомлення Позивача з його правами та обов`язками як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Відповідач не надав жодного належного, достатнього, допустимого доказу.

Також представник позивача, проаналізувавши відповідні положення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, а також про мобілізацію, стверджувала, що позивач має обов`язок пройти медичного огляду для визначення придатності до військової служби, але за наявності відповідного направлення на його проходження, що видається уповноваженими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП), для оформлення якого цей орган має направити Позивачу повістку.

В матеріалах справи та Відповідачем не подано до суду у складі відзиву на позовну заяву таких доказів, а саме відсутня повістка про виклик Позивача до ТЦК та СП, направлення на проходження медичного огляду, з чого слідує, що Позивачем не порушувались положення законодавства України, на підставі яких Відповідач дійшов висновку та виніс постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно даних Резерв + Позивач пройшов медичний огляд на стан придатності до проходження військової служби 16.10.2025 в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності № 2353 від 27.10.2025 Відповідач зазначив, що Позивач станом на 16.10.2025 не пройшов військово-лікарську комісію та не уточнив свої персональні дані у районному ТЦК та СП щодо результатів такого медичного огляду.

На думку представника позивача, з цим не можна погодитись, оскільки такої вимоги закону, що зобов`язувала би позивача обов`язково проходити самостійно військово-лікарську комісію без направлення ТЦК та СП та після чого уточнити облікові дані за результатами такої військово-лікарської комісії не існує. Тим більше, що станом на 16.10.2025 в день проходження військово-лікарської комісії та складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не могло статись одночасно і проходження комісії, і уточнення облікових даних і порушення законодавства, щодо проходження медичного огляду та уточнення облікових даних.

З урахуванням змісту позовної заяви та відзиву на позов, ухвалою суду від 09.09.2026 були витребувані такі докази:

1)від ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-оформлену належним чином Довідку про доставлення (супроводження) громадянина ОСОБА_1 лейтенантом поліції Підзегуном В.О. до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2025 о 13 год. 03 хв.;

-відомості про те, ким, коли і на якій підставі до військово-облікового документу ОСОБА_1 , що відображається у мобільному застосунку «Резерв+», були внесені відомості про проходження ним військово-лікарської комісії 16.10.2025;

-копію висновку військо-лікарської комісії про проходження ОСОБА_1 16.10.2025 із зазначенням дати, коли цей висновок надійшов до відповідача;

-докази на підтвердження відправлення засобами поштового зв`язку копії постанови № 2353 від 27.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;

2)від позивача ОСОБА_1 :

-копію висновку військо-лікарської комісії про проходження ОСОБА_1 16.10.2025, а у разі відсутності такого висновку – відомості про медичний заклад, на базі якого створено військово-лікарську комісію, яка надала висновок щодо позивача від 16.10.2025;

3)від ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – документи, якими зафіксований факт доставлення ДОП СП ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Підзегуном В.О. громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2025 о 13 год. 03 хв.

На виконання вказаної ухвали суду представник позивача надала копію Довідки військово-лікарської комісії № 2025-1016-1226-4959-3 від 16.10.2025, згідно якої 16.10.2025 У ВЛК Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_7 було проведено медичний огляд рядового запасу ОСОБА_1 та він був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, начальних центрах тощо.

Також на виконання вказаної ухвали суду від ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла копія Довідки про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, ОСОБА_1 був доставлений ДОП СП ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Підзегуном В.О. до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2025 о 13 год. 03 хв., того ж дня щодо ОСОБА_1 було складено протокол № 2353, а також йому було вручене направлення для проходження ВЛК.

Відповідач ухвалу суду від 09.09.2026 про витребування доказів проігнорував, не надавши витребуваних документів і не надавши пояснень про причини їх ненадання.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України.

Дослідивши наявні у справі матеріали та про аналізувавши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 як рядовий, кулеметник (номер в реєстрі «Оберіг» 060420231429426600114), що підтверджується наданими ним роздруківками з мобільного застосунку «Резерв+» станом на 17.08.2026.

Згідно наданої відповідачем Довідки про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, ОСОБА_1 був доставлений ДОП СП ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Підзегуном В.О. до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2025 о 13 год. 03 хв., того ж дня щодо ОСОБА_1 було складено протокол № 2353, а також йому було вручене направлення для проходження ВЛК.

Згідно наданої позивачем копії Довідки військово-лікарської комісії № 2025-1016-1226-4959-3 від 16.10.2025, позивач пройшов ВЛК саме 16.10.2025, при цьому вказана довідка була підписана кваліфікованими електронними підписами членів ВЛК також 16.10.2025 о 12 год. 29 хв., тобто за півгодини до його доставлення до відповідача.

Позивачем надано роздруківку з мобільного застосунку «Резерв+», сформовану 17.08.2026, з якої випливає, в якій міститься запис про те, останньою датою уточнення даних є 24.10.2024, а також що позивач дійсно пройшов ВЛК 16.10.2025 та визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Отже, відомості про проходження позивачем медичного огляду і отримання ним довідки ВЛК 16.10.2025 внесені до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються у мобільному застосунку «Резерв+», однак коди і ким вони були внесені, суду відомостей надано не було.

Також судом встановлено, що 16.10.2025 відносно позивача було складено протокол за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, порушуючи вимоги абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1.05.2024 № 560, не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби протягом останнього року.

У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 27.10.2025.

Вказаний протокол не містить підписів позивача про ознайомлення з правами та отримання його копії, а на засвідчення його відмови від підпису в протоколі містяться підписи свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , щодо яких не зазначено ані імен та по-батькові, ані місць проживання.

Постановою № 2353 від 27.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він, в умовах особливого періоду, порушуючи вимоги абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.05.2024 № 560, будучи зобов`язаним уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет, або у ТЦК та СП, станом на 16.10.2025 не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби протягом останнього року та не уточнив свої персональні дані про результати медичного огляду.

Позивач участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення не брав, доказів надсилання йому копії оскаржуваної постанови відповідач не надав.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить з такого.

Щодо складу інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 наведеної статті вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543).

За визначенням абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Як випливає з оскаржуваної постанови, позивачу було інкриміноване порушення правил військового обліку, яке полягало у невиконанні обов`язків, передбачених такими нормами:

абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якими передбачено, зокрема, що громадяни зобовязані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк;

абзаців 2-6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якими передбачено, зокрема, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством;

підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, якими передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.05.2024 № 560, якими передбачено, зокрема, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ; резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються; особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію ; громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд ; у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Із сукупності наведених правових норм випливає, що військовозобов`язані особа несе обов`язок пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, якщо рішення про проходження такого огляду прийняте відповідною ВЛК або відповідним ТЦК та СП, і на підставі відповідного направлення. Жодною із наведених правових норм не передбачено, що до спливу строку дійсності довідки ВЛК військовозобов`язаний повинен за власною ініціативою, без відповідного направлення, пройти новий медичний огляд і отримати нову довідку ВЛК про стан придатності до військової служби.

У зв`язку з цим суд бере до уваги доводи сторони позивача, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачу було вручене направлення для проходження ВЛК, і що позивач цього направлення не виконав і порушив обов`язок щодо проходження медичного огляду.

Щодо обов`язку уточнення своїх військово-облікових даних протягом 60 днів після оголошення мобілізації суд зауважує, що станом на 24.02.2022 такої норми в ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не було, вона була включена лише Законом України від 11.03.2024 № 3633-ІХ, тобто вона розрахована на застосування у майбутньому і її порушення не може бути інкриміноване у відносинах, що виникли у зв`язку з оголошення мобілізації 24.02.2024.

Крім того, як випливає з матеріалів справи, наявне в оскаржуваній постанові ствердження про те, що станом на 16.10.2025 позивач не пройшов медичного огляду для підтвердження стану придатності до військової служби, фактично не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 пройшов такий медичний огляд саме 16.10.2025, але до доставлення до відповідача, до складання протоколу від 16.10.2025, а також в межах одного року після останнього уточнення облікових даних (24.10.2024), і тим більше до винесення оскаржуваної постанови, що підтверджується Довідкою ВЛК від 16.10.2025 і наявністю відповідної відмітки в електронному кабінеті позивача.

Відповідно до п. 3.8 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (з подальшими змінами і доповненнями), постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, на позивача навіть не було покладено обов`язку надавати відповідачу докази проходження ВЛК 16.10.2025.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність події і складу інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, встановлюються статтями 279-1 – 279-9 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Суд наголошує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності особи, щодо якої складено протокол, і за відсутності доказів її належного повідомлення про час і місце розгляду справи, є самостійною і достатньою підставою для скасування такої постанови як ухваленої з порушенням норм процесуального права.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості, саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Одним з основних положень практики ЄСПЛ щодо застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є те, що до процедури притягнення до адміністративної відповідальності мають висуватись вимоги, аналогічні тим, що висуваються до процедур у кримінальному судочинстві.

Наведені положення на практиці означають те, що кожна особа має право знати, в чому вона обвинувачується, при цьому обвинувачення має бути конкретним, тобто містити чіткий опис об`єктивних і суб`єктивних обставин, що в сукупності становлять склад інкримінованого правопорушення.

В даному випадку це має вкрай важливе значення й тому, що особа, яка подає заяву про визнання вчинення нею правопорушення, має чітко усвідомлювати, про яке саме правопорушення йде мова.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень.

Однак відповідач у цій справі не надав жодного доказу на підтвердження законності і обґрунтованості оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, оцінюючи в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн.

З урахуванням змісту Рішення Конституційного Суду України у складі Другого Сенату від 09.09.2026 у справі № 10-р(ІІ)2026 за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення), сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Доказів на підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач не надав.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий через представника – адвоката Шокарєву Альону Вікторівну, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, – задовольнити повністю.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2353 від 27.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адміністративного стягнення у виді 17000,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати.

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 532,48 грн., сплачений ним відповідно до квитанції № 3FTB-A6D6-T54E від 26.08.2026 через АТ «Перший український міжнародний банк»..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили і є остаточним після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Мінаєв