Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №356/904/26 — Березанський міський суд Київської області

Суд: Березанський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №356/904/26

Суддя: Капшученко І. О.

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/322/26

Справа № 356/904/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 733480 від 31.07.2026, водій ОСОБА_1 31.07.2026 о 10 годині 10 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 3 роки Дарницьким районним судом м. Києва, справа № 753/22116/25, від 20.11.2025; правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова серії ЕНА № 58344127.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, на розгляд справи в судові засідання, призначені на 08.09.2026, 29.09.2026 та 20.10.2026, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом у встановленому законом порядку згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП поштою рекомендованими листами з повідомленнями за всіма наявними у матеріалах справи адресами місця його проживання, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі (а.с.16-30).

Будь-яких інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 31.07.2026 в присутності ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. 256 КУпАП йому роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суді Київської області, від підпису в протоколі, надання пояснень по суті порушення та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився, що засвідчено підписом поліцейського (а.с.2).

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього, судом вжито всі можливі вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, разом з тим, ОСОБА_1 в судові засідання не розгляд справи повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, жодних дій, щоб з`ясувати стан провадження у його справі, не вчинив, від отримання поштової кореспонденції за місцем проживання та телефонних дзвінків ухилився.

За наведених обставин, вказана процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється судом як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, враховуючи визнаний ЄСПЛ принцип пріоритету публічного інтересу над приватним, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, беручи до уваги, що судом вжито вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та з моменту складання протоколу 31.07.2026 ОСОБА_1 мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 4 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 733480 від 31.07.2026 (а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), довідкою т.в.о. заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Омельяненка О. про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 01.08.2026 (а.с.6), довідкою т.в.о. заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Омельяненка О. від 01.08.2026, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, яке перебуває в статусі «здане на збереження» (а.с.4).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2025 у справі № 752/11865/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням прав керування транспортним засобом на строк 1 рік; дата вчинення правопорушення 17.04.2025 (а.с.9-10).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.11.2025 у справі № 753/22116/25, що набрала законної сиди 01.12.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. з позбавленням прав керування транспортним засобом на строк 3 роки; дата вчинення правопорушення 30.09.2025 (а.с.9-10).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5834127 від 30.09.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.; дата вчинення правопорушення 30.09.2025; постанова набрала чинності 10.10.2025, даних щодо оскарження постанови матеріали справи не містять (а.с.8).

Згідно з довідкою т.в.о. заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Омельяненка О. від 01.08.2026, відповідно до Інформаційного порталу Національної поліцїі України підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 (а.с.5).

Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученими до матеріалів справи відеозаписами з бодікамер працівників поліції, на яких об`єктивно зафіксовано обставини зупинки поліцейськими транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході перевірки документів у якого встановлено, що він позбавлений права керування транспортними засобами, про що йому повідомлено, а також роз`яснено, що на вчинене адміністративне правопорушення на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП; від підписів та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився (файл «ПАШАЄВ ІБРАГІМ ІСМАДОВИЧ 19.12.1999 р.н. ч. 5 ст. 126» на диску) (а.с.11).

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме а саме 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua