Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №345/3119/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3119/26

Провадження № 2/345/2401/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

з участю секретаря судового засідання - Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить суд визнати за нею право власності на об`єкт самочинного будівництва - адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090. Усунути їй перешкоди у користуванні вищевказаним нерухомим майном, шляхом зобов`язання відповідача звільнити будівлю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 24.02.2021 нею згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного із ТОВ «ОМЕГА-ПЛЮС», було придбано об`єкт нерухомого майна – нежитлову адміністративну будівлю, загальною площею 44,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Придбана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090, цільове призначення – 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, місце розташування: АДРЕСА_1 .

На час укладення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна з ТОВ «ОМЕГА-ПЛЮС» земельна ділянка площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090 перебувала у власності Калуської міської ради. Згідно Договору купівлі-продажу від 22.12.2022 вона придбала вказану вище земельну ділянку площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

01.01.2023 вона передала в оренду відповідачу адміністративну будівлю, загальною площею 44,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Згодом у 2024 її запросили до Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області для надання пояснень щодо здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Незважаючи на те, що згідно Договору оренди № 01 від 01.01.2023 передбачено обов`язкову її письмову згоду на проведення переобладнання, ремонт, перепланування, реконструкцію чи добудову об`єкта оренди та отримання Орендарем дозволу та оформлення усіх необхідні документів на проведення таких робіт у відповідних компетентних установах, організаціях згідно чинного законодавства України, відповідач не звертався до неї за отриманням такого письмового дозволу, і не отримав дозвільних документів на проведення реконструкції орендованого об`єкта, що має наслідком здійснення ним самочинного будівництва на належній їй на праві власності земельній ділянці.

Незважаючи на те, що Договір оренди № 01 від 01.01.2023 припинив свою дію 31.12.2024, відповідач на даний час не повернув їй об`єкт оренди, оскільки вважає, що він є його власником у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва та збільшенням площі орендованого об`єкта і понесення витрат на його реконструкцію.

Крім того, 07.10.2025 з метою узаконення самочинного будівництва вона зверталась до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради із заявою до якої долучала Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

Однак, листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 08.10.2025 їй повідомлено, що реєстрація такої декларації можлива тільки після визнання судом права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Таким чином вона змушена звертатись до суду про зобов`язання ОСОБА_2 повернути їй об`єкт оренди та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

19.06.2026 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від представника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топорова А. до суду надійшов відзив в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради у 2023 році виявлено ознаки проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 за адресою: АДРЕСА_1 , без набуття права на виконання будівельних робіт. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відділом ДАБК Калуської міської ради заходи державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1 не проводилися.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна, а саме здійснив реконструкцію адміністративної будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт, щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI).

За заявою позивачки судовим експертом проведено експертне будівельно-технічне дослідження щодо об`єкта ОСОБА_3 було нежитлове приміщення № 6 загальною площею 107,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку експерта № 053/06-2025 від 18.06.2025, досліджуване нежитлове приміщення загальною площею 107,2 кв.м. являється добудовою до основної адміністративної будівлі, яке сформовано внаслідок проведення реконструкції. На момент проведення обстеження являється самовільним будівництвом. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт дослідження розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 та знаходиться по АДРЕСА_1 . Рік побудови 2024.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 було здійснено самочинне будівництво шляхом реконструкції адміністративної будівлі, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090, за адресою: АДРЕСА_1 , без набуття права на виконання будівельних робіт.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Позивачка зверталася до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради з заявою від 07.10.2025 щодо реєстрації Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради було надано відповідь, відповідно до якої особа, що здійснила самочинне будівництво, повинна звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю за вирішенням питання прийняття в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, але тільки після визнання в судовому порядку права рава власності на такий об`єкт. На момент звернення право власності на об`єкт самочинного будівництва адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 за позивачкою не вказано. У Декларації не зазначено про наявність рішення суду та до заяви не додано рішення суду про право власності на самочинно збудований об`єкт адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090.

Позивач може подати Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду для її реєстрації відділом ДАБК міської ради, після винесення рішення суду, яким буде визнано право власності на самочинно збудований об`єкт адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090.

Зазначає, що позовні вимоги щодо визнання права власності та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном вказують на наявність спору виключно між позивачкою та відповідачем та не стосуються Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.09.2026 змінено процесуальний статус відповідача Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради з відповідача на третю особу без самостійних вимог щодо предмету позову та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, однак представник – адвокат Булавинець М.М., подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує повністю, просить задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак подав заяву в якій не заперечує щодо задоволення позову, просить здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Представник Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров А. у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні судового рішення покладається на розсуд суду.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.02.2021 ОСОБА_1 придбала належний ТОВ «ОМЕГА-ПЛЮС» об`єкт нерухомого майна – нежитлову адміністративну будівлю, загальною площею 44,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Курищуком І.В.

Вищевказана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090, цільове призначення – 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, місце розташування: АДРЕСА_1 . Дану земельну ділянку ОСОБА_1 придбала у власність, що підтверджується договором купівлі-продажу від 22.12.2022 посвідченим приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Хомин Н.Б.

01.01.2023 ОСОБА_1 передала в оренду ОСОБА_2 адміністративну будівлю, загальною площею 44,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090 (пункти 1.1., 1.2., 2.1. Договору оренди № 01 від 01.01.2023). Строк дії договору до 31.12.2024.

Про факт укладення договору оренди № 01 від 01.01.2023 року ОСОБА_1 подала до ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради у 2023 році виявлено ознаки проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 за адресою: АДРЕСА_1 , без набуття права на виконання будівельних робіт. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відділом ДАБК Калуської міської ради заходи державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1 не проводилися. Однак у листі від 12.07.2023 начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради А.Топорова, адресовано ОСОБА_1 , вжити заходів щодо припинення незаконного будівництва за вищевказаною адресою, встановлення винних осіб, та притягнення до відповідальності.

Згідно технічного паспорта виданого ФОП ОСОБА_4 на адміністративну будівлю за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що реконструкція адміністративної будівлі площею 150,9 кв.м. проведена без дозвільних документів.

Згідно інвентаризаційної довідки № 3335 від 17.10.2024 вартість об`єкта самочинного будівництва становить 1 185 380 грн.

Отже, судом встановлено, що орендарем ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво на належній ОСОБА_1 земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Згідно Договору оренди № 01 від 01.01.2023 передбачено обов`язкову письмову згоду ОСОБА_1 на проведення переобладнання, ремонт, перепланування, реконструкцію чи добудову об`єкта оренди та отримання Орендарем дозволу та оформлення усіх необхідних документів на проведення таких робіт у відповідних компетентних установах, організаціях згідно чинного законодавства України. (розділ 7 Договору оренди № 01 від 01.01.2023).

В матеріалах справи відсутня інформація про те, що ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на проведення переобладнання, ремонту, перепланування, реконструкції чи добудову об`єкта, а саме адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . В той же час позивачка посилається на те, що Договір оренди № 01 від 01.01.2023 припинив свою дію 31.12.2024, однак ОСОБА_2 на даний час не повернув їй об`єкт оренди, оскільки вважає, що він є його власником у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва та збільшенням площі орендованого об`єкта і понесення витрат на його реконструкцію.

03.02.2026 ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 цінним листом з описом Вимогу про повернення нерухомого майна з оренди, згідно якої просить повернути за актом приймання - передачі у двохденний термін з дати отримання цієї Вимоги їй об`єкт оренди у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, а саме: адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Однак, позивачка стверджує, що станом на дату подання цього позову ОСОБА_2 відповіді на вимогу не надав , як і не повернув об`єкт оренди.

07.10.2025 з метою узаконення самочинного будівництва ОСОБА_1 зверталась до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради із заявою в якій просила зареєструвати у встановленому ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» до якої долучала Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

Однак, листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради від 08.10.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що реєстрація такої декларації можлива тільки після визнання судом права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Відповідно до висновку експерта № 053/06-2025 від 18.06.2025, за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження щодо об`єкта, а саме нежитлового приміщення № 6 загальною площею 107,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 107,2 кв.м., яке являється добудовою до основної адміністративної будівлі, яке сформовано внаслідок проведення реконструкції. На момент проведення обстеження являється самовільним будівництвом. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт дослідження розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:09:002:0090 та знаходиться по АДРЕСА_1 . Рік побудови 2024. На час проведення експертизи об`єкт відповідає чинним Державним будівельним нормам.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положення ст. 41 Конституції України визначають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вказане також відображено в ст. 321 ЦК України, згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом статті 328 ЦК України набуття права власності відбувається з існуванням певного юридичного складу, із яким закон пов`язує виникнення в особи права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Також, при розгляді справ, пов`язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про основи містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значилися вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними. При цьому за змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 209/3664/15-ц (провадження № 61-1284св18).

Зі змісту встановлених обставин судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 самочинно здійснено реконструцію об`єкта нерухомого майна без набуття права на виконання будівельних робіт, щодо об`єктів будівництва. Вказаний об`єкт відповідає будівельним та іншим нормам і правилам, розміщений на земельній ділянці, яка перебуває на праві власності у позивача та відповідає цільовому призначенню. Проведене будівництво не порушує прав органу місцевого самовврядування.

Суд вважає, що законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно у разі якщо буде встановлено, що будівництво не порушує права інших осіб, відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача та належить позивачу, відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам а також, те що на теперішній час за таких обставин єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача є спосіб визнання права власності на самочинно добудоване нерухоме майно, з послідуючим прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного на теперішній час законодавства.

Згідно положень Постанови КМУ № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (надалі – Порядок) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 р. № 553) передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Таким чином, враховуючи викладене, особа, що здійснила самочинне будівництво дійсно має звертатись до компетентного органу за вирішенням питання прийняття в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, але тільки після визнання в судовому порядку права власності на такий об`єкт.

Крім того, Порядком не вимагається наявності належним чином затвердженого проекту та відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи для прийняття в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, оскільки в абзаці 8 п. 10 Порядку вказано, що при складанні технічного звіту проектна документація враховується, якщо вона наявна, а її відсутність не є перешкодою для складання такого звіту.

Водночас і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 р. № 553) (надалі - Порядок 1) не передбачено серед переліку документів, що надаються для державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об`єкт, право власності на який визнається на підставі рішення суду належним чином затвердженого проекту та відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (пункти 67, 77-81 цього Порядку 1.

Зокрема, згідно п. 67 Порядку 1 вказано, що для державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об`єкт, право власності на який визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктами 77-81 цього Порядку.

В свою чергу пунктами 77-81 Порядку 1 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України засвідчує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанови від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 та від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц).

Отже, з вказаного випливає, що визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва згідно ст. 376 ЦКУ України не має самостійного правового значення для набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва, а є тільки одним із юридичних фактів передбачених законом як необхідних для виникнення такого права, тому що, після прийняття судом рішення має обов`язково відбутись процедура прийняття в експлуатацію такого об`єкта самочинного будівництва та подальша державна реєстрація права власності на нього.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 94-113 постанови від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 вирішуючи питання щодо можливих способів захисту прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки, порушених внаслідок здійснення самочинного будівництва зазначила, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт самочинного будівництва – адміністративну будівлю, площею 150,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реконструкція якої проведена без дозвільних документів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом частин першої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 317, частин 1, 2 статті 319 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав, (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16).

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди № 01 від 01.01.2023 припинив свою дію 31.12.2024, однак ОСОБА_2 на даний час не повернув позивачці об`єкт оренди, оскільки вважає, що він є його власником у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва та збільшенням площі орендованого об`єкта і понесення витрат на його реконструкцію. Отже позивачка позбавлена можливості користуватися майном, оскільки відповідач створює перешкоди у реалізації її прав.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення їй перешкоди у користуванні нерухомим майном, а саме адміністративною будівлею площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090, шляхом зобов`язання відповідача звільнити будівлю.

На підставі наведеного ст. ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 326, 328, 331, 376, 387, 388, 391, 530, 598, 599, 610, 612, 629, 631, 759, 761, 763, 785 ,ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 право власності на об`єкт самочинного будівництва – адміністративну будівлю площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090.

Зобов`язати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_3 усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном, ОСОБА_1 , а саме адміністративною будівлею площею 150,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0215 га, кадастровий номер 2610400000:09:002:0090, шляхом її звільнення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Головуючий: