Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №345/2257/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2257/26

Провадження № 2/345/1966/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено з АТ «Ідея Банк» Кредитний договір № E09.00110.009123152 (Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором складає 90766,08 грн., з яких заборгованість за основним боргом складає 40425,09 грн, заборгованість за відсотками 50340,99 грн.

16.12.2025р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

У зв`язку з цим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитним договором № E09.00110.009123152 у розмірі 90766,08 грн (в тому числі заборгованість за основним боргом 40425,09 грн, заборгованість за відсотками 50340,99 грн); cуму сплаченого судового збору 2662,40 грн та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін,, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

11.05.2026 судом отримано від представника відповідачки відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 13.12.2021 р. між відповідачем та АТ «Ідея Банк» було укладено Договір кредиту та страхування № Е09.00110.009123152 із наступними істотними умовами: Сума кредиту: 49 999,00 грн.; Дата надання/видачі Кредиту: 13.12.2021 р.; Строк кредитування: 24 місяці; Процентна ставка (базова): 60% річних (змінна). В своїй позовній заяві Позивач просив стягнути заборгованість з Відповідача за Договором кредиту та страхування № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021 в розмірі 90766,08 грн з яких: 40425,09 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 50340,99 грн – сума заборгованості за процентами.

Представник відповідачки зазначає, що позивачем на підтвердження наявної заборгованості було долучено виписку по рахунку за період з 13.12.2021 по 16.12.2025 рр. та довідку розрахунок заборгованості. Проте, жодний з наданих документів не містить детального розрахунку нарахування відсотків за користування кредитом. Відсутність такого розрахунку унеможливлює перевірити правильність нарахування первісним кредитором відсотків, їх відповідність умовам кредитного договору, а саме, період нарахування, розмір відсотків. Окрім того, умови кредитного договору № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021, а саме, пп. 1.1 та 1.11, передбачають змінювану проценту ставку. Також, як вбачається з виписки по рахунку Відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту, яке було зараховано, в тому числі і на погашення заборгованості по відсоткам. Отож, за відсутності належного розрахунку нарахування відсотків за користування кредитом, неможливо перевірити правильність нарахувань та дійсний розмір заборгованості.

Крім того, загальний розмір відсотків (50340,99 грн.), з огляду на суттєву неспівмірність тілу кредиту (49999 грн.), є несправедливим та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», значно перевищують розмір тіла кредиту та не відповідають балансу інтересів кредитора та боржника. Суд за певних обставин може зменшити розмір відсотків, конкретно у даному випадку через несправедливий їх розмір у розумінні статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Заявлений Позивачем розмір відсотків суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг і підлягає зменшенню до розміру 50% від виданого Відповідачу кредиту – 24999,5 грн.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що Позивачем було зараховано здійснену Відповідачем оплату у розмірі 16000,00 грн., з яких 9574,12 грн було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, та 6425,88 грн - погашення процентів за користування кредитом. Тому, враховуючи здійснену оплату Відповідачем, представник відповідача наводить наступний розрахунок заборгованості: 40425,09 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 18573,12 грн – сума заборгованості за процентами (з урахуванням зменшення розміру процентів до 50 % від тіла кредиту та часткової оплати). З урахуванням вищевикладеного, у відповідача наявна заборгованість за кредитом у розмірі, що не перевищує 58998,21 грн.

Проте, заборгованість за відсотками по користуванню кредитом може бути стягнена з Відповідача лише після перевірки правильності здійснення таких нарахувань. В той же час, матеріали справи не містять детального розрахунку відсотків за користування кредитом, а тому представник відповідача вважає, що позовна вимога по стягненню відсотків за користування кредитом не підлягає задоволенню.

Щодо відступлення права грошової вимоги, то в своїй позовні заяві Позивач посилається на те, що 16.12.2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», уклали Договір факторингу №1. На підставі цього позивач, стверджує, що до нього перейшло право вимоги за кредитним Договором № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021. Водночас цей договір факторингу не містить інформацію про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містить даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Договір факторингу є рамковим, в його тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. Представник відповідача вважає, що Позивачем не доведено належними доказами відступлення права вимоги за кредитним договором № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021. На підтвердження виконання умов договору факторингу № 1 від 16.12.2025 р. Позивачем було надано платіжну інструкцію № 515 від 29.12.2025 р., з якої вбачається перерахування коштів від ТО «ФК«АКСІЛІУМ ФІНАНС» на рахунок АТ «ТАСКОМБАНК», з призначенням платежу «оплата за договором факторингу №НІ/11/33-Ф від 29.12.2025р.». Тобто, дана платіжна інструкція не має жодного відношення до договору факторингу № 1 від 16.12.2025 р. Крім того, наданий Позивачем документ «Витяг з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 1 від 16.12.2025 р.» не є належним доказом наявності заборгованості, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлюють реальне виконання чи невиконання кредитного договору боржником/відповідачем. Не можна визнати належним доказом даний документ, зважаючи на те, що у ньому не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. Таким чином, Позивачем не підтверджено факт відступлення права вимоги до нього за кредитним договором № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021. Отже, до Позивача не перейшло від Первісного кредитора належним чином права вимоги відносно Відповідача за кредитним договором № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021, а відтак Позивач не має жодного права на стягненні на свою користь заборгованості з Відповідача, оскільки є неналежною стороною по даній справі.

Щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивача, то Позивач у позовній заяві зазначає, що розмір судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката складає 6000,00 грн. Проте, представником Позивача не долучено до матеріалів справи первинний документ, який би підтверджував факт сплати Позивачем винагороди за надану правову допомогу представником адвокатом Альховською І.Б., також не надані до позовної заяви і рахунки про оплату, виставлені адвокатом Альховською І.Б. Також представником Позивача не зауважено, що даний розмір витрат є орієнтовним, та не зазначено про наміри надання підтверджень отримання винагороди в подальшому. У зв`язку з чим, представник відповідача вважає, що представником Позивача не доведено отримання винагороди за надані послуги у заявленому розмірі.

Крім того, відповідач не погоджується з співрозмірністю наданих послуг та заявленого до компенсації гонорару. З огляду на малозначність справи та рівень складності даної категорії справ, все це вказує на завищення вартості правничої допомоги та не відповідність критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Відповідач зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом Позивачу послуг на професійну правничу допомогу. Наголошує, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

У зв`язку з цим, представник відповідача просить суд: у задоволенні позовної заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

14.05.2026 представником позивача надано суду додаткові пояснення у справі. Представник зазначає, що у Кредитному договорі містяться конкретні умови використання кредитних коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідач ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору. Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Відповідач був ознайомлений з указаними у Кредитному договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився. Відповідач здійснив проплату за користування кредитними коштами у нарахованому позивачем, відповідно до умов договору розмірі процентів, в розмірі 6425,88 грн.

Крім цього, при формуванні пакета документів, що додавалися до позовної заяви, представником позивача було допущено технічну помилку, внаслідок якої до матеріалів справи помилково долучено платіжну інструкцію № 515 від 29.12.2025 року. Натомість належним доказом, що підтверджує факт здійснення оплати за Договором факторингу № 1 від 16.12.2025 року, є інша (відповідна) платіжна інструкція, яка надається суду разом із цими поясненнями. Зважаючи на те, що заміна вказаного документа спрямована на встановлення дійсних обставин справи та є виправленням очевидної технічної неточності, долучення правильної платіжної інструкції повністю відповідає засадам добросовісності, не порушує прав інших учасників справи та не суперечить нормам процесуального законодавства України. З огляду на викладене, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

15.09.2026 представником позивача подано суду клопотання, в якому було зазначено, що для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, для підтвердження правильності нарахування первісним кредитором процентів, необхідним є дослідження розгорнутого і деталізованого помісячного розрахунку процентів. Оскільки тільки первісний кредитор (банк) володіє первинними бухгалтерськими документами та алгоритмами внутрішньобанківських нарахувань, тому представник позивача просив суд: витребувати у первісного кредитора — АТ «ІДЕЯ БАНК» належним чином засвідчений деталізований розрахунок заборгованості згідно кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1 , із фіксацією суми основного боргу та нарахованих процентів.

06.10.2026 представником відповідача подано суду заперечення на клопотання про витребування доказів, просив відмовити в його задоволенні.

Ухвалою суду від 07.10.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів. Ухвала мотивована тим, що до позовної заяви та відповіді на відзив не додано доказів подання відповідного адвокатського запиту щодо документів, які знаходяться у первісного кредитора. Тобто, позивачем не підтверджено вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно, а отже, не виконано положень ч. 2 ст. 84 ЦПК України. Крім того, позивач у своєму клопотанні про витребування не зазначив поважні причини, з яких дане клопотання не було подано одночасно із позовною заявою, чим порушено процесуальний порядок, визначений ст.ст. 83, 84 ЦПК України. Також суд звернув увагу, що право вимоги по кредиту ОСОБА_1 перейшло до позивача ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» від первісного кредитора АТ «Ідея Банк» на підставі договору факторингу, тому всі документи, що стосуються кредитної заборгованості відповідача, повинні були бути передані позивачу первісним кредитором.

У судове засідання представник позивача не прибула, однак21.10.2026 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач та її представник не прибули, однак 21.10.2026 представник подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Зазначив, що позов не визнає з таких підстав: 1) Розмір процентів не підтверджено жодним доказом.; 2) Проценти нараховано поза строком кредитування. Згідно з п. 1.4, 1.6 договору від 13.12.2021 № E09.00110.009123152 кредит надано на 24 місяці, дата повернення – до 13.12.2023. За випискою останній платіж відповідачки – 16.08.2023, після нього залишок тіла становить 40425,09 грн і не змінюється. Борг розраховано на 16.12.2025 – через 734 дні після закінчення строку. Лише за цей період 60 % річних на 40425,09 грн становлять 48775,92 грн, тобто майже всю заявлену суму процентів. Пункт 1.7 договору про ставку на період прострочення є мірою відповідальності, а не платою за користування кредитом. Вимог за ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.; 3) Платіжну інструкцію № 510 від 19.12.2025 позивач подав лише 13.05.2026, після відзиву, без обґрунтування неможливості подати її разом з позовом, тому вона не може бути прийнята до розгляду (ч. 2, 8 ст. 83 ЦПК України). До позову було додано платіжну інструкцію № 515 за іншим договором факторингу на користь АТ «ТАСКОМБАНК». В акті приймання-передачі Реєстру боржників № 1 (лот № 3) від 16.12.2025 АТ «Ідея Банк» названо фактором, а позивача – клієнтом, тобто навпаки щодо договору факторингу.; 4) Щодо витрат на правничу допомогу, то доказів фактичної оплати 6000 грн немає, позов типовий, складений за шаблоном. Розмір витрат неспівмірний зі складністю справи та обсягом робіт (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Представник відповідачки просить суд: у задоволенні позову відмовити; а у разі визнання доведеним переходу права вимоги відмовити у стягненні процентів у сумі 50340,99 грн, а витрати на правничу допомогу зменшити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.12.2021 ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено з АТ «Ідея Банк» Кредитний договір № E09.00110.009123152 (Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. В договорі зазначені наступні істотні умови кредитування: Сума кредиту: 49999,00 грн.; Строк кредитування: 24 місяці; Процентна ставка (базова): 60% річних (змінювана).

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Як вбачається з ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту, 13.12.2021 було видано відповідачці кредит в розмірі 49999,00 грн (суму 46640,86 грн – перераховано відповідачці, суму 3358,14 грн – перераховано як страховий платіж).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по кредитному договору № E09.00110.009123152 від 13.12.2021 станом на 16.12.2025 позичальник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість в розмірі 90766,08 грн., з яких заборгованість за основним боргом складає 40425,09 грн, заборгованість за відсотками 50340,99 грн.

Також суду надано банківську виписку ОСОБА_1 за період з 13.12.2021 по 16.12.2025, виготовлену АТ «Ідея Банк», з якої вбачається, що 13.12.2021 відповідачу видано кредит в сумі 49999,00 грн. Також протягом 2021-2023 років відповідачкою здійснювалися оплати на погашення кредиту у загальному розмірі 16000,00 грн., з яких 9574,12 грн було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, та 6425,88 грн - погашення процентів за користування кредитом.

16.12.2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», уклали Договір факторингу №1. Як вбачається з витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 1 від 16.12.2025 р. (Лот №3), Клієнт передав, а Фактор прийняв на умовах, визначених Договором, наступні права вимоги: заборгованість за договором E09.00110.009123152 від 13.12.2021, боржник ОСОБА_1 2024303733, в загальній сумі 90766,08 грн, в тому числі 40425,09 грн - заборгованість за основним боргом та 50340,99 грн - заборгованість за відсотками. У даних договорі факторингу витягу з Реєстру Боржників та зазначено, що Фактор – це Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС», а Клієнт – це Акціонерне товариство «Ідея Банк». На підтвердження виконання умов договору факторингу № 1 від 16.12.2025 р. Позивачем було надано платіжну інструкцію № 510 від 19.12.2025 р. з призначенням платежу «Оплата по договору факторингу№1(лот №3,7) від 16.12.25, без ПДВ.».

Таким чином, 16.12.2025р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Право вимоги за кредитним Договором № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021 перейшло до позивача.

Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою від 19.03.2026 щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Після передачі права вимоги за кредитним договором відповідачка не виконала свої зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» і не погасила заборгованість за кредитним договором № 002/13043256-SP від 09.12.2021.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір.

Із наявних у матеріалах справи вбачається, що АТ «Ідея Банк» виконало умови цього договору та надало відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримала у користування ці кошти, однак не виконала своїх зобов`язань щодо їх повернення (здійснила тільки часткову оплату), внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 40425,09 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40425,09 грн.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договором № E09.00110.009123152 від 13.12.2021, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , то суд звертає увагу на те, що в договорі зазначені наступні істотні умови кредитування: Сума кредиту: 49999,00 грн.; Строк кредитування: 24 місяці; Процентна ставка (базова): 60% річних (змінювана).

Позивачем на підтвердження наявної заборгованості було долучено виписку по рахунку за період з 13.12.2021 по 16.12.2025 рр. та довідку-розрахунок заборгованості. Проте, жодний з наданих документів не містить детального розрахунку нарахування відсотків за користування кредитом (не зазначено період, протягом якого здійснювалося нарахування, не зазначено відсоткову ставку, за якою здійснювалося нарахування). Відсутність такого розрахунку не дає змогу суду перевірити правильність нарахування первісним кредитором відсотків, їх відповідність умовам кредитного договору (Умови кредитного договору № Е09.00110.009123152 від 13.12.2021, а саме, пп. 1.1 та 1.11, передбачають змінювану проценту ставку. Також, як вбачається з виписки по рахунку, Відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту, яке було зараховано в тому числі і на погашення заборгованості по відсоткам).

Отже, позовні вимоги в цій частині, а саме про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 50340,99 грн за договором № E09.00110.009123152 від 13.12.2021, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача заборгованості за договором № E09.00110.009123152 від 13.12.2021, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , в сумі 40425,09 грн (заборгованість по тілу кредиту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом задоволено позов частково, а саме на 44,54% від заявленої майнової вимоги.

Відтак судовий збір, який слід стягнути з відповідача, становить 1185,83 грн (2662,40 грн * 44,54%).

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги від 06.01.2026, акт наданих послуг №1 від 12.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Сторона відповідачки просила суд про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 6000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу є достатнім, пропорційним і справедливим.

Оскільки позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2227,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог (5000,00 грн. х 44,54%), як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (адреса 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є., будинок 4, кабінет 4; ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за кредитним договором № E09.00110.009123152 від 13.12.2021 року в сумі 40425,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» 1185,83 грн судового збору та 2227,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: