Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №291/1059/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Суд: Ружинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №291/1059/26

Суддя: Гарбарук І. М.

Справа № 291/1059/26

Провадження №2/291/901/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами в залі суду у селищі Ружин цивільну справу №291/1059/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі — ТОВ «Укр кредит фінанс») через представника Огоновську Юлію Степанівну звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1681-6273 від 2 квітня 2026 року.

Позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 19 вересня 2026 року та подано до суду 21 вересня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 2 квітня 2026 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачкою за допомогою вебсайту кредитодавця укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1681-6273 продукту «MiniKasa».

За твердженням позивача, відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 365 днів. Базовий період становить 14 днів. Комісія за видачу кредиту визначена в розмірі 15 % суми кредиту, що становить 450,00 грн. Знижена та стандартна процентні ставки становлять 1 % на день; починаючи зі 181-го календарного дня дії договору передбачено застосування ставки 0,74 % на день до закінчення строку договору або повного повернення кредиту, залежно від того, яка подія настане раніше.

Позивач указує, що відповідачка підписала договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А5225, чим підтвердила прийняття його умов.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачці 3 000,00 грн через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» на зазначену позичальницею платіжну картку.

Відповідачка, за доводами позивача, належним чином зобов`язань не виконувала, унаслідок чого станом на 23 липня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 8 310,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн — заборгованості за кредитом; 3 360,00 грн — заборгованості за нарахованими процентами; 1 500,00 грн — процентів річних на підставі статті 625 ЦК України; 450,00 грн — заборгованості за комісією.

27 липня 2026 року кредитодавцем складено вимогу про дострокове повернення кредиту №1681-6273. Позивач зазначає, що вимогу направлено відповідачці, однак порушення зобов`язань не усунуто.

Позивач просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість та 2 662,40 грн судового збору.

У позовній заяві представник позивача просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та не заперечує проти ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав.

Позиція відповідача

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, обставин, на які посилається позивач, не спростувала, доказів повного або часткового погашення заборгованості та власного розрахунку боргу суду не надала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

21.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

22.09.2026 судом отримано відповідь №3357070 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки.

22.09.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачці було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено її право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про судовий розгляд, але не подала відзиву на позов, за погодженням представника позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки.

Обставини справи, встановлені судом

02.04.2026 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1681-6273 продукту «MiniKasa».

Позичальниці було надано одноразовий ідентифікатор А5225 для підписання кредитного договору №1681-6273 від 02.04.2026, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр кредит фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 3 000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 14 днів; знижена процентна ставка 1,00 %; стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, стандартна – 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору, і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, дата повернення кредиту: 01.04.2027.

Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 23 липня 2026 року про підтвердження успішної оплати 2 квітня 2026 року о 17 год 02 хв. виконано платіжну операцію №1780363420 на суму 3 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Платником зазначено ТОВ «Укр кредит фінанс», а призначенням платежу — видачу кредитних коштів за договором №1681-6273 від 2 квітня 2026 року ОСОБА_1 із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Аналогічні відомості містить довідка ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту: 2 квітня 2026 року через платіжну систему EasyPay за платіжною операцією № НОМЕР_2 перераховано 3 000,00 грн.

У вимозі про дострокове повернення кредиту від 27 липня 2026 року №1681-6273 кредитодавець повідомив позичальницю про прострочення платежів понад один календарний місяць та запропонував протягом 30 календарних днів із дати отримання вимоги сплатити заборгованість.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань позивач визначає заборгованість станом на 23.07.2026 у загальному розмірі 8 310,00 грн, з яких 3 000,00 грн — заборгованість за кредитом, 3 360,00 грн — за процентами, 450,00 грн — за комісією, 1 500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором підтверджує укладення електронного правочину.

Договір, довідка про ідентифікацію відповідачки та підтвердження переказу коштів у сукупності доводять укладення кредитного договору в електронній формі й одержання відповідачкою 3 000,00 грн кредитних коштів.

За змістом статей 509, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином, у встановлений строк і відповідно до умов договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 та 1056-1 ЦК України кредитодавець надає позичальникові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Щодо стягнення тіла кредиту та процентів.

За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачкою повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка була ініціатором укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернулася до позивача, зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надала необхідні для укладання правочину особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається повне неповернення відповідачкою отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача.

Досліджений розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, відповідачка відзив на позовну заяву не подавала.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Сплата позичальником комісії за надання кредиту, за обслуговування кредитної заборгованості фактично не є самостійною послугою кредитодавця, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту здійснюється кредитодавцем як виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії позивача не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Окрім того, текст кредитного договору не містить у собі будь-яких пояснень стосовно економічної сутності комісії за видачу кредиту, а саме за які послуги, що надаються позивачем, вона встановлена.

А тому пункти укладеного між сторонами кредитного договору, які передбачають сплату комісії є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 450,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення процентів згідно зі ст.625 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Договір укладено 2 квітня 2026 року, а заявлені проценти річних нараховано станом на 23 липня 2026 року.

Оскільки проценти, передбачені ст.625 ЦК України, розміром 1 500,00 грн були нараховані відповідачці у період дії на території України воєнного стану, вони не можуть бути стягнуті з позичальника, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Висновки суду по суті заявлених вимог.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 6 360,00 грн заборгованості за кредитним договором №1681-6273 від 02.04.2026 (3 000,00 грн - тіло кредиту + 3 360,00 грн проценти), щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту – 450,00 грн та процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України – 1 500,00 грн слід відмовити.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було, власного контррозрахунку не надано.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі складаються зі судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Враховуючи те, що позов ТОВ «Укр кредит фінанс» задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнувши їх з відповідачки у розмірі 2 037,53 грн (виходячи з розрахунку – 6 360,00 грн (задоволені позовні вимоги), що становить 76,53 %, і від суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 2 662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279–282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1681-6273 від 2 квітня 2026 року в розмірі 6 360 (шість тисяч триста шістдесят) грн 00 коп., із яких: 3 000,00 грн — заборгованість за кредитом; 3 360,00 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 037 (дві тисячі тридцять сім) грн 53 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення

складено 22.10.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua