Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №332/3440/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №332/3440/26

Суддя: Сапунцов В. Д.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3440/26

Провадження №: 2/332/3398/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р.

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026 року до Заводського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

В позові позивач просив змінити розмір аліментів, стягнутих з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 1/4 до розміру 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Також позивач просив змінити розмір аліментів, стягнутих з позивача на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/4 до розміру 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.03.2026 судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.

Також 11.08.2021 судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя з позивача на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.

Головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої службиу місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Гайдаш О.С. на підставі вимоги 22.01.2024 року по виконавчому провадженню №71670976 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та згідно з довідки встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Хімбудпластмас», у зв`язку із чим постановлено звернути стягнення на доходи позивача, здійснювати відрахування із сум доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50 % доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 25999,41 грн, в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно наказу (розпорядження) №23 від 01.10.2025 року ОСОБА_1 звільнився за угодою сторін з ТОВ «Хімбудпластмас».

У зв`язку з вищевказаним, у позивача погіршився матеріальний стан, позивач був вимушений звернутися до суду з цією позовною заявою. Також позивач послався на те, що його діти повинні бути в рівних умовах, через що просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року, головуючим суддею (суддею-доповідачем) по даній справі визначено суддю Погрібну О.М.

Ухвалою Заводського районного суду від 18.06.2026 року відкрито провадження у справі і її призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

06.10.2026 року розпорядженням № 594 у зв`язку із призначенням, згідно до Указу Президента України № 945/2026 від 17.09.2026 судді Погрібної О.М. на посаду судді Запорізького апеляційного суду, призначено повторний автоматизований розподіл справ і вказану справу передано в провадження судді Сапунцова В.Д.

Ухвалою від 12.10.2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів суддею Завосдького районного суду міста Запоріжжя сапунцовим В.Д. прийнято до свого провадження, визначено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи до судового засідання не з`явився, разом із позовом наддав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовної заяви просила відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, винести рішення просила на підставі законодавства.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2021 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів встановлених на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2026 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статей 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першої статті 192 Сімейного кодексу України, встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, а діти повинні бути в рівних умов.

Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи цю норму права суд приходить до висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20)

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів заробітку щомісячно.

Позивачем жодним чином не обґрунтувано обставини, які впливають на неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Та обставина, що з позивача кожного місяця стягується фактично більше половини його заробітку (доходу), сама по собі не свідчить про погіршення матеріального стану позивача.

До тверджень позивача на те, що він непрацевлаштований та з останнього стягується борг за сплату аліментів, який сягає 50 % доходів за виконавчим провадженням №71670976, відкритого за заявою ОСОБА_3 , суд ставиться критично. Так на утримання дитини ОСОБА_5 2019 року народження, судовий наказ був винесений в 2021 році, тоді як постанова державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату датується 2024 роком. Впродовж періоду з 2021 по 2024 рік позивач мав офіційне місце працевлаштування та міг сплачувати аліментні зобов`язання. Однак всупереч цьому, у позивача накопичився борг за вказаним виконавчим провадженням.

Також судом було звернено увагу, що до матеріалів справи позивачем не надано доказів, що судовий наказ про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на виконанні у державного виконавця. Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що вказаний судовий наказ виконується та яким стягуються аліменті зобов`язання щодо другої дитини, що могло б бути надмірним тягарем для позивача в матеріальному плані.

Згідно із правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі № 459/2189/18, свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його матеріального становища як такого, наявності або відсутності у нього інших доходів, а також нерухомого або рухомого майна, що не надає суду можливості оцінити його майновий стан.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів та не підтверджені належними та допустимими доказами.

На переконання суду, без доведення позивачем вищевказаних обставин, зменшення аліментів на утримання неповнолітніх дітей не буде обґрунтованим та суперечитиме їх інтересам.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 8 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, де зазначено, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, на користь яких він сплачує аліменти.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 .

Суддя: В.Д. Сапунцов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua