Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №308/12939/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №308/12939/26

Суддя: Голяна О. В.

308/12939/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянувши в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №0675/UA305000/2026 від 19.08.2026, які надійшли від Закарпатської митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за ст. 485 МК України, –

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обставин, які згідно з протоколом ставляться особі у вину.

02.04.2026 на адресу Закарпатської митниці надійшов лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України №20/20-02-01/7/358, яким направлено лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 30.03.2026 №220/9/412 щодо непідтвердження фактів отримання окремими військовими частинами транспортних засобів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога.

Зокрема, зазначеним листом повідомлено про неотримання військовою частиною НОМЕР_3 транспортного засобу марки «Honda», модель «CR-V», VIN-код НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_5 .

За результатами опрацювання інформаційних баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Державної митної служби України встановлено, що 09.08.2022 громадянкою України ОСОБА_2 через митний пост «Ужгород - автомобільний» Закарпатської митниці ввезено на митну територію України вказаний транспортний засіб як гуманітарну допомогу.

Під час здійснення митного контролю ОСОБА_1 подала посадовим особам митного органу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, лист військової частини НОМЕР_3 від 03.08.2022 №173 та декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».

У графі 6 зазначеної декларації отримувачем гуманітарної допомоги визначено військову частину НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , а у графі 9 як вид гуманітарної допомоги зазначено автомобіль «Honda CR-V», VIN-код НОМЕР_4 .

Митне оформлення транспортного засобу здійснено із застосуванням передбаченого законодавством звільнення від сплати митних платежів для товарів, які ввозяться на митну територію України як гуманітарна допомога.

З метою перевірки фактичного отримання автомобіля зазначеною військовою частиною Закарпатською митницею проведено відповідні перевірочні заходи та направлено запити до Міністерства оборони України, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 13.05.2026 №220/9/640 повідомлено, що транспортний засіб «Honda CR-V», VIN-код НОМЕР_4 , на обліку військової частини НОМЕР_3 не перебуває.

У відповідь на запит Закарпатської митниці військова частина НОМЕР_3 листом від 12.07.2026 №2077/3324 повідомила, що її фінансово-економічна служба розпочала діяльність з 01.02.2026, а раніше військова частина перебувала на фінансовому забезпеченні інших військових частин.

Військова частина НОМЕР_7 листом від 19.07.2026 №1961/15807 повідомила, що військова частина НОМЕР_3 перебувала на її бухгалтерському обліку з 19.04.2024, а транспортний засіб «Honda CR-V» на баланс військової частини НОМЕР_7 не передавався.

Листом від 29.07.2026 №220/9/1011 повідомлено про відсутність зазначеного транспортного засобу на обліку військової частини НОМЕР_8 у період з вересня 2023 року по березень 2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 12.08.2026 №1204/3/3/12148 повідомив, що військову частину НОМЕР_3 сформовано 27.02.2023, вона перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 до 31.08.2023, а транспортний засіб «Honda CR-V», VIN-код НОМЕР_4 , у період з 2022 по 2023 роки на його обліку не перебував.

Крім того, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.06.2026 №306/4/7455 інформація про реєстрацію зазначеного автомобіля в Уніфікованій електронно-обліковій системі зареєстрованих транспортних засобів Збройних Сил України спеціального призначення відсутня.

Територіальний сервісний центр МВС №2141 листом від 14.07.2026 повідомив, що реєстраційні дії щодо транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_4 сервісними центрами МВС не проводилися.

Таким чином, за результатами проведених митним органом перевірочних заходів документального підтвердження фактичного отримання зазначеного автомобіля військовою частиною НОМЕР_3 не встановлено.

З метою з`ясування обставин ввезення транспортного засобу Закарпатською митницею направлено ОСОБА_1 лист-запрошення від 05.05.2026 №7.7-7.7-6/20-09/10/1678 щодо надання пояснень.

21.05.2026 Закарпатською митницею отримано письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.05.2026, у яких остання підтвердила факт переміщення зазначеного транспортного засобу через митний кордон України як водій та повідомила, що безпосередньо після виїзду з митного поста передала автомобіль ОСОБА_3 . Також зазначила, що їй не було відомо про недоставлення автомобіля до військової частини.

У письмових поясненнях від 08.06.2026 ОСОБА_4 повідомив, що до нього зверталися особи у військовій формі з проханням організувати ввезення транспортних засобів як гуманітарної допомоги. Відповідні листи військових частин надсилалися йому засобами електронного зв`язку, після чого передавалися громадянам для пред`явлення під час перетину митного кордону України.

ОСОБА_4 також пояснив, що транспортні засоби після ввезення переважно передавалися безпосередньо йому, однак конкретних обставин подальшої передачі автомобіля «Honda CR-V», VIN-код НОМЕР_4 , він не пам`ятає. Безпосередньо до військової частини зазначений автомобіль він не доставляв, а його місцезнаходження йому невідоме.

Відповідно до розрахунку митного органу сума митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезенні зазначеного транспортного засобу без застосування звільнення для гуманітарної допомоги, становить 96 903,26 грн, з яких ввізне мито — 9 324,08 грн, акцизний податок — 55 888,51 грн, податок на додану вартість — 31 690,67 грн.

Отже, громадянка України ОСОБА_1 шляхом подання документів для оформлення автомобіля як гуманітарної допомоги вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у сумі 96 903,26 грн, відповідальність за які передбачена статтею 485 МК України.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2026 справу передано на розгляд судді Голяні О.В.

Заяви та клопотання.

29.09.2026 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло звернення старшого детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Закарпатській області ОСОБА_5 про здійснення кримінального провадження та можливість передачі матеріалів справи про порушення митних правил №0675/UA305000/2026 для долучення до матеріалів кримінального провадження №72026071000000051 від 27.08.2026. Зі змісту звернення вбачається, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72026071000000051 від 27.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України. Зазначене кримінальне провадження зареєстровано на підставі повідомлення Закарпатської митниці від 26.08.2026 №215/П/UA/305000/2026 за фактом переміщення громадянами України протягом 2022–2023 років у межах митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, зокрема транспортних засобів, у великому розмірі. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 458 МК України, статей 9, 253 КУпАП, детектив просив розглянути можливість передачі матеріалів справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Закарпатській області для їх долучення до матеріалів кримінального провадження. На підтвердження зазначених обставин до звернення додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.09.2026.

Пояснення учасників справи, надані в судовому засіданні

Представник Закарпатської митниці у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та застосувати до неї стягнення, передбачене санкцією цієї статті

Особа, відносно якої запроваджено протокол, ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки на адресу місця проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, втім повістка повернута на адресу суду органом поштового зв`язку з відміткою «Адресат відсутній».

Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Водночас відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддею вживались заходи задля забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, здійснювалось повідомлення особи, яка притягається до відповідальності, шляхом надсилання повістки про виклик до суду. Окрім того, інформація про дату і час розгляду справи була розміщена на сайті Судова влада.

Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні, умисні або з необережності дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною другою статті 458 МК України передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтею 485 МК України адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, а також за надання митному органу з тією самою метою документів, що містять такі відомості, та інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Для встановлення складу зазначеного правопорушення необхідно з`ясувати не лише обставини заявлення відомостей, на підставі яких застосовано звільнення від сплати митних платежів, але й наявність умислу особи та спеціальної мети неправомірного звільнення від їх сплати.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала їх настання.

Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Як убачається з матеріалів справи, 09.08.2022 ОСОБА_1 здійснила переміщення через митний кордон України транспортного засобу «Honda CR-V», VIN-код НОМЕР_4 , з поданням декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, у якій отримувачем зазначено військову частину НОМЕР_3 .

Згідно зі статтею 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Частиною четвертою статті 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Отже, ОСОБА_1 як особа, яка здійснила декларування транспортного засобу, була відповідальною за достовірність заявлених нею відомостей у межах вимог митного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога є цільовою адресною безоплатною допомогою, яка надається визначеним отримувачам із передбаченою законом метою.

Згідно з частиною першою статті 287 МК України, пунктом 197.11 статті 197 та підпунктом 213.3.9 пункту 213.3 статті 213 ПК України гуманітарна допомога за встановлених законом умов звільняється від сплати відповідних митних платежів.

З огляду на це зазначення у декларації конкретного отримувача гуманітарної допомоги має істотне значення для митного оформлення товару із застосуванням відповідних пільг.

У цій справі митним органом установлено, що транспортний засіб, ввезений ОСОБА_1 як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_3 , не перебував на обліку зазначеної військової частини, а також інших військових органів та установ, до яких зверталася Закарпатська митниця.

Вказані обставини підтверджуються відповідями Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При цьому суд враховує, що відсутність транспортного засобу на балансі військової частини сама по собі не є безумовним підтвердженням того, що транспортний засіб не передавався для потреб оборони держави, оскільки обставини фактичного отримання та використання майна не завжди тотожні його відображенню в бухгалтерському обліку.

Разом із тим у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують фактичну передачу автомобіля військовій частині НОМЕР_3 або іншому уповноваженому отримувачу гуманітарної допомоги.

Суд також враховує письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.05.2026, відповідно до яких вона після перетину митного кордону передала автомобіль Клопотару Д.

Наведені пояснення підтверджують, що ОСОБА_1 особисто не здійснювала доставлення транспортного засобу до військової частини НОМЕР_3 .

У свою чергу ОСОБА_4 у поясненнях від 08.06.2026 не підтвердив передачу конкретного автомобіля визначеному у декларації отримувачу, зазначивши, що не пам`ятає обставин його подальшого переміщення та не знає його місцезнаходження.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб було ввезено із заявленням мети гуманітарної допомоги, однак його фактичне надходження визначеному отримувачу документально не підтверджено.

Отже, суд приходить до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Щодо звернення Територіального управління БЕБ у Закарпатській області.

Згідно зі ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, який установлює кримінальну протиправність діяння або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Статтю 201-4 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, було введено Законом України від 9 грудня 2023 року № 3513-IX, відповідні положення якого набрали чинності 1 січня 2024 року.

Отже, на час виникнення обставин, які є предметом розгляду в цій справі про порушення митних правил, зазначена норма Кримінального кодексу України не діяла. За таких обставин кваліфікація діяння, вчиненого у 2022 році, за ч. 2 ст. 201-4 КК України лише з огляду на набрання цією нормою чинності у 2024 році суперечила б принципу дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

При цьому суд бере до уваги, що ст. 485 МК України та ч. 2 ст. 201-4 КК України передбачають різні склади правопорушень. Сам по собі факт здійснення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, не свідчить про наявність достатніх правових підстав для передання матеріалів цієї справи до органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 496 МК України, якщо під час розгляду справи про порушення митних правил суд дійде висновку про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали такої справи прокурору або органу досудового розслідування.

Разом із тим у цьому випадку заявник звернувся з листом про передання матеріалів справи для долучення до вже зареєстрованого кримінального провадження. Проте в листі не наведено належного обґрунтування того, яким чином обставини, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі, співвідносяться з предметом досудового розслідування з урахуванням часу вчинення відповідних дій та чинного на той час законодавства.

Суд також зазначає, що питання про наявність у діях особи ознак кримінального правопорушення та їх кримінально-правову кваліфікацію належить до компетенції уповноважених органів кримінального провадження. Водночас внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме по собі не звільняє заявника від необхідності обґрунтувати правові підстави порушеного питання про передання матеріалів судової справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені у листі доводи не є достатніми для задоволення прохання про передання матеріалів справи № 308/12939/26 до Територіального управління БЕБ у Закарпатській області.

У зв`язку з викладеним у задоволенні прохання про передання матеріалів справи про порушення митних правил для долучення до матеріалів кримінального провадження належить відмовити.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Мотиви призначення стягнення і судового збору, положення закону, якими керувався суддя.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі статтею 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що ним не регулюється, — відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Санкція статті 485 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, з метою попередження вчинення особою нових правопорушень суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 48 451,63 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 458, 485, 487, 489, 495, 522, 527, 528 МК України, статтями 23, 40-1, 253 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у порушенні митних правил, передбаченому статтею 485 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 48 451,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя????????????????? О.В. ГОЛЯНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua