Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №140/12393/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/12393/25 пров. № А/857/5962/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року у справі № 140/12393/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Ковельського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя у І інстанції Смокович В.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 01 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Ковельського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі – Ковельський відділ УДМС), у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Ковельського відділу УДМС щодо неоформлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-XІІ, з проставленням відмітки про реєстрацію місця проживання;

зобов`язати Ковельський відділ УДМС оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-XІІ, з проставленням відмітки про реєстрацію місця проживання.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі №140/12393/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Ковельського відділу УДМС щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.

Зобов`язано Ковельський відділ УДМС оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із імперативності приписів Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», яким встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.

З урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі №420/4049/20, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_3 паспорта у формі книжечки.

Разом із тим, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача проставити у паспорті відмітку про реєстрацію місці проживання суд першої інстанції відмовив з огляду на їх передчасність.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Ковельським відділом УДМС, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за нормами Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” № 5492-VI паспорт громадянина України видається кожному громадянину, який досяг чотирнадцятирічного віку, на чотири роки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ після досягнення шістнадцятирічного віку у формі паспортної книжечки з необмеженим терміном дії. У спірному випадку неповнолітня ОСОБА_2 не досягнула шістнадцятирічного віку, що унеможливлює оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.

02.07.2026 ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила апеляційну скаргу Ковельського відділу УДМС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 – без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю (законним представником) є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 01.11.2013 серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до Ковельського відділу УДМС із заявою про відмову від оформлення паспорта громадянин України у формі ID-картки та вимогою щодо оформлення паспорта громадянин України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ, однак відповідач листом №0717-572/0717.2-25 від 02.09.2025 повідомив, що з прийняттям Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VІ паспорт громадянина України оформлюється громадянам з 14-річного віку тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно до Тимчасового Порядку паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 особам, які досягли 16-річного віку на підставі заяви, поданої нею особисто.

ОСОБА_1 не погодилася із вказаними діями міграційного органу та звернулася до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_2 наявне право на оформлення паспорта громадянина України виключно у формі книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, як особі, яка не досягла 16-річного віку на момент звернення із заявою, а не у формі ID-картки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Закон № 5492-VI встановлює віковий ценз для отримання паспорта громадянина України - 14 років.

Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" №2503-ХІІ від 26.06.1992 встановлено, що паспорт громадянина України видається громадянинові України після досягнення 16-річного віку.

Процедуру оформлення та видачі паспорта у формі книжечки щодо особи, відносно якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, визначено наказом Міністра внутрішніх справ "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" 06.06.2019 № 456 (далі - Порядок № 456).

Пунктом 3 Порядку № 456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Окрім того, у постанові від 24.09.2020 у справі № 340/2618/19 Верховний Суд вказав, що справи про видачу паспорта громадянина України особами, які не досягли 16-річного віку, не мають ознак типової справи, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 у справі № 806/3265/17.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зауважує, що отримання паспорта громадянина України є обов`язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке може бути обмежене відповідними положеннями закону.

Відтак, право отримати паспорт у формі книжечки наявне у особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу із заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку.

У той же час, вказане Положення (постанова Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992) не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку.

Відповідно до пункту 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 для одержання паспорта громадянин подає:

- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;

- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями (ем) або особами (ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

При цьому, форма заяви для оформлення паспорта є не довільною, а затверджена Додатком 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456.

Апеляційним судом встановлено, що позивачка та її неповнолітня донька звернулися до Ковельського відділу УДМС із заявою щодо оформлення останньому паспорта громадянина України у формі паспортної книжки на підставі Закону України "Про громадянство України" та постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України".

У заяві зазначалося, що за своїми волевиявленням позивачка не має наміру оформляти паспорт громадянина України у формі ID-картки і отримання цього виду паспорта є правом, а не обов`язком громадянина. При цьому форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована та є діючою.

Ковельським УДМС було відмовлено позивачці у виготовленні для її неповнолітньої доньки паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки на момент звернення із відповідною заявою їй ще не виповнилося 16 років.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відмовляючись від отримання паспорту у вигляді ID-картки, недостатньо тільки зазначати про право вибору за волевиявленням, оскільки особа повинна навести мотиви такого волевиявлення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про наявністьт підстав для задоволення позову, що розглядається.

За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу Ковельського відділу УДМС слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Ковельського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року у справі № 140/12393/25 скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяТ. В. Онишкевич

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар