Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №380/19541/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/19541/24 пров. № А/857/9540/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, що ухвалила суддя Андрусів У.Б., у справі № 380/19541/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до відповідача, у якому просить суд:

- скасувати п. 25 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.08.2024 № 22/д про повернення документів на доопрацювання, яким, за заявою ОСОБА_1 від 01.04.2024 та за заявою ОСОБА_1 від 01.04.2024, як представника ОСОБА_2 , відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168), як членам сім`ї загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 під час захисту Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 під час захисту Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, належну ОСОБА_2 , у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 під час захисту Батьківщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дружиною та дочкою солдата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в період дії воєнного стану.

ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до Міністерства оборони України із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця в розмірі, передбаченому для сімей загиблих військовослужбовців на період дії воєнного стану.

Міністерство оборони України повернуло документи на доопрацювання, оскільки ОСОБА_3 помер внаслідок захворювання, а не внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, і визначило, що право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на одноразову грошову допомогу визначається відповідно до Порядку № 975.

ОСОБА_1 з такою позицією не погоджується та вважає, що з дня введення воєнного стану одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця виплачується в єдиному підвищеному розмірі.

На думку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 помер не в стабілізаційному пункті, а на бойовій позиції, тобто під час безпосереднього виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, а захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

31 січня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував пункт 25 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.08.2024 № 22/д.

Зобов`язав Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_3 .

Зобов`язав Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, належну ОСОБА_2 , у розмірі, передбаченому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у рівних частках, як члену сім`ї загиблого під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_3 .

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що, з дня введення в Україні воєнного стану, розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця визначає Кабінет Міністрів України, тому з 24 лютого 2022 року така допомога виплачується в єдиному розмірі, визначеному п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168), а не в розмірах, які встановлює закон і Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 з 08 квітня 2022 року по 21 грудня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях і помер під час захисту Батьківщини, а захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що законодавство передбачає різні розміри одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, для кожного з яких установлені окремі умови виплати.

Підвищений розмір одноразової грошової допомоги, установлений на період дії воєнного стану, Кабінет Міністрів України передбачив для таких випадків: загибелі військовослужбовця та смерті військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини.

Відповідач, наголошує на тому, що поняття “загибель” і “смерть” мають різний зміст, хоча й поєднані однаковим наслідком. Загибель, на переконання відповідача, означає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників (вибуху, пострілу, удару, дії хімічних речовин), несумісних із життям, а смерть характеризується припиненням життя через захворювання, які порушують роботу внутрішніх органів людини. Якщо таке захворювання спричинило поранення (контузія, травма, каліцтво), отримане під час захисту Батьківщини, допомога виплачується в підвищеному розмірі.

Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про поранення (контузію, травму, каліцтво), отримані ОСОБА_3 під час проходження служби, оскільки Висновок судово-медичного експерта визначає причиною смерті двобічну розповсюджену пневмонію, ускладнену гострою легенево-серцевою недостатністю, а тілесних ушкоджень під час експертизи трупа експерт не виявив. Крім того, Штатна 16 Регіональна військово-лікарська комісія, яка є органом, уповноваженим визначати причинний зв`язок захворювань і поранень, що спричинили смерть військовослужбовців, встановила, що причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання, а не поранення.

Тому, на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на одноразову грошову допомогу в підвищеному розмірі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_3 , призваний на військову службу за мобілізацією 28.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу в лавах Збройних сил України у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді номер обслуги 2 відділення кулеметного взводу 106 механізованого батальйону.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 29.11.2023 складено відповідний актовий запис № 424. Місце смерті: Україна, Донецька область, м. Бахмут.

22.12.2022 ОСОБА_1 надійшло сповіщення № 62 про смерть її чоловіка, у якому зазначено, що ОСОБА_3 помер під час евакуації з бойових позицій від серцевої недостатності поблизу міста Бахмут Донецької області. Смерть настала під час виконання ним обов`язків військової служби.

Наказом від 08.05.2023 № 130 (по стройовій частині) командир військової частини НОМЕР_1 виключив солдата ОСОБА_3 , номера обслуги 2 відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок легенево-серцевої недостатності внаслідок захворювання, зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 22.12.2022. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

За змістом витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 близько 06:00 год. номер обслуги кулеметного взводу 106 мб солдат ОСОБА_3 втратив свідомість, перебуваючи на позиції кв ВП “ФІКУС-1” в районі Бахмут, був доставлений на КСП 106 мб без ознак життя. Попередня причина смерті: “серцевий напад”.

Акт службового розслідування, яке проводилося з метою встановлення причин та умов, які призвели до смерті солдата, засвідчує, що смерть ОСОБА_3 :

- настала внаслідок легенево-серцевої недостатності, під час виконання ним обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій;

- не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 318 від 13.03.2024), захворювання солдата ОСОБА_3 , 1983 року народження, “Інша пневмонія, збудник неуточнений”, підтверджене витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2023 № 130, матеріалами службового розслідування (наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 1792 від 31.12.2022 “Про призначення службового розслідування”), довідкою про безпосередню участь у бойових діях № 5288 від 13.05.2023 військової частини НОМЕР_1 та висновком експерта № 7916/35-Е від 23.01.2023 КП “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” ДОР, яке на підставі довідки про причину смерті № 7916 від 23.01.2023 Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть від 29.11.2023, виданого Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Військова частина НОМЕР_1 видала довідку від 13.05.2023 № 5288 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 08.04.2022 по 21.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Баштанському та Миколаївському районі Миколаївської області; Херсонському районі Херсонської області, Краматорському та Бахмутському районі Донецької області.

ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 18.07.2019.

ОСОБА_2 є дочкою загиблого солдата, про що свідчить свідоцтво про народження, видане Криницькою сільською радою Миколаївського району Львівської області 14.01.2009.

04.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами (своєю та як законний представник в інтересах дочки) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_3 відповідно до Постанови № 168.

Згідно зі змістом заяви позивачка додала такі документи:

- витяг про несудимість ВР-00182731;

- копію свідоцтва про шлюб;

- копію паспорта від 05.09.2015;

- копію ідентифікаційного номера;

- копію свідоцтва про народження;

- копію свідоцтва про смерть;

- копію реквізитів банку;

- копію скарги ОСОБА_1 від 21.12.2023 на ім`я командира військової частини про перегляд затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2023 акта службового розслідування (без дати) випадку смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 номера обслуги 2 відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та скасування акта завершення службового розслідування в частині, а також про надання довідки про причини та обставини загибелі;

- копію судово-медичної експертизи;

- копію відповіді Донецької окружної прокуратури щодо стану досудового розслідування кримінального провадження за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.08.2024 № 22/д комісія, розглянувши подані документи, дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги дружині та дочці померлого внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що смерть не є наслідком отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), як передбачено Постановою № 168, а настала внаслідок захворювання. Зважаючи на ці обставини, право на одержання одноразової грошової допомоги має визначатися відповідно до Порядку № 975.

Листом від 29.08.2024 № 8695 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив про прийняття протокольного рішення від 16.08.2024 № 22/д засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про повернення документів на доопрацювання.

Вважаючи рішення комісії Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги на підставі Постанови № 168 протиправним та таким, яке необхідно скасувати, ОСОБА_1 пред`явили цей позов до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби, того, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини, а також того, що позивачка, як дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , як дочка ОСОБА_2 мають право на одноразову грошову допомогу.

Спірним у цій справі є розмір одноразової грошової допомоги, а саме те, чи мають ОСОБА_1 право на одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у зв`язку зі смертю військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Пункт 1 ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), у редакції, чинній на 21 грудня 2022 року, визначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Підпунктом “а” п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Пункт 3 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, яким Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги” від 29.07.2022 № 2489-IX доповнив цю статтю і який застосовується з 24 лютого 2022 року, встановлює, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Абзацами 1-3 п. 5 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Абзацом 1 п. 1 Постанови № 168, у редакції, чинній на 21 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Постанови № 168 у цій же редакції установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Апеляційний суд встановив, що, згідно зі свідоцтвом про смерть, яке видав Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмуті Донецької області, в період дії воєнного стану.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 акта службового розслідування, 21 грудня 2022 року близько 06 години 00 хвилин солдат ОСОБА_3 втратив свідомість, перебуваючи на вогневій позиції “ФІКУС” в м. Бахмуті Донецької області, після чого був доставлений на командно-спостережний пункт НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 без ознак життя. Пунктом 2 наказу від 08 травня 2023 року № 1348 “Про результати службового розслідування” командир військової частини НОМЕР_1 визначив, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок легенево-серцевої недостатності під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій.

Причина смерті, вказана у висновку експерта Комунального підприємства “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” Дніпропетровської обласної ради № 7916/35-Е від 23 січня 2023 року: смерть ОСОБА_3 настала внаслідок двобічної розповсюдженої пневмонії, перебіг якої ускладнився розвитком гострої легенево-серцевої недостатності. На запитання про тілесні ушкодження на тілі потерпілого та причинний зв`язок між смертю і виявленими ушкодженнями експерт відповів, що тілесних ушкоджень під час експертизи трупа потерпілого не виявлено.

Штатна 16 Регіональна військово-лікарська комісія у протоколі засідання № 318 від 13 березня 2024 року визначила, що причиною смерті ОСОБА_3 послужило захворювання “Інша пневмонія, збудник неуточнений”, а захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Наведені документи визначають причиною смерті ОСОБА_3 захворювання і не містять відомостей про поранення (контузію, травму, каліцтво), отримані за обставин, визначених абз. 6 п. 2 Постанови № 168, з якими пов`язана смерть військовослужбовця.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування п. 2 Постанови № 168 у правовідносинах, подібних до спірних, виклала судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24:

“1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.”

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, судова палата зазначила:

“64. Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття “загибель” має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

65. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_5 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

66. За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

67. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, дійшовши висновку про наявність у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168

68. Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.”

Отже, смерть ОСОБА_3 від захворювання, яке документи, наведені вище, визначають самостійною причиною смерті, за відсутності доказів причинного зв`язку смерті з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим за обставин, визначених абз. 6 п. 2 Постанови № 168, не створює підстав для виплати позивачкам одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн.

Тому апеляційний суд вважає, що Міністерство оборони України, визначивши у рішенні, оформленому протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16 серпня 2024 року № 22/д, що право ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на одноразову грошову допомогу визначається відповідно до Порядку № 975, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 2011-XII, Постановою № 168 та Порядком № 975, що свідчить про правомірність спірного рішення.

Сукупність наведених висновків є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, при прийнятті рішення, це рішення необхідно скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 380/19541/24 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель