Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №300/7719/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/7719/25 пров. № А/857/8749/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року, що ухвалив суддя Кафарський В. В., у місті Івано-Франківську, у справі № 300/7719/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДСНС в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ДСНС в Івано-Франківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби та премії у середньому розмірі, що фактично виплачені за червень 2025 року за відповідною посадою відповідно до вимог наказу ДСНС України № НС-9 від 02 січня 2025 року, для здійснення перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року, проте відповідач повідомив про відсутність підстав для надання такої довідки, що позивач вважає протиправним.

30 грудня 2025 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії.

Зобов`язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року за посадою (аналогічною посадою), з якої ОСОБА_1 звільнений з військової служби, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, із врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за червень 2025 року за відповідною посадою, та які обчислені виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,40 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року з посадовим окладом і окладом за військовим званням, визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а відповідач протиправно відмовив у підготовці такої довідки.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що з 20 травня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року врегульовано питання визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, встановлено фіксовану розрахункову величину в розмірі 1762 гривні. Тому встановлення з 01 січня 2025 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обчислюються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, а отже, і самого грошового забезпечення.

Апелянт також зазначає, що наказ ДСНС України № НС-9 від 02 січня 2025 року “Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2025 році” регулює питання розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, однак їхній розмір залежить від особистого внеску в загальні результати служби в межах фонду преміювання, тому підстав для видачі довідки станом на 18 червня 2025 року немає.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону № 2262-XII.

26 вересня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії.

Листом № 5402-5217/5411 від 30 вересня 2025 року відповідач відмовив у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, посилаючись на те, що після 01 квітня 2018 року Кабінет Міністрів України рішень щодо перерахунку пенсій не приймав.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволення позову, а також те, що відповідач не навів доводів протиправності рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, того, що ГУ ДСНС в Івано-Франківській області є органом, уповноваженим готувати та подавати до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, а також того, що листом № 5402-5217/5411 від 30 вересня 2025 року відповідач відмовив позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

Спірним у цій справі є питання про те, чи відбулося станом на 18 червня 2025 року підвищення грошового забезпечення, яке зобов`язує відповідача підготувати довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату з посадовим окладом та окладом за військовим (спеціальним) званням, визначеними з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом № 2262-XII.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулює ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45), згідно з п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, на думку апеляційного суду, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Так, 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою Кабінет Міністрів України затвердив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.

Згідно з п. 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) п. 4 викладено в редакції змін, викладених згідно з п. 6 Постанови № 103, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

У подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував п. 6 Постанови № 103.

Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року (далі - Постанова № 481) Кабінет Міністрів України змінив абз. 1 п. 4 Постанови № 704, установивши, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Апеляційний суд враховує, що постановою від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 Верховний Суд скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, якими п. 2 Постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним, і відмовив у позові, зазначивши, що Кабінет Міністрів України має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема базову величину для розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Водночас Верховний Суд у цій постанові зазначив, що спір у справі № 320/29450/24 стосувався грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а правовідносини щодо відмови у підготовці і наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, які були предметом розгляду у справі № 440/6017/21, є відмінними.

Щодо таких правовідносин Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 (п. 45) зазначив, що “пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили”.

Верховний Суд також зазначив (п. 48), що “пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин”.

У цій же постанові (п. 62) Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, та сформулював висновок, відповідно до якого “до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн”.

Отже, на переконання апеляційного суду, незалежно від того, чи був п. 2 Постанови № 481 чинним станом на 18 червня 2025 року, посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату необхідно визначати за п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII).

За змістом п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Враховуючи те, що норма п. 3 розділу II Закону № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за норму п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показника, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Отже, на переконання апеляційного суду, з 29 січня 2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” від 19 листопада 2024 року № 4059-IX і становить 3028,00 грн, тобто дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 01 січня 2024 року.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що п. 4 Постанови № 704 визначає посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням не фіксованою сумою, а через прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому зміна такого прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України змінює розміри цих складових грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.

Отже, з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого за п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції визначаються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням, не змінився, а тому підвищення грошового забезпечення, з яким ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII пов`язує перерахунок пенсії, не відбулося.

18 червня 2025 року, станом на яке позивач просив підготувати довідку, набрало законної сили рішення у справі № 320/29450/24, яким п. 2 Постанови № 481 визнано протиправним та нечинним. Проте саме по собі це рішення грошового забезпечення не підвищило, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року порівняно з 01 січня 2024 року не змінився.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що станом на 18 червня 2025 року не настали обставини, з якими ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII пов`язує перерахунок пенсії, тому відповідач, відмовивши у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача не відповідає обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII і п. 4 Постанови № 704, тому доводи апелянта про відсутність підстав для видачі довідки станом на 18 червня 2025 року апеляційний суд визнає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права в частині задоволення позову, рішення суду першої інстанції, в цій частині необхідно скасувати та прийняти у відповідній частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 300/7719/25, в частині задоволення позову, скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель