Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №300/3104/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3104/21 пров. № А/857/42114/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі № 300/3104/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо не здійснення (відмови) перерахунку пенсії позивачу з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці департаменту кадрового забезпечення УДО України за №2/6-1529 від 09.09.2020, для обчислення і перерахунку розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.04.2019 пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нарахувати та виплатити щомісячно пенсійне забезпечення у повному обсязі без обмежень граничного розміру пенсії з врахуванням довідки УДО України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою з дати виникнення права на її отримання, ураховуючи визнання протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за постановою Шостого апеляційного адміністративного суду» від 22.07.2020 у справі №640/5248/19.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягає у непроведенні з 01.04.2019 перерахунку і виплати пенсії позивачу на підставі довідки від 09.09.2020 №2/6-1529 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 09.09.2020 №2/6-1529 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України, з урахуванням проведених платежів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину сплаченого судового збору, що становить 454,00. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

24.06.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якій заявник просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №300/3104/21 в частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок і виплату позивачу на підставі довідки від 09.09.2020 №2/6-1529 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України, з урахуванням проведених платежів, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, в саме: стягнути з відповідача на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати суму пенсії, що становить 265553,56 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак, в частині її виплати рішення суду не виконується, посилаючись на відсутність фінансування. Зважаючи на те, що відповідачем протягом більше чотирьох років не виконується судове рішення, яке набрало законної сили, вважає, що слід змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/3104/21, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості пенсійних виплат, а саме - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 різницю між фактично сплаченою та належною до сплати суму пенсії, що становить 265533,56 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 у цій справі заяву ОСОБА_1 задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у справі №300/3104/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у розмірі 265 553,56 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач оскаржив таку в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду яке набрало законної сили 09.06.2022, ОСОБА_1 проведено відповідний перерахунок пенсії.

Різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 в сумі 265553,56 гривень внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету, так як відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України

Суд першої інстанції не врахував те, що рішення суду ухвалене у даній справі на користь позивача має зобов`язальний характер, зміна способу його виконання шляхом (стягнення конкретної суми коштів) потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Тобто, змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті

З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі – Постанова № 821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній. Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 Закону України № 4695-IX («Про Державний бюджет України на 2026 рік») є чинним і не скасованим.

Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта

З метою виконання рішення суду в даній справі відповідач Головне управління здійснив конкретно-визначені дії: провів перерахунок пенсії позивача, забезпечив нарахування суми доплати та включення такої доплати до відповідного реєстру.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, суд фактично змінив рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.

Апелянт просив скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Відповідач подав заяву, у якій з наведення додаткових мотивів, вказав. що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 у цій справі позов задоволено частково та таке набрало законної сили.

Згідно з розрахунком на доплату за пенсійною справою з квітня 2019 року до січень 2022 року сума заборгованості становить 265553,56 грн.

Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсійний орган (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача), з урахуванням виплачених сум.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Апеляційний суд наголошує, що абзац другий частини третьої статті 378 цього Кодексу пов`язує виникнення самостійної підстави для зміни способу виконання виключно з двома обставинами, а саме з набранням судовим рішенням законної сили та невиконанням його суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з цього дня. Ні відкриття виконавчого провадження, ні видача виконавчого листа умовою застосування цієї норми не названі.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Своєю чергою, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу, що визначивши конкретну суму стягнення, суд першої інстанції фактично змінив суть рішення суду від 09.05.2022.

Також Верховний Суд зазначив, що посилання пенсійного органу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі №21-475а14, від 11.11.2014 у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024.

З позиції апеляційного суду, боржник фактично ігнорує норми чинного законодавства та наводить аргументи, котрі були релевантними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії заявнику.

За змістом розрахунку на доплату на виконання зазначеного рішення суду, наданого суду позивачем, різниця між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 складає 265553,56 грн. Доказів виконання вказаного судового рішення до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити частково.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 2, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі №300/3104/21 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддяО. П. Мандзій

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар