Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №216/6156/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №216/6156/26

Суддя: МАЛАНЮК О. Я.

Справа № 216/6156/26

провадження 2/216/4479/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Моторного (транспортного) страхового бюро України, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просять стягнути з Відповідача на користь кожного по 30000,00 грн, що разом становить загальну ціну позову 60000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.11.2025 року о 18:45 год. з вини ОСОБА_3 сталася ДТП за участю чотирьох автомобілів. Відповідач, керуючи незастрахованим авто Audi S5 (д.н.з. НОМЕР_1 ), проявив халатнісь та вчинив бокове зіткнення з автомобілем Позивача 1 Ford Escape (д.н.з. НОМЕР_2 ). Унаслідок зіткнення автомобіль родини зазнав критичних ушкоджень і був визнаний експертами таким, що підлягає «тотальній загибелі».

Позивачі зазначили, що ДТП спричинило тяжкі й тривалі душевні страждання. Позивач 1 є майстром ювелірної справи, і через пережитий стрес у нього виник тремор кистей рук, що унеможливило роботу й похитнуло його професійну репутацію. Також стрес спровокував у нього дифузні зміни щитоподібної залози у вигляді новоутворень (макрофолікулів). Позивачка 2 під час ДТП перебувала в салоні авто, перенесла гострий психологічний шок, який переріс у постійну тривожність та фобію пересування в транспорті, через що вона змушена приймати протитривожні препарати. Крім того, ДТП спровокувало госпіталізацію літньої матері Позивача 1 ( ОСОБА_4 , 1940 р.н.) із прогресуючою стенокардією. Оскільки матеріальна компенсація від МТСБУ в розмірі 214022,00 грн не покрила реальної вартості втраченого майна, а автомобіль був єдиним засобом пересування родини, позивачі зазнали значного життєвого дискомфорту, що виразився в порушенні нормальних життєвих зв`язків. У додаткових поясненнях представник позивачів наголосила, що Відповідач до приїзду поліції та після суду по адмінсправі обіцяв добровільно компенсувати збитки, але після відкриття цивільної справи зайняв позицію повного невизнання.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив та додаткові пояснення, у яких позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Вказав, що надані медичні висновки не містять беззаперечних тверджень про те, що новоутворення щитоподібної залози чоловіка виникли саме внаслідок ДТП. Виявив помилку у довідці терапевта щодо Позивачки 2, де вказано, що ДТП відбулося «у грудні». Також зазначив, що госпіталізація матері обумовлена її похилим віком та хронічними хворобами серця, на які вона страждає понад 20 років.

У судовому засіданні Відповідач ОСОБА_3 додатково усно пояснив, що йому щиро шкода, що так сталося. Також Відповідач підкреслив, що право потерпілих осіб на відшкодування матеріальних збитків було повністю реалізовано, і МТСБУ належним чином повністю виплатило та оплатило позивачам майнову шкоду за автомобіль, що має нівелювати заявлені ними додаткові претензії.

Представник МТСБУ, адвокат Циба Д.М., в судове засідання не явився, однак, подав письмові пояснення, в яких зазначив, що Бюро на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності...» виплатило Позивачу 1 регламентну виплату за шкоду, заподіяну виключно майну, в сумі 214022,00 грн. Самостійних вимог у цій справі Бюро не заявляє, однак наголошує, що встановлені судом обставини та провина ОСОБА_3 мають істотне значення для реалізації МТСБУ свого законного права зворотної вимоги (регресу) до винуватця в майбутньому.

У судовому засіданні 02 жовтня 2026 року сторони надали суду свої вичерпні усні пояснення. У засіданні брали участь особисто Позивач 1 ОСОБА_1 , Позивачка 2 ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Туровська М.О. Відповідач ОСОБА_3 брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (ВКЗ), на підставі задоволеного клопотання суду згідно зі ст. 212 ЦПК України.

У судовому засіданні 21 жовтня 2026 року учасники процесу повністю підтримали свої раніше висловлені доводи й заперечення, підтвердили незмінність своїх правових позицій та просили суд винести рішення на основі наявного матеріального масиву справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оригінали первинних документів та матеріали страхової справи, встановив такі факти:

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.01.2026 року у справі № 216/8556/25 (суддя Чирський Г.М.) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судовим актом доведено, що 12.11.2025 р. ОСОБА_3 , керуючи авто Audi S5 (д.н.з. НОМЕР_1 ), проявив неуважність, порушив п.п. 2.3.б, 10.1, 10.3 ПДР України та вчинив бокове зіткнення з авто Ford Escape (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до ланцюгової аварії ще двох автівок (Chevrolet Cruze та Fiat Tipo). Постанова набрала законної сили 18.01.2026 р. і є преюдиційною для цього суду відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України. Також закінченими виконавчими провадженнями № 82038440 та № 82038334 підтверджено повну сплату ОСОБА_3 штрафу та судового збору за вказане ДТП.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 жовтня 1992 року. Паспортними даними та відмітками про реєстрацію місця проживання доведено, що подружжя понад 8 років спільно мешкає та веде спільний побут в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 № 132344 від 17.12.2025 р. доведено, що ринкова вартість авто до ДТП становила 434022,00 грн. Вартість відновлювального ремонту визначена у розмірі 746784,30 грн. Оскільки ремонт значно перевищує вартість самого авто, відновлення є економічно недоцільним. Наказом МТСБУ та платіжною інструкцією № 0001029 від 08.01.2026 року Позивачу 1 було виплачено майнове відшкодування в розмірі 214022,00 грн.

Щодо ушкодження здоров`я та обґрунтування душевних страждань:

Щодо позивача 1 - свідоцтвом платника єдиного податку серії А № 367919 підтверджено його статус підприємця за КВЕД 32.12 (Виробництво ювелірних виробів). Протоколом УЗД щитоподібної залози від 20.03.2026 р. (Лабораторія радіонуклідної діагностики Криворізького онкодиспансеру) встановлено дифузні зміни структури паренхіми та появу двох нових макрофолікулів (новоутворень) розмірами 2,6 мм та 1,7 мм на тлі раніше перенесеної операції (гемітиреоїдектомії).

Щодо позивача-2, первинною медичною довідкою від 24.02.2026 р., виданою лікарем-терапевтом ОСОБА_6 (КНП ЦПМСД Амбулаторія №5), підтверджується встановлення пацієнтці діагнозу за міжнародним класифікатором ICPC-2: N99 («Неврологічні захворювання, інші» / гострий тривожний стан) та призначення терапії (Буспірон 5 мг). Суд відхиляє доводи відповідача про дефекти цієї довідки через запис лікаря про ДТП «у грудні», оскільки сукупність інших матеріалів справи чітко вказує на те, що це є звичайною механічною помилкою лікаря при фіксації усного анамнезу пацієнтки.

Щодо літньої матері, офіційною випискою № Ж5787 кардіологічного відділення КНП “Криворізька міська лікарня №7” вказано, що ОСОБА_4 (1940 р.н.) 25.11.2025 р. була госпіталізована з діагнозом: «Прогресуюча стенокардія, Аортосклероз, Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик 4». Товарними фіскальними чеками з аптек доведено понесення родиною значних витрат на кардіологічні препарати за власний кошт.

Мотиви суду та застосовані норми права:

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, чесність і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян, передбаченою ст. 16 та ст. 23 Цивільного Кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки ОСОБА_3 керував автомобілем, який є джерелом підвищеної небезпеки, його цивільно-правова відповідальність настає за правилами статей 1187 та 1188 ЦК України.

Щодо обґрунтування розміру відшкодування та причинно-наслідкового зв`язку:

За змістом позову значна частина моральних страждань пов`язувалася із погіршенням стану залози Позивача 1 та госпіталізацією літньої матері. Суд оцінює ці чинники критично, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Наданий протокол УЗД від 20.03.2026 р. є лише методом діагностики, а Позивач 1 мав аналогічну патологію ще до ДТП. Госпіталізація матері відбулася через хронічні хвороби серця, на які вона страждає понад 20 років. Прямого медичного висновку про пряму залежність утворення фолікулів та серцевого нападу виключно від факту ДТП матеріали справи не містять. На основі цього суд вважає суму по 30000 грн завищеною і такою, що підлягає пропорційному зменшенню.

У той же час, суд відкидає доводи Відповідача про те, що майнова виплата від МТСБУ повністю оплатила та перекрила претензії позивачів. Відповідно до правової позиції Велокої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 та від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20), регламентна виплата за пошкоджений метал колісного засобу не тотожна і не перекриває компенсацію за індивідуальний психогенний розлад та страждання людини від самої аварії.

Суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди подружжя на основі таких безумовних факторів:

Для ОСОБА_2 (позивача 2) - вона перебувала в некерованій автівці в момент ДТП. Її психологічна травма та страх автомобілів (фобія) є доведеними, оскільки зафіксовані медичною довідкою з діагнозом за міжнародною класифікацією ICPC-2: N99 («Неврологічні захворювання, інші / тривожний розлад») з призначенням рецептурного засобу «Буспірон».

Для ОСОБА_1 (позивач 1) - окрім стресу водія від аварії з чотирма машинами, він (як власник) втратив сімейне майно («тотальна загибель» авто FORD Escape). Окрім того, Позивач 1 є визнаним майстром ювелірної справи, і навіть короткочасний психогенний тремор кистей рук повністю позбавив його можливості працювати за фахом, що призвело до глибоких переживань за свою професійну спроможність.

Усні пояснення Відповідача ОСОБА_3 про те, що йому шкода і він нічого вже не міг зробити як з наслідками зіткнення, так і з утворенням некерованої ланцюгової аварії, суд бере до уваги, проте зазначає, що засади цивільно-правової відповідальності покладають на водія обов`язок компенсувати шкоду, завдану його первинними протиправними діями (порушення правил перестроювання без поліса ОСЦПВ).

Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суд, керуючись принципом індивідуалізації цивільно-правової відповідальності, приходить до висновку про необхідність диференціації сум відшкодування для кожного з Позивачів. Враховуючи, що Позивач 1 є власником знищеного майна та зазнав прямих обмежень у професійній діяльності ювеліра, розмір його компенсації визначається у сумі 25000,00 грн. Зважаючи на те, що страждання Позивачки 2 обмежені психоемоційною сферою пасажира та побутовими незручностями, суд визначає розмір компенсації на її користь у сумі 20000,00 грн. Загальна сума стягнення становить 45000,00 грн, що повністю відповідає засадам розумності та справедливості.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивачами оплачено судовий збір по 1064,96 грн. кожен (разом 2129,92 грн). Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки загальний розмір задоволених вимог становить 75% від ціни позову (45000 грн від заявлених 60000 грн), з Відповідача на користь Позивачів підлягає стягненню судовий збір у сумі 1597,44 грн (75%) пропорційно задоволеній частині вимог кожного з них: на користь ОСОБА_1 - 887,44 грн, на користь ОСОБА_2 - 710,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 43 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 141, 212, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.), без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових зборів і платежів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.), без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових зборів і платежів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 887,44 грн (вісімсот вісімдесят сім гривень 44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 710,00 грн (сімсот десять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України; код ЄДРПОУ: 21647131; місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.

Рішення складено та підписано 21 жовтня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua