Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №240/26421/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26421/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

21 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протипранвою та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 22.07.2026 ВП №80795671 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 22.07.2026 ВП №80795671 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 08.09.2026 в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

Вказане рішення набрало законної сили 21 листопада 2025 року, у зв`язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 видано виконавчий лист.

20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80795671 з виконання виконавчого листа № 240/19928/25, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 15.12.2025, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

04.06.2026 року державним виконавцем підготовлено та направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання (детальний розрахунок перерахованої пенсії по вищевказаному рішенню суду).

На вимогу державного виконавця від 04.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 08.06.2026 повідомило, що у результаті перерахунку на виконання Рішення №240/19928/25 розрахунковий розмір пенсії з 01.02.2023 становив 31475,25 грн., при цьому пенсія нараховувалась в максимальному розмірі, визначеному статтею 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20930,00 грн.

22.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн, так як в розрахунку пенсії по пенсійній справі 0601012648 існують розбіжності в посадових окладах, дані оклади не відповідають довідці ХЗ72036 від 18.06.2025, визначеної рішенням суду №240/19928/25.

Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною четвертою статті 19 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

В свою чергу, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 встановлено такі розміри:

- посадовий оклад – 4830,00 грн;

- оклад за військове звання – 1130, 00 грн;

- відсоткова надбавка за вислугу років 1490,00 грн;

- надбавка за особливості прох. в/сл-би (НВОВЗ) 4842,50 грн;

- надбавка за таємність 483,00 грн;

- премія 10674,30 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.01.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4830,00 грн, окладу за військовим званням 1130,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1490,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 15999,80 грн, всього 23449,80 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.02.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4470,00 грн, окладу за військовим званням 1040,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1377,50 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 9393,88 грн, всього 16281,38 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4470,00 грн, окладу за військовим званням 1040,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1377,50 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 9393,88 грн, всього 16281,38 грн.

Таким чином, пенсія позивачу нарахована на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022.

В свою чергу, суд зауважує, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Тобто, пенсія стягувачу нарахована та виплачується ГУ ПФУ в Житомирській області у розмірі, розрахованому не на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025, визначеного станом на 2023 рік, як зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області рішенням суду у справі №240/19228/25.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення ГУ ПФУ в Житомирській області належних дій щодо виконання рішення суду в повному обсязі станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 22.07.2026 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу у виконавчому провадженні № 80795671, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСмілянець Е. С.

СуддіДрачук Т. О. Полотнянко Ю.П.