Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №240/14630/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №240/14630/26

Суддя: Капустинський М.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14630/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

22 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2026, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 13.02.2026 індексацію та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 з врахуванням виплачених сум.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

Представник відповідача подав заяву про роз`яснення судового рішення. В обґрунтування заяви вказує, що у рішенні суду по даній справі не вказано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки та які враховуються для обчислення пенсії. Згідно пенсійної справи ОСОБА_1 , на дату зобов`язання рішення суду 13.02.2026 середньомісячна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, становить 3764.40, а на дату призначення 29.04.2020 становила 7763.17. Враховуючи зазначене, викладенні у рішенні формулювання є незрозумілими та ускладнюють його правильне виконання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення від 16.07.2026.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 у справі № 240/14630/26 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про роз`яснення судового рішення. Прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про роз`яснення судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 240/14630/26 та роз`яснити, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, має бути взятий за вихідний показник при його послідовному збільшенні на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, визначені рішенням суду від 16.07.2026.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав, що рішення не містить неточностей чи розбіжностей, неясності чи неповноти, що могли би стати перешкодою для його виконання.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 254 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у цій справі ухвалено у письмовому провадженні, тому розгляд заяви про роз`яснення судового рішення здійснений також у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із системного тлумачення положень частин першої, другої статті 254 КАС України, слід прийти до висновку, що роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його нечіткості і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Таким чином, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Проаналізувавши доводи заявника та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2026, суд приходить до висновку, що рішення не містить неточностей чи розбіжностей, неясності чи неповноти, що могли би стати перешкодою для його виконання.

Так, зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення слідує, що фактично заявник просить надати роз`яснення щодо способу виконання рішення суду, що виходить за межі питань роз`яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України.

Рішення суду по даній справ є чітким за змістом та зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та не припускає кілька варіантів тлумачення; в рішенні вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при його постановленні; у мотивувальній та резолютивній частинах рішення зазначено усі обставини та мотиви, які суд врахував при його ухвалені.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення рішення задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду додаткового роз`яснення не потребує.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржене рішення залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіСапальова Т.В. Шидловський В.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua