Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №120/9579/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9579/26

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

16 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представника відповідача: Собчук Т.П.,

представника третьої особи: Бляхарського Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа.

03.07.2026 від представника позивача до суду надійшла заява від 02.07.2026 про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки спірний акт буде реалізований до перевірки його законності судом.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2026 заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнив. Зупинив дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Зупинив дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІV013260514863, виданого 18.05.2026 Державною інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Зупинив дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІV013260519395, виданого 22.05.2026 Державною інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42443410) здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках із кадастровими номерами 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093 та 0510100000:02:115:0094, розташованих по вул. Барське шосе, 1-А у м. Вінниці, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач, Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що припущення позивача не можуть бути покладені в основу ухвали про забезпечення позову. Суд не може обмежитися загальними посиланнями на суспільний інтерес, екологічні ризики чи містобудівні обмеження. Кожна із зазначених обставин повинна бути доведена належними доказами, які підтверджують реальність, безпосередність та невідворотність відповідного ризику. Містобудівні умови та обмеження були видані ще 30.10.2020, а дозволи на виконання будівельних робіт видані компетентним органом у встановленому законом порядку. До моменту їх можливого скасування в судовому порядку вони є чинними та породжують відповідні правові наслідки. Подання позову не зупиняє дію оскаржуваних актів і не перетворює їх автоматично на очевидно протиправні.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у її задоволені відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та не відповідає вимогам статті 150 КАС України, оскільки не містить належних і допустимих доказів існування реальної загрози невиконання можливого судового рішення або очевидних ознак протиправності оскаржуваних містобудівних умов та дозволів на виконання будівельних робіт.

Також зазначає, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали два багатоквартирні житлові будинки у складі об`єкта вже прийняті в експлуатацію: сертифікат №ВН122250310989 від 13.03.2025 (будинок 1) та сертифікат № ВН122250728735 від 31.07.2025 (будинок 2); у будинках мешкають люди. Щодо будинків 5 та 6 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані спеціальні майнові права фізичних осіб – інвесторів на майбутні об`єкти нерухомості відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Кожна черга має позитивний експертний звіт щодо проектної документації, будівництво здійснюється із залученням генерального підрядника, осіб авторського та технічного нагляду, відомості про яких внесені до ЄДЕССБ.

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, за приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

Як встановлено судом першої інстанції, на час звернення із заявою про забезпечення позову у провадженні суду перебуває спір щодо правомірності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт № ІV013260514863 від 18.05.2026 та № ІV013260519395 від 22.05.2026.

Предметом позову є, зокрема, вимоги про визнання протиправними та скасування зазначених містобудівних умов та обмежень, а також дозволів на виконання будівельних робіт. При цьому позивачем наведено доводи про те, що спірні містобудівні умови та обмеження видані всупереч вимогам містобудівного, земельного та водного законодавства, оскільки земельні ділянки, на яких здійснюється будівництво, частково розташовані в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Вишенського озера, а наміри забудови, на його переконання, не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, оцінка наведених позивачем доводів щодо законності чи протиправності оскаржуваних рішень безпосередньо стосується предмета розгляду даної адміністративної справи та потребує дослідження всіх наявних у справі доказів, встановлення фактичних обставин, надання їм належної правової оцінки, що є можливим виключно під час розгляду справи по суті.

При цьому, суд не вбачав очевидних ознак протиправності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт у розумінні пункту 2 частини другої статті 150 КАС України.

Разом із тим, суд перевіряє доводи заявника щодо наявності іншої самостійної підстави для забезпечення позову, а саме того, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист прав позивача.

З матеріалів заяви встановлено, що на підставі спірних дозволів забудовником уже розпочато виконання будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093 та 0510100000:02:115:0094.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме дозвіл на виконання будівельних робіт надає замовнику право на виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва, а згідно з частиною другою статті 34 цього Закону документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Водночас відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника та можуть бути скасовані, зокрема, за рішенням суду.

Отже, чинність як містобудівних умов та обмежень, так і дозволів на виконання будівельних робіт безпосередньо пов`язана із завершенням будівництва відповідного об`єкта.

За таких обставин подальше здійснення будівельних робіт під час розгляду даної справи може призвести до завершення будівництва об`єкта ще до ухвалення рішення суду, що, у свою чергу, фактично нівелюватиме ефективність судового захисту у разі задоволення позову, оскільки спірні містобудівні умови та обмеження втратять чинність у зв`язку із завершенням будівництва, а відновлення становища, яке існувало до їх реалізації, вимагатиме вчинення значно складніших юридичних та фактичних дій.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2023 у справі №120/2426/23.

При цьому, заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом спору, мають тимчасовий характер, діятимуть лише до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та спрямовані на збереження існуючого фактичного і правового стану до остаточного вирішення спору.

Оцінюючи співмірність заявлених заходів забезпечення позову, суд виходить із того, що позивач оскаржує саме містобудівні умови та обмеження і видані на їх підставі дозволи на виконання будівельних робіт. Відтак їх тимчасове зупинення, а також заборона виконання будівельних робіт є заходами, які безпосередньо кореспондують предмету заявлених позовних вимог, не вирішують спір по суті, а лише забезпечують можливість реального виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позову.

Крім того, наслідки невжиття заходів забезпечення позову можуть бути більш істотними, ніж тимчасове обмеження права забудовника на здійснення будівельних робіт до остаточного вирішення спору судом.

Водночас, вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті та не свідчить про попередню оцінку законності чи незаконності оскаржуваних рішень, а має виключно тимчасовий характер і спрямоване на забезпечення ефективності судового захисту.

Однак, колегія суддів зазначає, що зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ІV013260519395, виданого 22.05.2026 Державною інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», а також заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42443410) здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках із кадастровими номерами 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093 та 0510100000:02:115:0094, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26 без зазначення чітких меж такого зупинення в межах позовних вимог позивача створює певну дискримінацію щодо інших черг забудови, які прийняті до експлуатації.

Тобто, ухвала суду безпосередньо підтверджує, що судове забезпечення поширило фактичний регуляторний вплив на процедуру прийняття в експлуатацію саме третьої черги, хоча двома дозволами, дію яких зупинено, визначені інші черги.

Із відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва видно, що містобудівні умови та обмеження від 30.10.2020 № 139, реєстраційний номер MU01:6339-9843-4559-7334, мають статус «Зупинений». Це свідчить про безпосереднє відображення забезпечувального заходу в публічній дозвільній системі, а не лише про формальну заборону, викладену в тексті судової ухвали.

27.07.2026 Державна інспекція архітектури та містобудування України прийняла рішення № ІУ122260714541 про відмову у видачі сертифіката щодо третьої черги будівництва об`єкта по вул. Барське шосе, 1-А. У пункті 1 переліку встановлених обставин ДІАМ прямо зазначила ухвалу від 06.07.2026 у справі № 120/9579/26, якою зупинено МУО та заборонено роботи, і вказала на необхідність врахування цієї ухвали під час прийняття рішення.

За наведених обставин суд першої інстанції доходить обґрунтованого висновку, що заявником доведено наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України підстави для забезпечення позову, оскільки невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, а також виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову, однак такі заходи стосуються пп. 3 п. 3 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, в частині земельної ділянки з кадастровим номером 05101000000:02:115:0093 щодо 4 та 7 черги забудови.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції потребує зміні шляхом викладення в новій редакції абзацу другого та п`ятого ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги про порушення майнових прав інвесторів та власників квартир у вже прийнятих в експлуатацію будинках (перша та друга черги), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вжитими заходами забезпечення позову зареєстровані щодо об`єктів нерухомості за результатами вже завершеного будівництва цих черг безпосередньо не скасовуються і не припиняються.

При цьому, тимчасове обмеження будівельних робіт на період розгляду справи по суті є заходом, притаманним самій природі забезпечення позову, а можливі майнові наслідки для таких осіб не є вирішальними порівняно з ризиком незворотного заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, з приводу якого й виник спір, та можуть бути предметом самостійного захисту прав цих осіб в іншому порядку.

Доводи апеляційних скарг щодо неспівмірності заборони проведення робіт на всіх трьох земельних ділянках, колегія суддів частково підримує, оскільки в межах позовних вимог зазначена заборона стосується вчинення будь-яких будівельних (та підготовчих) робіт на спірних земельних ділянках у цілому, тому і змінює ухвалу суду першої інстанції в цій частині.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі змінити шляхом викладення в новій редакції абзацу другого та п`ятого ухвали суду.

Викласти абзац другий ухвали суду наступного змісту:

"Зупинити дію пп. 3 п. 3 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, в частині земельної ділянки з кадастровим номером 05101000000:02:115:0093 щодо 4 та 7 черги забудови - до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.",

абзац п`ятий ухвали суду викласти наступного змісту:

"Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42443410) здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці із кадастровим номером 0510100000:02:115:0093 щодо 4 та 7 черги забудови, розташованій по вул. Барське шосе, 1-А у м. Вінниці, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.".

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2026 року.

ГоловуючийСмілянець Е. С.

СуддіДрачук Т. О. Полотнянко Ю.П.