Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: охорони здоров’я, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №120/2135/26
Суддя: Слободонюк М.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/2135/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
22 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" (далі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі також третя особа), за вимогами якого просив суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову № 280 від 12.08.2025 Медичної (військово-лікарська) Комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішній справ України по місту Києву та Київській області" по встановленню причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця НГУ в/ч НОМЕР_1 в частині формулювання: «... захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та причина смерті, ТАК пов?язані з проходженням військової служби»;
- зобов`язати Медичну (військово-лікарська) Комісію Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішній справ України по місту Києву та Київській області" змінити постанову № 280 від 12.08.2025 та повторно розглянути документи та вирішити питання по становленню причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця НГУ в/ч НОМЕР_1 в частині формулювання: «...Поранення, яке призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та причина смерті, ТАК пов?язані з захистом Батьківщини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально послався на виключну компетенцію ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, проте не перевірив законність і обґрунтованість постанови М(ВЛ)К № 280, повноту дослідження нею медичних документів та обставин отримання військовослужбовцем бойової травми. Наголошує, що суд не надав належної оцінки хронології розвитку захворювання після поранення, призначеному лікуванню, результатам обстежень і документам, які підтверджують участь загиблого у заходах із захисту Батьківщини, а також не перевірив підстав застосування формулювання «пов`язані з проходженням військової служби» замість «пов`язані із захистом Батьківщини». На думку апелянта, такі обставини свідчать про неповне з`ясування судом обставин справи та передчасність висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що постанова М(ВЛ)К №280 прийнята уповноваженим органом у межах повноважень та з дотриманням установленої процедури, а матеріали справи не містять доказів порушення порядку її ухвалення. Наголошує, що доводи апелянта фактично зводяться до незгоди з медичними висновками комісії та потребують спеціальної медичної оцінки, яка не належить до повноважень адміністративного суду. Відповідач також вказує, що медична документація не підтверджує причинного зв`язку між травмами, отриманими 21.05.2024, та захворюванням, яке стало причиною смерті, оскільки симптоми гострого панкреатиту виникли лише 28.07.2024 після вживання гострої та жирної їжі.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що наведені відповідачем доводи не спростовують апеляційної скарги, а перелік документів, використаних М(ВЛ)К під час прийняття постанови № 280, навпаки, свідчить про неповне дослідження обставин отримання бойової травми, подальшого лікування та розвитку захворювання. Зазначає, що предметом спору є не встановлення судом медичного діагнозу, а перевірка дотримання М(ВЛ)К процедури, повноти дослідження документів і мотивів обрання формулювання причинного зв`язку.
Третя особа також направила на адресу апеляційного суду відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Вказує, що оскаржувана постанова М(ВЛ)К прийнята компетентним органом відповідно до вимог Положень № 285 і № 402, а під час розгляду скарги позивача Центральна М(ВЛ)К не встановивши підстав для її задоволення, правомірно надала письмове роз`яснення. Наголошує, що визначення причинного зв`язку між захворюванням, пораненням та смертю належить до дискреційних повноважень НОМЕР_2 і потребує спеціальних медичних знань, а доводи апелянта фактично спрямовані на переоцінку медичних висновків комісії та не містять доказів порушення процедури чи неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права.
У своїй відповіді на цей відзив позивач заперечив про викладених у ньому доводів. Вкотре послався на обґрунтованість своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Розгляд даної справи здійснюється судом в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 19.01.1999.
Згідно з медичною характеристикою на старшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини, останній у період з 21.05.2024 по 31.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР "Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення".
Діагноз: ВТ (21.05.2024). ЗЧМТ. СГМ з цефалгічним, вестибуло-атактичними синдромами. Акубаротравма без порушення цілісності барабанної перетинки. Стеатогепатоз з незначним цитолітичним синдромом. Гіперурикемія.
Із акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30.07.2024 вбачається, що 29.07.2024 під час перебування за місцем проживання батьків у м. Вінниця командиру 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_2 стало зле, через це батьки вищевказаного військовослужбовця викликали швидку медичну допомогу та останнього госпіталізували до Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня" з діагнозом: гострий панкреатит.
ІНФОРМАЦІЯ_2 старший лейтенант ОСОБА_2 помер у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону Міністерства оборони України в місті Вінниця.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 6 від 30.07.2024 та довідки про причину смерті № 6 причина смерті: гострий панкреатит, ендогенна інтоксикація, панкреонекроз.
12.08.2025 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" прийнято постанову військово-лікарської комісії № 280, відповідно до якої встановлено діагноз i причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва: "Гострий панкреатит. Панкреонекроз. Ендогенна інтоксикація. Захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби".
Не погодившись із постановою № 280 від 12.08.2025 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" представник позивача звернувся до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" із відповідною заявою.
Листом № 33/4-Д-1054 від 21.11.2025 Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" повідомила, що рішення про причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 в постанові М(ВЛ)К від 12.08.2025 № 280 прийнято у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міноборони України від 14.08.2008 № 402). Підстав для його перегляду немає.
Вважаючи, що смерть ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , є наслідком поранення, отриманого ним 21.05.2024 під час захисту Батьківщини, та заперечуючи правомірність висновку медичної (військово-лікарської) комісії щодо причинного зв`язку його смерті, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану постанову М(ВЛ)К прийнято уповноваженим органом у межах наданих повноважень та з дотриманням установленої процедури, а позивач не довів порушення відповідачем вимог законодавства під час її прийняття. Як вказав суд першої інстанції, доводи позивача фактично зводяться до незгоди з медичним висновком щодо причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, з отриманим під час захисту Батьківщини пораненням, оцінка обґрунтованості якого належить до компетенції військово-лікарської комісії та не може бути здійснена адміністративним судом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частин 2-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положеннями частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) регулюється Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі - Положення № 285 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови).
Відповідно до пункту 2 Положення № 285, основними завданнями М(ВЛ)К є, зокрема:
- визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;
- визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) до подальшого проходження військової служби;
- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);
- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;
- проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК).
Відповідно до Розділу ІІ Положення № 285, лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К.
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України" по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
Пунктом 14 Розділу ІІ Положення № 285 встановлено, що функції штатних М(ВЛ)К: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; 3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за необхідності) методичної і практичної допомоги; 4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К; 5) надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К; 6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби); 8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.
Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:
- "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України»;
- "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
- "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях;
- "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби";
- "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до пункту 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення 402 при медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
Відповідно до пункту 21.9 глави 21 розділу II Положення № 402 визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.
Підпунктом 21.30 глави 21 розділу II Положення № 402 визначено, що постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність постанови М(ВЛ)К від 12.08.2025 № 280, якою щодо ОСОБА_2 встановлено: «Гострий панкреатит. Панкреонекроз. Ендогенна інтоксикація. Захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у період з 21.05.2024 по 31.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми, стеатогепатозу та гіперурикемії. Водночас 29.07.2024, тобто через певний час після завершення такого лікування, його було госпіталізовано з діагнозом «гострий панкреатит», а ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 6 та довідкою про причину смерті № 6, причиною смерті визначено гострий панкреатит, ендогенну інтоксикацію та панкреонекроз.
Вирішуючи питання про причинний зв`язок захворювання, яке зумовило смерть військовослужбовця, НОМЕР_2 врахувала медичну характеристику, документи щодо стаціонарного лікування, акт спеціального розслідування нещасного випадку, лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті. Встановлення причинного зв`язку захворювання, що призвело до смерті військовослужбовця, відповідно до пункту 21.9 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 належить до компетенції штатних ВЛК. Відповідач є штатною М(ВЛ)К у розумінні Положення № 285, а тому мав повноваження вирішувати це питання.
Постанова № 280 відповідає вимогам пункту 21.30 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, оскільки прийнята в одному з передбачених пунктом 21.5 цього Положення формулювань та містить обов`язкове зазначення, що йдеться саме про захворювання, яке призвело до смерті, і про причину смерті. Надалі за зверненням представника позивача постанову було перевірено ДУ «Головний медичний центр МВС України», яка листом від 21.11.2025 № 33/4-Д-1054 повідомила про відсутність підстав для її перегляду.
При цьому формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» може бути застосоване за умови встановлення, що таке захворювання виникло або досягло відповідного розвитку саме під час участі військовослужбовця у заходах, необхідних для захисту Батьківщини. Натомість самі по собі факти проходження військової служби, участі в бойових діях та отримання травми 21.05.2024 не свідчать безумовно про наявність медичного причинного зв`язку між цією травмою та гострим панкреатитом, панкреонекрозом і смертю, яка настала 30.07.2024.
Посилання апелянта на хронологію лікування, результати обстежень, показники аналізів, призначені лікарські препарати та можливий вплив травми на розвиток панкреатиту зводяться до необхідності встановити етіологію захворювання, оцінити його перебіг і визначити, чи спричинили травма та лікування патологічні зміни, які зумовили смерть. Однак такі питання потребують спеціальної медичної оцінки і не можуть бути вирішені судом шляхом самостійного дослідження та зіставлення медичної документації.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19 та від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22 неодноразово зазначав, що суд, розглядаючи спір щодо рішень ВЛК, має право перевіряти законність рішення в межах дотримання процедури його прийняття, але не вправі підміняти комісію у питаннях оцінки медичних показників та підставності медичного висновку.
Отже, твердження апелянта про формальний підхід суду першої інстанції є безпідставним. Суд першої інстанції перевірив компетенцію М(ВЛ)К, наявність нормативних підстав для прийняття постанови, відповідність її формулювання вимогам Положення № 402, а також наявність документів, на підставі яких вирішувалося питання про причинний зв`язок смерті. Водночас суд правомірно не здійснював власної оцінки того, чи могла бойова травма або подальше лікування з медичної точки зору спричинити гострий панкреатит.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про неповноту дослідження М(ВЛ)К медичної документації. Матеріали, на підставі яких прийнято постанову № 280, містять інформаційні та установчі дані щодо ОСОБА_2 , паспортні документи, посмертний епікриз, лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про смерть, довідки про поховання, медичну та службову характеристики, а також інші довідки і запити. Отже, М(ВЛ)К мала у своєму розпорядженні документи, необхідні для вирішення питання про причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця. Апелянт не навів конкретних відомостей, які б свідчили, що комісією не було досліджено певний наявний документ або що ненадання чи неврахування такого документа могло вплинути на зміст оскаржуваної постанови.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що постанова М(ВЛ)К № 280 від 12.08.2025 прийнята уповноваженим органом, у межах наданих повноважень, на підставі наявних документів та у формі, що відповідає вимогам Положення № 402. Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, а фактично спрямовані на переоцінку медичного висновку комісії, що не належить до повноважень адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
ГоловуючийСлободонюк М.В.
СуддіКанигіна Т.С. Кузьмишин В.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua