Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №620/13603/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/13603/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лукашова О.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 17.02.2025) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не проведено службове розслідування з метою встановлення причини захворювання позивача, чим на його думку, порушено його права та законні інтереси.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що за відсутності нещасного випадку з позивачем або отримання повідомлення про профзахворювання у відповідача були відсутні підстави для проведення розслідування нещасного випадку відповідно до Інструкції 332.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що відповідачем протиправно не проведено службове розслідування з метою встановлення причини захворювання позивача.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 05.05.2023 № 605 проведено медичний огляд ВЛК терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» 05.05.2023 Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Великі залишкові зміни спонтанно вилікованого туберкульозу легень (ВДТБ 2023 р.) у вигляді плевродіафрагмальних спайок, дрібних бул у верхніх часток обох легень, туберкульоми верхівки правої легені. ДН 0. Неерозивна гастро-езофагеально-рефлюксна хвороба. Хронічний панкреатит у фазі ремісії. Хронічний холецистит у фазі ремісії. Неалкогольна жирова хвороба печінки. Хронічна вертеброгена цервіколюмбалгія нестійка ремісія, больовим синдромом. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість сприйняттям шепітної мови 5 м на кожне вухо. Сечосольовий діатез. - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Виразкова хвороба, рецидивуючий перебіг, ускладнена перфорацією у (2002 р.), лікована лапароскопічним прошиванням перфоративної виразки (2002 р.), у фазі нестійкої ремісії. Помірна рубцева та післяопераційна деформація цибулини без порушення моторно-евакуаторної функції. ІХС: дифузний кардіосклероз. Регургітація МК І ступеню, регургітація на ТК І ступеню СН0. Ізольований міжхребцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта без порушення функцій. - Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

З довідки військово-лікарської комісії від 10.04.2024 № 8920 вбачається, що 10.04.2024 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії та встановленні діагнози та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), зокрема:

- Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; вертеброгенна цервікоторакалгія, стадія нестійкої ремісії; цереброваскулярна хвороба; дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; хронічний холецистиг в фазі ремісії; жировий гепатоз з незначним порушенням функції; гіпертонічна хвороба І ст. ІХС; дифузний кардіосклероз; недостатність МК І ст. СНО. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби;

- Антено-невротичний синдром з інсомнією, конверсійними моторними розладами, Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (довідка №1712/168 від 12.01.2024 видана в/ч НОМЕР_1 ).

Позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

Згідно з довідкою від 12.01.2024 №1712/168 позивач у період з 13.10.2022 по 21.11.2022, з 03.12.2022 по 12.01.2023, з 09.02.2023 по 11.02.2023, з 19.02.2023 по 21.02.2023, з 11.06.2023 по 12.06.2023, з 23.06.2023 по 24.06.2023, 21.07.2023, 29.07.2023, з 03.08.2023 по 04.08.2023, з 10.08.2023 по 13.08.2023 та 05.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н.п. Веселе, н.п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області.

Позивач з 17.10.2023 по 14.11.2023, з 26.12.2023 по 09.01.2024, з 12.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 18.03.2024, з 30.04.2024 по 13.05.2024, з 01.07.2024 по 05.08.2024 заходився на стаціонарному лікуванні.

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №434827 встановлено, що позивачу 18.06.2024 вперше встановлена ІІІ група інвалідності строком до 01.08.2026. Захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби.

На адвокатський запит, що надійшов 30.07.2024 №6858, військова частина НОМЕР_1 листом від 03.08.2024 №1712/2955 повідомила, що за весь період служби не надходили рапорти від командирів підрозділів щодо наявності підстав виплати додаткової винагороди позивачу у розмірі 100000 грн у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов`язаними із захистом Батьківщини, що передбачена постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 № 168 також надані розрахункові листи.

Адвокат звернувся, зокрема, до командира військової частини НОМЕР_1 з листом без номера та дати (вхідний № 7193 № 06.08.2024) про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за весь час перебування на лікуванні

Листом від 07.08.2024 №1712/3023 відповідач на адвокатський запит повідомив про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди.

Листом від 07.10.2024 №1712/3865 відповідач на адвокатський запит, що надійшов до військової частини 30.09.2024, повідомив про відсутність підстав щодо проведення службового розслідування та видання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Вважаючи відмову у призначенні та проведенні розслідування протиправною позивач звернувся з цим позовом до суд.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності настання нещасного випадку відсутні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332, а також складання акта про нещасний випадок.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом (абзаци 1, 2 частини 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ)

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє до теперішнього часу.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція № 332).

Згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкція № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. (абзац 1 пункту 1 розділу II Інструкції № 332)

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання). (абзац 2 пункту 1 розділу II Інструкції № 332)

Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії. (абзац 3 пункту 1 розділу II Інструкції № 332)

Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

- терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

- негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси. (абзац 1 пункту 2 розділу II Інструкції № 332)

Пунктом 4 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок:

- командиру військової частини, де проходить службу потерпілий;

- залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.

Заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України обов`язково проводить необхідні дослідження і складає медичний висновок про наявність або відсутність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин), який надається на запит командира військової частини або голови комісії з проведення розслідування нещасного випадку протягом однієї доби з дати отримання запиту.

Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний: негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1); у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів; залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері; якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку. (пункт 5 розділу II Інструкції № 332

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил визначені у розділі V Інструкції № 332.

У разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець. (пункт 1 розділу V Інструкції № 332)

Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції № 332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:

- негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;

- оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;

- опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;

- скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;

- отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Пунктом 3 розділу V Інструкції № 332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

У рапорті зазначаються:

- дата і час настання нещасного випадку;

- стислий опис та характеристика місця нещасного випадку;

- відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження;

- стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку;

- вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець;

- відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку;

- заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця;

- час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.

Командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції. (пункт 4 розділу V Інструкції № 332)

Розслідування причин виникнення професійних захворювань та отруєнь, їх облік передбачено розділом VІ Інструкції № 332.

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється згідно з Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662. (пункт 1 розділу VІ Інструкції № 332)

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Інструкції № 332, до профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов`язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання.

До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов`язків військової служби.

Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності.

Пунктом 4 розділу VІ Інструкції № 332 передбачено, що обстеження та медичний огляд військовослужбовців у разі підозри на профзахворювання проводяться ВЛК закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

У спірних випадках для встановлення остаточного діагнозу і причинного зв`язку профзахворювання з впливом умов служби Центральна ВЛК вирішує питання подальшого обстеження та медичного огляду військовослужбовців згідно з законодавством України.

На кожного хворого на профзахворювання начальником закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України складається повідомлення про профзахворювання (отруєння) за формою ПЗВ-2 (далі - повідомлення за формою ПЗВ-2) (додаток 14). Протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення за формою ПЗВ-2 надсилається до військової частини, з якої поступив хворий, до регіонального санітарно-епідеміологічного управління та до закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, який обслуговує цю частину. (Пункт 5 розділу VІ Інструкції № 332)

Командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів. (Пункт 6 розділу VІ Інструкції № 332)

З матеріалів справи встановлено, що представник позивача у позові зазначає, що за період з 05.05.2023 по 10.04.2024 у позивача з`явились нові хвороби, а тому є підстави для призначення та проведення розслідування відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 27.10.2021 № 332.

Суд першої інстанції вірно вказав, що поява нових хвороб не є підтвердження настання з позивачем нещасного випадку (в розумінні Інструкції № 332), оскільки нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) у період з 05.05.2023 по 10.04.2024, також про це не зазначав позивач ні під час оглядів в медичних закладах, ні у позові.

Окрім того, начальником закладу охорони здоров`я не направлялось до командира військової частини повідомлення про профзахворювання (отруєння) за формою ПЗВ-2 відносно позивача.

Таким чином, за відсутності настання нещасного випадку відсутні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332, а також складання акта про нещасний випадок.

Колегія суддів звертає увагу, що представником позивача не наведено на підставі яких саме норм Інструкції №332, Військова частина НОМЕР_1 зобов`язана провести розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача.

Процедура проведення розслідування, яка регламентована Інструкцією №332, може встановити наявність або відсутність зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, але не причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням військової служби.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на момент подання позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження настання з позивачем нещасного випадку в розумінні Інструкції №332.

З урахуванням наявної медичної документації позивача вбачається, що останній за час служби у військовій частині НОМЕР_1 не отримував поранень, контузій, травм або каліцтва, а сам факт перебування позивача в місці ведення активних бойових дій не може бути беззаперечним доказом отримання захворювання.

Крім того, у випадку питання наявності або відсутності певного діагнозу у особи, а також визначення того, чи пов`язане захворювання саме із захистом Батьківщини, тобто встановлення причинно-наслідкового зв`язку, яке ставилось адвокатом позивача у запиті вх.№9079 від 30.09.2024, належать до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії, а не військових частини чи суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Військова частина НОМЕР_1 діяла виключно в межах компетенції та у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами, в діях якої щодо відмови у проведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача у відповідності до норм Інструкції №332 з наступним виданням довідки за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402 відсутні ознаки протиправності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.10.2026.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна