Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №640/24093/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24093/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

За участю секретаря: Яцун А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, суддя Орленко В.І., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 0007654616 Офісу великих платників податків ДПС в частині збільшення ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 8 129 968,50 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Вест Голд Бізнес», в т.ч. за податковим зобов`язанням 5 419 979 грн, штрафні (фінансмові) санкції 2 709 989,50 грн.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 3, а.с. 157-158).

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2020 року призначено у справі повторну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському НДІ судових експертиз та витребувано у справі додаткові докази, зокрема, від СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровсьбкій області висновок експерта та документи, що стали підставою для надання висновку експертом (т. 3, а.с. 408).

У подальшому, Харківський НДІ судових експертиз листом від 17.09.2020 повідомив Окружний адміністративний суд м. Києва, що проведення експертизи залишено без виконання у зв`язку з ненаданням оригіналів документів.

Водночас, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2020, яку відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 залишено без задоволення, а ухвалу - без змін (п. 4, а.с. 2, 96).

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва на виконання вимог Закону України від 16.07.2024 року № 3863-IX справу з Окружного адміністративного суду міста Києва передано до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 справу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 вищезазначену ухвалу суду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністратитивного суду від 04.11.2025 справу прийнято до провадження суду та вирішено розглядати у загальному позовному провадженні.

Протокольною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 замінено відповідача Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на належного відповідача Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового Кодексу України, згідно плануграфіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 14.03.2018 № 434 проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2014 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.07.2014 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2019 р. № 96/28-10-46- 17/00178353 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» податкового законодавства за період з 01.07.2014 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.07.2014 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2014 по 31.12.2017».

Перевіркою взаємовідносин ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ТОВ "ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС" за травень 2016, червень 2016 встановлено порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134Податкового Кодексу України, ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями; , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого встановлено заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за 2016 рік занижено доходи у розмірі 32 519 874 грн (в т.ч. ІІ квартал 2016 - 32 519 874 грн);

- п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 5 419 979 грн, у тому числі (період відображення у складі податкового кредиту декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ): червень 2016 року - 5 419 979 грн.

17.09.2019 р. платником податків отримано від податкового органу податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0007654616, яким збільшено ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 139 955 904,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 93 303 936,00 грн, за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) 46 651 968,00 грн, зокрема по взаємовідноснах з ТОВ «ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС» за податковими зобов`язаннями 5 419 979,00 грн, за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 709 989,50 грн.

Вважаючи вказане ППР протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), норми якого, в даному випадку, вживаються в редакції чинній станом на час прийняття спірного ППР.

Позивач в ході розгляду справи, у т.ч. і в суді апеляційної інстанції, зазначив, що визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання відбулося поза межами 1095 днів.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання.

При цьому, обчислення граничних строків визначення грошових зобов`язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач визначив грошове зобов`язання з ПДВ за червень 2016 року в розмірі 5 419 979,00 грн по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС» (ІПН 401061726568).

Саме в червні 2016 року позивач скористався податковим кредитом на суму 5 419 979,00 грн, що підтверджується Декларацією з ПДВ за червень 2016 р. з Додатком № 5 (основна). Граничний строк подання декларації з ПДВ за червень 2016 року є 20.07.2016.

Отже, граничний строк для визначення податкового зобов`язання з ПДВ за червень 2016 року є 20.07.2019, тоді як оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене 11.09.2019, тобто з двомісячним порушенням строку.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів, позивач не уточнював податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року по контрагенту ТОВ «ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС» (ІПН 401061726568). Уточнення відбувалося по іншому контрагенту, а саме ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (ІПН 318319405097).

Таким чином, підставою для проведення перевірки/нарахування грошового зобов`язання по контрагенту можуть бути лише ті уточнюючі розрахунки, якими уточняються дані саме по такому контрагенту.

Правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі № 804/5866/17 .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податковий орган не може визначити платнику податків грошове зобов`язання за закінченням строку - 1095 днів, встановленого у пункті 102.1 статті 102 ПК України.

Також колегія суддів вважає, що, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0007654616 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість, 14060100», відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за виявлене порушення у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання.

Як зазначає віддповідач у своїх доводаї, ним вірно визначено розмір штрафної санкції, оскільки протягом 1095 днів позивачу відповідачем визначалися суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме ним прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2018р. № 0013142200.

Разом з тим, як встановлено судом, вищевказане податкове рішення прийняте на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки від 16.02.2016 № 29/28-01-48- 00178353 та ухвали Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 р. по справі № 804/5444/16.

Так, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р. та складено акт від 16.02.2016 № 29/28-01-48-00178353.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2016 р. № 0000064801, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 10 011 695,98 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5 005 847,99 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 804/5444/16 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 11.03.2016 р. № 0000064801 в частині грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями у розмірі 1595508,79 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 797754,32 грн.

На підставі судового рішення відповідачем повторно винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2018 р. № 0013142200, яким зменшено визначену суму податкового зобов`язання.

Тобто, визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання відбулося саме 11.03.2016, тобто поза межами 1095 днів, а у подальшому не визначалося нове податкове зобов`язання, а відбулося зменшення податкового зобов`язання на підставі рішення суду про часткове скасування податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204, визначено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Отже, відповідальність за вказаним пунктом ПК України настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов`язання, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов`язання, тощо.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що протягом 1095 днів, що передували дню винесення оскаржуваного ППР, позивачу не визначалися суми податкового зобов`язання з ПДВ, що свідчить про необґрунтованість встановлення факту повторності визначення складу податкового правопорушення шодо заниженння суми ПДВ та виключає правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % на підставі ч. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України за оскаржуваним ППР.

В суді першої інстанції відповідач зазначив, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції, з придбання олії соняшникової нерафінованої в ТОВ «ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС» (через відсутність основних фондів, працівників, невідповідність між придбаним та реалізованим товаром по ланцюгу постачання) та як наслідок порушено п. 198.1, п. 198.2, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (рядок 17 Декларації) червня 2016 року в розмірі 5 419 979 грн.

Згідно із п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинним документом на отримання товару є видаткова накладна підприємства постачальника на матеріальних цінностей.

Як убачається з матеріалів справи, 12.05.2016 між ТОВ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі - Покупець) та ТОВ «ВЕСТ ГОЛД БІЗНЕС» (далі - Продавець) укладений договір поставки № 2168-ПУ із відповідними специфікаціями до нього (далі - Договір поставки), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Договір з боку Позивача підписано ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності № БББУ/ПУЗ15/15.

Відповідно до Специфікацій № 1 від 12.05.2016 р. до Договору поставки, Постачальник зобов`язуються здійснити поставку наступного Товару: - олію соняшникову нерафіновану у кількості 1000 +/- 5 % тон на умовах поставки DAP - філії ПАТ «ІМЖК» за адресою Україна, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, буд. 45; - олію соняшникову нерафіновану у кількості 420 +/- 5 % тон на умовах поставки DAP - МТП «ЮЖНИЙ», м. Южне, Одеська обл.

Строк поставки: 12 травня 2016 р. - 12 червня 2016 р. включно. Товар повинен відповідати показникам якості, визначених ДСТУ 449262005, виготовлений на території України. Ціна за 1 тонну Товару складає 22 812,00 грн з ПДВ. Загальна орієнтовна вартість Товару за цією Специфікацією (без урахування +/- %) 32 393 040,00 грн з ПДВ.

Виконання умов вищевказаного Договору у травні - червні 2016 року підтверджується належним чином оформленими первинними (та іншими) документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, які були досліджені судом в ході розгляду справи та прийняті, як належні докази.

Реєстрація податкових накладних підтверджено Витягами з Єдиного реєстру податкових накладних № 600097 та № 600582.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна господарська операція з контрагентом ТОВ «Вест Голд Бізнес» відбулася, є реальною та підтверджена первинними документами, що супроводжували як придбання товару, так і його подальшу.

Вказані обставини були вже встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі № 640/26093/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування ППР від 16.09.2019 № 0007674609.

Факт того, що товар за спірним договором не міг бути отриманий від іншого невстановленого постачальника, підтверджено дослідженням ланцюга придбання та реалізації товарної групи в цілому - у справі № 640/26093/19.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податковий орган взагалі не проводив перевірку ТОВ «Вест Голд Бізнес», всі доводи його ґрунтуються на зустрічних звірках на базах даних податкової служби.

Безпідставними є і доводи відповідача про відсутність ресурсів у контрагента, не надаючи оцінки спірної операції (умови поставки товару та його подальший перепродаж на експорт через комісіонера), адже купівля його позивачем, передача комісіонеру та відвантаження на експорт нерезидентам здійснювалась з одного пункту, що не передбачає наявності жодних додаткових ресурсів для переміщення.

Що стосується доводів податкового органу про наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагента позивача, як на доказ безтоварності вчиненого договору, колегія суддів зазначає таке.

Так, кримінальне провадження № 32016041640000036 від 17.05.2016 (212 КК України за фактом ухилення від сплати податків) було закрито. Жодних судових рішень у даному кримінальному провадженні не виносилось. Протокол допиту свідка Сливинського від 16.01.2019 р., здійсненого в межах кримінального провадження № 32016041640000036 від 17.05.2016 року, не відповідає вимогам допустимості в розумінні КАС (не отримано дозволу слідства на використання матеріалів кримінального провадження) - Рішення Донецького ОАС від 16.06.2021 р. у справі 200/8323/19-а, яке залишено в силі Постановою Першого ААС від 20.12.2021 р.

Також було закрито кримінальне провадження № 3202004165000004 (212 КК України за фактом ухилення від сплати податків) у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення відповідно до постанови про закриття кримінального провадження № 3202004165000004 від 30.04.2021 р. Підставою для закриття кримінального провадження була, окрім іншого, зміна показів ОСОБА_1 в протоколі допиту від 04.11.2020 р., де він просить визнати свої попередні покази недійсними та підтверджує здійснення господарських операцій з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Попередні покази, як зазначив останній, про непричетність до господарських операцій були надані під морально-психологічним впливом співробітників поліції.

В рамках кримінального провадження також була проведена судовоекономічна експертиза.

Згідно висновку судово-економічної експертизи КНДІСЕ № 13281/21-72/13889-13894/21-72 від 29.04.2021, висновки акту документальної планової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» № 96/28-10-46-17/00178353 від 05.08.2019 щодо заниження податку на додану вартість на суму 5 419 979,00 грн, документально не підтверджені. Таким чином, матеріальні збитки державі, у вигляді не сплати податків, підприємством ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» відсутні.

Стосовно кримінального провадження № 32018041650000058 від 26.10.2018, де ОСОБА_1 інкримінували фіктивне підприємництво за ст. 205 КК України, то ухвалою Кіровського районного суду від 15.11.2018р. у справі № 203/3836/18 директора ТОВ «ВЕСТ ГОЛ БІЗНЕС» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КК України у кримінальному провадженні № 32018041650000058 через сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладені доводи та встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку про підтвердження позивачем реальності господарських операцій та повну відповідність дій його, як платника податків, вимогам чинного законодавства. Всі подані докази є належними, допустимими та достовірними та спростовують висновки контролюючого органу про наявність встановлених порушень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 21 жовтня 2026 року.