Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №178/773/26 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/773/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Лісняк В.В., за участі секретаря Коваль Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна, Комунальний заклад «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Діти спадкодавця ОСОБА_4 , донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , від спадщини відмовились в установленому законом порядку, тому єдиним спадкоємцем за законом залишилась ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні. На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа № 29/23. За життя спадкодавець ОСОБА_4 реалізував своє право на приватизацію 1/3 частки квартири, проте не встиг за життя отримати правовстановлюючий документ. При зверненні до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, постановою нотаріуса позивачці було відмовлено через відсутність у позивачки правовстановлюючого документу на спадкове майно, тому позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, яке складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Представник позивача, згідно заяви, просив розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_3 , згідно заяви, просить слухати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи сповіщена.

Представник третьої особи, згідно листа, просив слухати справу без присутності нотаріуса.

Представник третьої особи КЗ «Криничанський психоневрологічний інтернат» ДОР» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщений.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені, бо у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26 жовтня 2022 року виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради, актовий запис № 110. Позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 05 травня 1990 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом РАЦС м.Дніпродзержинська 05 травня 1990 року, актовий запис № 441.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , як спадкодавець, отримав у власність 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , згідно з розпорядженням органу приватизації від 03 травня 2012 року за №96-ОД, виданого Криничанським психоневрологічним інтернатом, проте за життя не звернувся для отримання свідоцтва про право власності на квартиру, реалізувавши своє право на приватизацію 1/3 частки квартири, проте за життя не встиг отримати правовстановлюючий документ. При зверненні до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, постановою нотаріуса позивачці було відмовлено, оскільки нею не надано до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно.

За приписами статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 звернувся до органу приватизації, подавши заяву з відповідним пакетом документів на передачу в приватну спільну часткову власність квартири, яку займає разом з членами сім`ї. На підставі розпорядження керівника органу приватизації Криничанського психоневрологічного інтернату від 3 травня 2012 року № 96-ОД, квартиронаймачеві ОСОБА_4 надано дозвіл на приватизацію квартири в якій він мешкає, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки про склад сім`ї наймача квартири, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» голова господарства ОСОБА_4 , 1967 року народження, дружина ОСОБА_1 , 1972 року народження, син ОСОБА_3 , 1992 року народження. Відповідно до наказу Криничанського психоневрологічного інтернату № 96-од від 3.05.2012 року про приватизацію квартири, надано дозвіл ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних частках кожному на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться на балансі Криничанського психоневрологічного інтернату, згідно поданої заяви ОСОБА_4 . Технічний паспорт, виготовлений КП «Криничанське БТІ» 13.12.2012 року на квартиру АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності громадянина ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , квартира зареєстрована Криничанським БТІ.

ОСОБА_3 зареєстрував право власності на 1/3 частки спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 та 07.04.2023 року отримав Витяг з реєстру речових прав, індексний номер 328509349, номер відомостей про речове право 49863965, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717723712040. ОСОБА_1 зареєструвала право власності на 1/3 частки спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 та 07.04.2023 року отримав Витяг з реєстру речових прав, індексний номер 328509329, номер відомостей про речове право 49863963, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717723712040. Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації квартири, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності на неї, так як помер. Діти спадкодавця ОСОБА_4 , донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 в установленому законом порядку від спадкового майна відмовились, позивачка ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, має право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця.

Як передбачено ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положенням ст. 1268 ЦК передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, суд в порядку ст. 1261, 1268 ЦК України вважає можливим визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право на спадкування на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Протягом тридцяти днів з дня проголошення на рішення суду всіма учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Лісняк