Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №580/5932/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: здійснення публічних закупівель, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №580/5932/25

Суддя: Василенко Ярослав Миколайович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5932/25 Головуючий у 1 інстанції - Кульчицький С.О.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Попової О.Г., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі за адміністративним позовом Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Черкаська дослідна станція біоресурсів Національної академії аграрних наук України звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

-визнати протиправним і скасувати висновок №UА-2025-04-25-009954-а від 14.05.2025 Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Черкаською дослідною станцією біоресурсів Національної академії аграрних наук України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23 квітня 2025 року між Черкаською дослідною станцією біоресурсів Національної академії аграрних наук України та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 35/04-25 від 23.04.2025 про надання послуг.

23 квітня 2025 року додатковою угодою № 1 до договору 35/04-25 від 23.04.2025 року з метою усунення невідповідностей (технічної помилки) внесено зміни в Додаток 1 до Договору - «технічна специфікація щодо предмету закупівлі».

Управління відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі - Закон № 922) розпочало 05.05.2025 моніторинг закупівлі Черкаської дослідної станції біоресурсів національної академії аграрних наук України за предметом ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, інформацію про яку опубліковано в інформаційно телекомунікаційній системі закупівель «Prozorro» за номером ID: UA-2025-04-25-009954-a.

Моніторинг проведено відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), підпункту 16 пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 в порядку та у строки, визначені Законом № 922.

За результатами моніторингу складено Висновок відповідно до вимог частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922. У Висновку зазначено, що аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено, що Замовник не врахував Особливості та без наявності підстав, визначених підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, уклав договір від 23.04.2025 № 35/04-25 на придбання послуг, вартість яких перевищує 100 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель, і як наслідок, Замовником порушено пункти 5, 10, 17 та підпункт 6 пункту 13 Особливостей в частині відсутності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи.

Позивач, вважаючи протиправним вказаний висновок відповідача, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що є правомірною позиція відповідача, про те, що позивач має право усунути виявлене порушення в інший спосіб, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. За цих обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний висновок є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у оскаржуваному висновку відповідач не навів, яких конкретно саме заходів має вжити позивач та не вказав конкретно спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що позбавило можливості позивача усунути належним чином виявлені порушення, що вказує на протиправність даного висновку. Зазначив, що відповідач прийняв оскаржуваний висновок 14.05.2025 - після прийняття позивачем (замовником) будівельних робіт на підставі акту наданих послуг № 1 від 01.05.2025 року, який відповідає умовам вказаної вище додаткової угоди до Договору. Тобто, застосований захід реагування після припинення виконання договору. Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у Висновку спосіб (розірвання виконаного договору) неможливе.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано приписами Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

У відповідності до приписів частини 1 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною 2 статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У пункті 3 Положення № 43 зазначено, що основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Системний аналіз приписів наведених правових норм, зокрема частини 1 статті 2 Закону № 2939-XII та пункту 3 Положення № 43, дає підстави для висновку про те, що діяльність Держаудитслужби передусім має бути спрямована на здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, забезпечення ефективного використання та збереження державних фінансових ресурсів та досягнення економії бюджетних коштів, тобто на мінімізацію витрат держаних фінансових ресурсів при забезпеченні належного функціонування державних інститутів.

Приписами частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, 7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 4 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: 3) реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; 9) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону Про публічні закупівлі № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Положеннями частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частинами 3 - 7 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Окрім того, пунктом 3-7 розділу Х Закону № 922-VIII визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

На виконання наведеної вище норми Кабінет Міністрів України 12 жовтня 2022 року прийняв постанову № 1178, якою затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі - Особливості здійснення публічних закупівель; підлягають застосуванню в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд встановив, що під час аналізу дотримання законодавства при укладенні договору про закупівлю виявлено порушення пунктів 5, 10, 17 та підпункту 6 пункту 13 Особливостей. Водночас за результатами перевірки інших питань - зокрема щодо визначення предмета закупівлі, її відображення у річному плані, оприлюднення інформації в електронній системі закупівель, а також надання передбачених законом документів - порушень зафіксовано не було.

Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. Згідно з пунктами 5,10 Особливостей для закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, застосовуються лише відкриті торги з особливостями, крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей.

Водночас суд з?ясував, що технічні та якісні характеристики предмета закупівлі за договором від 23.04.2025 № 35/04-25 (ідентифікатор UA-2025-04-25-009954-a) не відповідають вимогам, які замовник первинно висував у тендерній документації до відкритих торгів UA-2025-04-03-013340, відмінених через брак учасників. Зокрема, якщо згідно з додатком 1 до тендерної документації передбачалося планування та ущільнення основи за відмітками замовника, то в укладеному поза електронною системою договорі залишено лише планування. Крім того, документація вимагала ущільнення основи зі щебенево-піщаної суміші С-7 фракції 0- 40 мм із поливанням водою, тоді як у самому договорі замовник обмежився загальним ущільненням основи, повністю виключивши конкретизацію суміші та необхідність поливу води.

Статтею 23 Закону № 922 визначено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Замовником самостійно визначено в додатку 1 «Технічна специфікація щодо предмета закупівлі» до Тендерної документації опис усіх необхідних характеристик послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики, а тому, не врахування їх в повній мірі при укладенні Договору без використання електронної системи закупівель, не можуть вважатися як несуттєвими відмінностями, так як вони стосуються технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо усунення технічної помилки шляхом укладення додаткової угоди та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що коригування додатка 1 «Технічна специфікація щодо предмета закупівлі» не нівелює факту відсутності правових підстав для укладення договору без використання електронної системи. Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей визначено чіткі імперативні вимоги для застосування винятку щодо прямого укладення договору, яких позивач не дотримався, оскільки технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі за договором відрізнялися від встановлених у тендерній документації. Відтак апеляційний суд констатує, що за умови неухильного виконання скаржником приписів підпункту 6 пункту 13 Особливостей спірний договір узагалі не міг бути укладений без використання електронної системи закупівель з огляду на повну відсутність для цього передбачених законом підстав.

Пунктом 5 ч. 7 ст. 8 Закону №922-VІІІ передбачено, що у висновку обов`язково зазначається.

Дослідивши зміст оскаржуваного висновку, колегія суддів встановила, що відповідач зобов`язав позивача вжити передбачених законодавством заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення договірних зобов`язань відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Разом із цим на замовника було покладено обов`язок згідно з частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів оприлюднити в електронній системі закупівель підтверджуючі документи про усунення порушень, мотивовані заперечення або інформацію про об`єктивну неможливість їх усунення. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник наголошував на нереальності та суперечливості вимоги щодо припинення зобов`язань з огляду на виконання договору. Однак, колегія суддів враховує аргументи відповідача про те, що позивач має право усунути виявлене порушення в інший спосіб, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Укладення договору є завершальною стадією процедури закупівлі, факт не відхилення пропозиції учасника за наявності відповідних підстав і наступне укладення договору зумовлюють необхідність його розірвання.

У постанові від 31.01.2023 у справі № 260/2993/214 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ «Форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Водночас частиною восьмою статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та / або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Таким чином, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Проте укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічні за змістом висновки Верховний Суд послідовно викладав у постановах; від 26.10.2022 у справі №420/693/21; від 10.11.2022 у справі №200/10092/20; від 24.01.2023 у справі №280/8475/20; від 09.02.2023 у справі №520/6848/21, від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, на які відповідач посилався як на підставу для відкриття касаційного провадження, а також в постановах від 29.02.2024 у справі № 340/3739/21, від 30.08.2024 у справі №260/1417/23, від 12.12.2024 у справі №380/14352/22, від 24.04.2025 у справі №160/16370/22, від 09.09.2025 у справі № 160/9478/21, від 12.02.2026 у справі № 420/17767/23.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач має право усунути виявлене порушення в інший спосіб, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Попова О.Г.

Кузьменко В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua