Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №640/15550/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №640/15550/22

Суддя: Василенко Ярослав Миколайович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15550/22 Головуючий у 1 інстанції – Стойка В.В.

Суддя - доповідач – Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Попової О.Г., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0899450902 від 08.12.2021 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0899460902 від 08.12.2021 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/15550/22.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі наказу від 02.08.2021 року № 2412-к проведено фактичну перевірку ТОВ «Євро Смарт Пауер» з питань обігу пального за період з 01.04.2020 по 05.11.2021 за адресою місця здійснення господарської діяльності: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 84а автозаправний комплекс з питань обігу пального за період з 01.04.2020 по 05.11.2021 (акт від 05.11.2021 №10002/02-32- 09-01/42547705).

За результатами перевірки був складений акт про результати перевірки № 10002/02-32-09-01/42547705 від 05.11.2021.

На підставі акту перевірки були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0899450902 від 08.12.2021 р. про накладення штрафу в розмірі ф 160 000 грн. за порушення п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України за необладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

- № 0899460902 від 08.12.2021 р. про накладення штрафу в розмірі 7 000 грн. за підпунктом 230.Г.З. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України за неподання платником податків контролюючим органам даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.

На прийняті вищезазначені податкові повідомлення – рішення позивач подав скаргу за № 2-АВ.НШ від 14.01.2022 р. до ДПС України.

Рішенням Державної податкової служби України від 26.08.2022 року скаргу залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач, не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що акт приймання-передачі обладнання до Договору оренди № 107 від 18 грудня 2019 року від 05.03.2020 року в повній мірі підтверджує наявність у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» усіх витратомірів та рівнемірів які були надані в оренду позивачу. Тому висновок відповідача про відсутність у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» витратомірів-лічильників. є необґрунтований і передчасний. Також, на спростування висновків акту перевірки про відсутність на АЗС позивача рівнемірів-лічильників суду першої інстанції було надано засвідчені копії всіх документів, які свідчать про дотримання ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» вимог ст. 230 Податкового кодексу України щодо встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів. Отже, відсутні підстави для притягнення ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до відповідальності за порушення вимог п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, відтак податкове повідомлення-рішення № 0899450902 від 08.12.2021 р. про застосування штрафних санкцій на суму 160 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, оскільки позивачем своєчасно було направлено електронний звіт, а його не своєчасне отримання відбулось не з вини позивача. Тобто вина, яка є обов`язковою ознакою для застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України у позивача відсутня. Тому застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України необґрунтовано. Отже, твердження позивача про протиправність винесених податкових повідомлень-рішень є доведеним. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві №0899450902 від 08.12.2021 р. та №0899460902 від 08.12.2021 р. підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними, а оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно із п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до правових норм п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Так, пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити; наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами фактичної перевірки був складений акт про результати перевірки № 10002/02-32-09-01/42547705 від 05.11.2021.

На підставі акту перевірки були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0899450902 від 08.12.2021 про накладення штрафу в розмірі ф 160 000 грн. за порушення п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України за необладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

- № 0899460902 від 08.12.2021 про накладення штрафу в розмірі 7 000 грн. за підпунктом 230.Г.З. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України за неподання платником податків контролюючим органам даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0899450902 від 08.12.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до п. 128-1.1. ст.128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Відповідно пп. 230.1.2. п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

З акта перевірки вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про несвоєчасну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах за період із 01.04.2020 по 22.10.2021. Зокрема, контролюючий орган зазначив про ненадання до перевірки документів щодо придбання, монтажу та демонтажу вказаних приладів обліку, що, на думку перевіряючих, свідчить про непідтвердження факту обладнання 8 введених в експлуатацію резервуарів на акцизному складі № 1013832 та становить порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Водночас на підтвердження фактичної наявності рівнемірів і витратомірів на акцизному складі № 1013832 контролюючому органу було надано Акт приймання-передачі обладнання від 05.03.2020 року до Договору оренди № 107 від 18 грудня 2019 року, згідно з яким ТОВ «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» передало, а ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» прийняло в оренду таке обладнання:

Рівнеміри до стаціонарних резервуарів:

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний номер – 102141;

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний номер – 102143;

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний номер – 102144;

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний номер – 102145;

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний помер – 102146;

- VIEEDER-ROOT TLS 4 серійний номер – 102147.

Витратоміри:

- ADAST серійний номер – 2650/10;

- ADAST серійний номер – 2651/10;

- ADAST серійний номер – 2652/10;

- ADAST серійний номер – 2653/10:

- ADAST серійний номер – 2654/10;

- ADAST серійний номер – 2655/10;

- ADAST серійний номер – 2656/10;

- ADAST серійний помер – 2657/10;

- ADAST серійний номер – 2658/10;

- ADAST серійний номер – 2659/10;

- ADAST серійний номер – 2660/10;

- ADAST серійний номер – 2661/10;

- ADAST серійний номер – 2662/10;

- ADAST серійний номер – 2663/10;

- ADAST серійний номер – 2664/10;

- ADAST серійний номер – 2665/10:

- ADAST серійний номер – 2666/10;

- ADAST серійний номер – 2667/103

- ADAST серійний номер – 2668/10;

- ADAST серійний номер – 2669/10;

- ADAST серійний номер – 2670/10;

- ADAST серійний номер – 2671/10;

- ADAST серійний номер – 2672/10;

- ADAST серійний номер – 2673/10;

- ADAST серійний номер – 2674/10;

- ADAST серійний номер – 2675/10;

- ADAST серійний номер – 2676/10;

- ADAST серійний номер – 2677/10;

- ADAST серійний номер – 2678/10;

- ADAST серійний номер – 2679/10;

- Шельф серійний номер – 1928/10;

- Шельф серійний номер – 1929/10.

Таким чином, зазначений акт приймання-передачі від 05.03.2020 року до Договору оренди № 107 від 18.12.2019 року повною мірою підтверджує факт наявності у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» усіх переданих в орендне користування витратомірів та рівнемірів.

З огляду на це, висновок відповідача про відсутність у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» витратомірів-лічильників є безпідставним, необґрунтованим та передчасним.

На спростування позиції контролюючого органу щодо відсутності на АЗС ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» рівнемірів-лічильників було надано належним чином засвідчені копії таких документів:

- Видаткова накладна № 02558 від 27.05.2021;

- Видаткова накладна № 1504 від 02.12.2020;

- Паспорт посудини № 1277, що працює під тиском (з додатками);

- Видаткова накладна № 471 від 19.06.2020 р.;

- Паспорт на рівнемір магнитострікційний VEEDER-ROOT (з додатками);

- Паспорт на рівнемір магнитострікційний VEEDER-ROOT LPG (з додатками);

- Паспорт на ультразвуковий датчик рівня SIGMA ULB-xx (з додатками);

- Паспорт на ультразвуковий датчик рівня SIGMA ULB-xx (з додатками);

Сукупність наданих доказів у повному обсязі спростовує висновки контролюючого органу та підтверджує належне виконання ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» приписів ст. 230 Податкового кодексу України щодо встановлення та функціонування приладів обліку в розрізі акцизних складів.

З урахуванням вказаного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на відсутність підстав для притягнення ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до відповідальності за порушення вимог підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, що свідчить про безпідставність нарахування штрафних санкцій. У зв`язку з цим податкове повідомлення-рішення № 0899450902 від 08 грудня 2021 року на суму 160 000,00 грн винесене неправомірно та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0899460902 від 08.12.2021, колегія суддів зазначає наступне.

З розрахунку доданого до спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафна санкція визначена, виходячи з 7 випадків неподання електронних документів електронних документів про фактичного залишку пального.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

З наявних у справі доказів слідує, що позивач виконав свій обов`язок щодо подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані за 18.12.2020 року в межах встановленого законом строку, направивши її до ДПС України 19.12.2020 року об 11:52.

Той факт, що звітність надійшла та була опрацьована контролюючим органом лише 20.12.2020 року о 13:51, зумовлений виключно технічними затримками на стороні сервера ДПС України, а не бездіяльністю позивача. Вказане підтверджується квитанцією № 1 від 20.12.2020 (13:51), повідомленням про отримання звітності від 20.12.2020 (13:51) та фінальною квитанцією № 2 від 20.12.2020 (13:48:03).

Враховуючи докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач своєчасно та в повному обсязі виконав свій обов`язок щодо направлення електронного звіту, тоді як його несвоєчасне отримання контролюючим органом відбулося не з вини платника та з незалежних від нього причин.

З урахуванням вказаного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві №0899450902 від 08.12.2021 р. та №0899460902 від 08.12.2021 р. підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Попова О.Г.

Кузьменко В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua