Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №640/29514/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29514/21 Головуючий у 1 інстанції: Сидор Н.Т.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» (далі – ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.09.20214 №3078401/44317160 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу №2 від 06.08.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.09.2021 №3078401/44317160. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» №2 від 06.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач – Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що зупинення реєстрації податкової накладної відбулося в межах чинного законодавства, оскільки відображена в ній операція відповідала пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, апелянт наголошує, що позивачем не надано необхідних первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарської операції, у зв`язку з чим комісією контролюючого органу прийнято правомірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. На переконання апелянта, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не лише належним чином оформлені первинні документи. Крім того, апелянт стверджує, що дослідження судом документів, які не подавалися на розгляд комісії, порушує принцип офіційного з`ясування обставин справи та принцип рівності учасників судового процесу, оскільки контролюючий орган приймав рішення за інших обставин та на підставі інших документів. Водночас, апелянт вважає, що зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну є втручанням у його дискреційні повноваження.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» (Постачальник) та ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ» (Покупець) укладено Договір поставки від 22.07.2021 № 1.

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 1, Постачальник зобов`язується поставляти (передавати) партіями у власність Покупцеві склобій в асортименті, а Покупець зобов`язується оплачувати й приймати товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 1, поставка товару Постачальником здійснюється партіями, за заявками, узгодженими сторонами телефонним зв`язком, у строк до двох робочих днів з дати такого узгодження заявки. Під партією розуміється кількість товару, зазначена у відповідному видатковому документі.

Пунктом 2.2 Договору № 1 передбачено здійснення поставки автомобільним транспортом за рахунок Покупця.

На виконання умов Договору № 1, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» поставило та передало ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ» склобій, що підтверджується заявками, сертифікатами якості та видатковими накладними від 04.08.2021 № 1 на суму 48 495,94 грн, у тому числі ПДВ (партія товару № 1), та від 10.08.2021 № 2 на суму 67 199,90 грн, у тому числі ПДВ (партія товару № 2).

Товар перевозився зі складу ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 1, 2, безпосередньо на адресу Покупця (ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ»), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 04.08.2021 № 1 (партія товару № 1) та від 10.08.2021 № 2 (партія товару № 2).

ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» виставлено Покупцю рахунок на попередню оплату від 30.07.2021 № 1 на загальну суму 139 999,80 грн, у тому числі ПДВ, за партії товару № 1 та № 2.

Відповідно до пункту 3.3 Договору № 1, Покупець гарантує Постачальникові оплату вартості товару шляхом перерахування передоплати в розмірі 100 відсотків вартості відповідної партії на підставі виставленого Постачальником рахунку.

На виконання зазначених умов Договору, ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ» здійснило попередню оплату товару в розмірі 100 відсотків на загальну суму 139 999,80 грн, у тому числі ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 06.08.2021 № 444 на суму 139 999,80 грн.

За фактом першої події ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» складено податкову накладну від 04.08.2021 № 1 на суму 48 495,94 грн за фактом поставки першої партії товару на підставі видаткової накладної від 04.08.2021 № 1.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати в сумі 139 999,80 грн та з урахуванням раніше зареєстрованої податкової накладної від 04.08.2021 № 1 на суму 48 495,94 грн, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» 06.08.2021 складено податкову накладну № 2 на загальну суму 91 503,86 грн, у тому числі ПДВ 15 250,64 грн, яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції, податкову накладну № 2 від 06.08.2021 прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 70.01 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, у зазначеній квитанції ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначених вимог, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» направлено до контролюючого органу письмові пояснення від 31.08.2021 та копії первинних й інших документів на підтвердження здійснення господарської операції, за якою було зупинено реєстрацію податкової накладної.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07.09.2021 № 3078401/44317160 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.08.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 3078401/44317160, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» оскаржило його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» залишено без задоволення, а рішення від 07.09.2021 № 3078401/44317160 - без змін.

Не погоджуючись із відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу відповідності операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операцій реєстрація відповідної податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється, крім випадків, коли платник податку відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку № 1165.

Пунктом 1 зазначеного додатка передбачено критерій ризиковості, пов`язаний з відсутністю товару/послуги в таблиці даних платника податку на додану вартість як такого, що постачається на постійній основі, відповідністю обсягу постачання визначеній цим пунктом величині залишку та переважанням у такому залишку відповідних груп товарів (продукції).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку в електронній формі у текстовому форматі в автоматичному режимі квитанцію про зупинення реєстрації, яка є підтвердженням такого зупинення.

Пунктом 11 Порядку № 1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються номер та дата її складення, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПК України.

Положеннями пункту 4 Порядку № 520 передбачено право платника податку в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у відповідній податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня відповідного рішення, може включати договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; документи, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено підстави для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання копій документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.

Механізм внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, у разі надходження до ДПС відповідного рішення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» та ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ» укладено Договір поставки від 22.07.2021 № 1, на виконання умов якого позивачем здійснювалося постачання склобою.

Відповідно до платіжного доручення від 06.08.2021 № 444, покупцем перераховано на рахунок ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» попередню оплату товару в розмірі 139 999,80 грн, у тому числі ПДВ.

У зв`язку з отриманням зазначеної попередньої оплати та з урахуванням раніше складеної податкової накладної від 04.08.2021 № 1 на суму 48 495,94 грн позивачем складено податкову накладну від 06.08.2021 № 2 на загальну суму 91 503,86 грн, у тому числі ПДВ 15 250,64 грн, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено з посиланням на відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку № 1165.

На виконання пропозиції контролюючого органу, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» 31.08.2021 направило письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 3078401/44317160 відмовлено в її реєстрації з підстав ненадання первинних документів щодо постачання, придбання, зберігання, транспортування товарів та інших документів, передбачених Порядком № 520.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг є дата події, яка відбулася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню.

При цьому, положеннями пункту 201.7 статті 201 ПК України передбачено складання податкової накладної, зокрема, на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата.

Отже, за встановлених обставин підставою для складання ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» податкової накладної від 06.08.2021 № 2 було отримання попередньої оплати за договором поставки від 22.07.2021 № 1, а не фактичне відвантаження відповідної партії товару.

Зазначена обставина має істотне значення для визначення документів, необхідних для підтвердження інформації, відображеної в податковій накладній, оскільки, їх склад залежить від характеру господарської операції та події, з настанням якої законодавство пов`язує виникнення податкового зобов`язання.

При цьому, з положень пункту 5 Порядку № 520, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, може включати різні види первинних, розрахункових та інших документів залежно від змісту відповідної господарської операції.

Таким чином, зазначений перелік не встановлює безумовного обов`язку платника податку подавати всі передбачені ним документи незалежно від характеру господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну.

Аналогічний підхід щодо застосування положень Порядку № 520 викладено Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22, у якій наголошено на необхідності подання платником документів на підтвердження сутності та змісту господарської операції, а не всіх документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку.

Водночас, сама собою відповідність операції критерію ризиковості, встановленому Порядком № 1165, є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, однак не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином розглянути подані платником податку пояснення та документи і прийняти обґрунтоване рішення за результатами їх розгляду.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» після зупинення реєстрації податкової накладної скористалося передбаченим пунктом 4 Порядку № 520 правом та подало контролюючому органу пояснення і копії первинних та інших документів на підтвердження господарської операції.

Разом із тим, зі змісту рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 3078401/44317160 вбачається, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної визначено ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, накладних та інших документів.

При цьому, оскаржуване рішення містить загальне посилання на відповідні категорії документів, проте, не конкретизує, які саме документи, необхідні для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній від 06.08.2021 № 2, не були надані позивачем, та не містить оцінки документів, фактично поданих платником податку разом із письмовими поясненнями.

Крім того, в оскаржуваному рішенні не наведено обставин, які б свідчили про невідповідність поданих позивачем документів змісту господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, або про наявність у таких документах недоліків, що перешкоджали їх врахуванню під час вирішення питання про реєстрацію.

Колегія суддів враховує, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів сама собою не свідчить про протиправність подальшого рішення про відмову в реєстрації. Водночас правомірність такого рішення підлягає перевірці з урахуванням характеру господарської операції, фактично поданих платником документів та наведених контролюючим органом підстав відмови.

У даній справі визначальним є те, що контролюючий орган, отримавши пояснення та документи позивача, обмежився загальним посиланням на ненадання первинних документів, не зазначивши, які саме обставини залишилися документально не підтвердженими та з яких причин поданих документів було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 3078401/44317160 не містить належного обґрунтування фактичних підстав відмови в реєстрації податкової накладної та не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем необхідних первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.

Як було вищевказано, податкова накладна від 06.08.2021 № 2 складена ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» у зв`язку з отриманням попередньої оплати за договором поставки від 22.07.2021 № 1.

Водночас, апелянт, посилаючись на ненадання первинних документів щодо постачання, транспортування та зберігання товару, не враховує, що обов`язок скласти податкову накладну за фактом отримання попередньої оплати виникає незалежно від здійснення подальшого відвантаження відповідного товару.

З огляду на викладене, документи щодо фактичного відвантаження товару не можуть розглядатися як єдині документи, якими підтверджується правомірність складання податкової накладної, сформованої у зв`язку з отриманням попередньої оплати.

При цьому, судом першої інстанції встановлено наявність договірних відносин між ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» та ТОВ «НПП «ТЕХНОЛОГІЯ», оформлення рахунку на попередню оплату від 30.07.2021 № 1, а також перерахування покупцем коштів відповідно до платіжного доручення від 06.08.2021 № 444.

Відтак, зазначені документи та встановлені на їх підставі обставини мають безпосереднє значення для перевірки наявності передбачених пунктом 187.1 статті 187 ПК України підстав для складання податкової накладної від 06.08.2021 № 2.

Натомість, апеляційна скарга не містить конкретного обґрунтування того, які саме обставини, пов`язані з отриманням позивачем попередньої оплати, залишилися непідтвердженими та яким чином наведені обставини впливають на правомірність прийнятого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду щодо необхідності фактичного здійснення господарських операцій та підтвердження їх належним чином оформленими первинними документами не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на характер правовідносин, які підлягали перевірці контролюючим органом.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту за операціями, які не підтверджені належними документами.

Разом із тим, здійснення такого моніторингу не повинно підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації контролюючим органом визначених законом повноважень щодо перевірки правильності нарахування та сплати податків.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, у якій зазначено, що під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган має аналізувати подані документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної за зовнішніми, формальними та очевидними критеріями, без проведення повного аналізу реальності господарської операції.

Отже, під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган уповноважений перевіряти подані платником документи на відповідність встановленим законодавством вимогам, однак така перевірка має здійснюватися в межах процедури, визначеної Порядками № 1165 та № 520, з урахуванням змісту відповідної господарської операції.

Натомість, наведені апелянтом загальні посилання на необхідність підтвердження фактичного руху активів та реальності господарської операції не доводять правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної за відсутності конкретного обґрунтування недостатності документів, поданих позивачем.

Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи внаслідок дослідження документів, які не подавалися на розгляд комісії регіонального рівня, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом із тим, під час перевірки правомірності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають урахуванню обставини та документи, на підставі яких відповідне рішення було прийнято.

У постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 Верховний Суд погодився з тим, що судовій перевірці правомірності відмови в реєстрації податкової накладної підлягають документи, які надавалися платником податків на розгляд комісії контролюючого органу. При цьому подання належним чином оформленого документа лише до суду саме собою не підтверджує протиправності рішення, прийнятого за результатами розгляду іншого складу документів.

Колегія суддів враховує зазначений правовий підхід та виходить із того, що правомірність рішення від 07.09.2021 № 3078401/44317160 необхідно оцінювати з урахуванням обставин, які існували на момент його прийняття, та документів, що були подані позивачем до контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» 31.08.2021 направило контролюючому органу письмові пояснення та копії документів на підтвердження відповідної господарської операції, за результатами розгляду яких комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення.

Водночас, апелянт, стверджуючи про дослідження судом документів, які не подавалися на розгляд комісії, не конкретизує, які саме документи були враховані судом першої інстанції, проте не перебували в розпорядженні контролюючого органу на момент прийняття рішення від 07.09.2021 № 3078401/44317160, та не обґрунтовує, яким чином врахування відповідних документів вплинуло на правильність вирішення справи.

Крім того, наведений довід апелянта сам собою не спростовує встановлених судом першої інстанції недоліків обґрунтування оскаржуваного рішення, оскільки відсутність конкретизації підстав відмови та оцінки поданих платником документів підлягає перевірці насамперед за змістом самого рішення комісії та матеріалами, що були підставою для його прийняття.

З огляду на викладене, наведені апелянтом посилання на порушення принципів офіційного з`ясування обставин справи та рівності учасників судового процесу не підтверджують неправильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності належного обґрунтування рішення контролюючого органу.

Щодо доводів апелянта про втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження контролюючого органу шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, колегія суддів ураховує наступне.

Положеннями пунктів 19, 20 Порядку № 1246 передбачено механізм реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, зокрема на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

При цьому, датою внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних на підставі судового рішення є день, зазначений у такому рішенні, або день набрання ним законної сили.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено можливість реєстрації податкової накладної на виконання судового рішення, що спростовує твердження апелянта про неможливість застосування такого способу судового захисту.

Колегія суддів зазначає, що у випадку встановлення протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та відсутності інших визначених законодавством перешкод для її реєстрації зобов`язання Державної податкової служби України здійснити відповідну реєстрацію є належним способом захисту порушеного права платника податку.

Застосування такого способу захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки спрямоване на усунення наслідків протиправного рішення суб`єкта владних повноважень та забезпечення виконання покладеного на нього законодавством обов`язку.

Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, відсутність належного обґрунтування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 3078401/44317160 про відмову в реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» від 06.08.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинного подання на реєстрацію.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС КИЇВ» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.