Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №320/48297/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №320/48297/24

Суддя: Карпушова Олена Віталіївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48297/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 18.07.2024 №104650018780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 №9444, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 16.09.1993 по 17.08.2000 у відокремлену підрозділі «ШАХТА «ЧЕРКАСЬКА» Державного підприємства «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ», з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному тресті «Артіквугілля» (рф), з 17.02.2005 по 04.04.2016 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», з 06.04.2016 по 31.01.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», з 10.05.2018 по 03.09.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», з 21.01.2019 по 31.12.2019 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним, оскільки його трудовий стаж у зазначені періоди в повному обсязі підтверджується відповідними документами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 18.07.2024 №104650018780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 №9444, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 16.09.1993 по 17.08.2000 у відокремлену підрозділі «ШАХТА «ЧЕРКАСЬКА» Державного підприємства «ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ», з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному тресті «Артіквугілля» (рф), з 17.02.2005 по 04.04.2016 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», з 06.04.2016 по 31.01.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», з 10.05.2018 по 03.09.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», з 21.01.2019 по 31.12.2019 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії».

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що періоди з 16.09.1993 по 31.12.1998, з 17.02.2005 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.01.2018, з 10.05.2018 по 03.09.2018, з 21.01.2019 по 31.12.2019 року підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача за Списком №1.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, наполягаючи на відсутності законних підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, обгрунтовуючи доводами аналогічними, що зазначалися у відзиві на позовну заяву у суді першої інстанції.

Вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу відповідача не подано.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Судом встановлено, що записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджено, що Позивач працював на наступних роботах:

з 02.08.1993 по 16.09.1993 Позивач переведений учнем підземного гірника і направлений для теоретичного навчання по професії. Навчався по професії підземний гірник, що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 3 та 4 на підставі наказу №136- К від 02.08.1993 та протоколу №34 від 16.09.1993.

16.09.1993 Позивач переведений на посаду підземний гірник 3-го розряду з повним робочим днем під землею у відокремлений підрозділ "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 5 про переведення на підставі наказу №356-К від 17.09.1993.

25.09.1999 на підставі наказу №133-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 6.

10.05.2000 Позивач направлений на курси гірника очисного забою, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 7 на підставі наказу №108-К від 12.05.2000.

14.06.2000 Позивач переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 8 про переведення на підставі наказу №134-К від 20.06.2000.

25.07.2000 Позивач переведений на посаду гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ", що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 9 про переведення на підставі наказу №165-К від 27.07.2000.

19.07.2000 на підставі наказу №159-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 10.

17.08.2000 Позивач звільнений з відокремленого підрозділу "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 11 про звільнення з роботи на підставі наказу №140-К від 17.08.2000.

з 28.08.2000 по 16.02.2005 Позивач працював на посаді підземного гірника 3 розряду з повним робочим днем під землею в Державному тресті «Артіквугілля» (рф), що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 12 та 13 про прийняття на роботу на підставі наказу №102/К від 28.08.2000 та звільнення з роботи на підставі наказу №234/К від 30.08.2004.

з 17.02.2005 по 04.04.2016 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 14 та 15 про прийняття на роботу на підставі наказу №17-К від 17.02.2005 та звільнення з роботи на підставі наказу №14-К від 04.04.2016.

з 06.04.2016 по 31.01.2018 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 16 та 17 про прийняття на роботу на підставі наказу №19-К від 06.04.2016 та звільнення з роботи на підставі наказу №7-К від 31.01.2018.

з 10.05.2018 по 03.09.2018 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київспецтунельбуд», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 18 та 19 про прийняття на роботу на підставі наказу №6-К від 08.05.2018 та звільнення з роботи на підставі наказу №14-К від 03.09.2018.

з 21.01.2019 по 31.12.2019 Позивач працював на посаді прохідника 4 розряду на підземних роботах з повним робочим днем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Національні будівельні стратегії», що підтверджується записами в трудовій книжці за номерами 20 та 21 про прийняття на роботу на підставі наказу №5-К від 18.01.2019 та звільнення з роботи на підставі наказу №60-К від 30.12.2019.

В 2024 році позивачеві виповнилося повних 50 років, у зв`язку з чим, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою від 10.07.2024 №9444 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, від 18.07.2024 №104650018780 Позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове регулювання.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV обумовлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону».

Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Приписами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, (далі - Порядок №637) встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Висновки суду.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції праця позивача у періоди з 16.09.1993 по 31.12.1998, з 17.02.2005 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.01.2018, з 10.05.2018 по 03.09.2018, з 21.01.2019 по 31.12.2019 на підземних роботах підтверджується відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ,

Дані посади відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які діяли на час роботи позивача.

Разом з тим, у трудовій книжці позивача містяться наступні записи:

25.09.1999 на підставі наказу №133-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 6.

19.07.2000 на підставі наказу №159-К відокремленим підрозділом "ШАХТА "ЧЕРКАСЬКА" Державного підприємства "ЛУГАНСЬКВУГІЛЛЯ" проведено атестацію робочих місць по професії підземний гірник і підтверджено право виходу на пенсію за списком №1, що підтверджується записом в трудовій книжці за номером 10.

Колегія суддів звертає увагу, що Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок 383), який регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Таким чином, як вірно було зазначено судом першої інстанції, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.03.2018 у справі №527/1655/17, неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати - їх відновлення.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо відсутності довідок, що підтверджували б пільговий характер роботи, та результатів атестації робочих місць.

Також є правильним висновок суду першої інстанції, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Тобто, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування періоду роботи з 28.08.2000 по 16.02.2005 на Державному підприємстві «Артіквугілля» рудник “Баренцбург” (рф) до пільгового стажу роботи, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 396/153/17(2-а/396/13/17).

З огляду на вищенаведені норми права, суд першої інстанції вірно зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тому, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 31 липня 2019 року у справі №287/15/17-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 22 лютого 2021 року у справі №266/258/16-а.

Факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та Указом Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

29 листопада 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1328 про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992.

В той же час, суд правильно врахував, що позивач набув трудовий стаж до введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україною припинено співробітництво у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Так, з огляду на те, що у трудовій книжці позивача наявні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у підземних роботах у спірні періоди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладеній в зазначених в апеляційній скарзі постановах, суд не приймає до уваги, адже правовідносини, що були спірними в справах, що приведені апелянтом, та в цій справі не є аналогічними або подібними.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. - без змін.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua