Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №640/9496/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9496/22 Головуючий у 1 інстанції: Молочна І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» (далі – ТОВ «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс») звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2664 від 17.12.2021 «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо застосування абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», яким встановлено обмеження щодо загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» у розмірі 10 відсотків від зареєстрованого обсягу її купівлі за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця. Апелянт вказує, що у вересні 2021 року ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» придбало електричну енергію не у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а в іншого суб`єкта господарювання, що здійснює трейдерську діяльність, у зв`язку із чим, відповідний обсяг електричної енергії не підпадає під зазначене обмеження. Відтак, на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково встановив недотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов № 1468 і № 1469, а також дійшов хибного висновку про правомірність постанови НКРЕКП від 17.12.2021 № 2664. Крім того, апелянт наголошує, що висновки суду першої інстанції суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2025 у справі № 640/1981/22, відповідно до яких, установлене законом обмеження у 10 відсотків не поширюється на обсяги електричної енергії, придбаної електропостачальниками або трейдерами в інших трейдерів з метою її подальшого продажу на ринку «на добу наперед».

01 вересня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшло звернення ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2777, у якому повідомлено, що у деяких електропостачальників та трейдерів спостерігається перевищення встановленого законодавством обмеження у 10 відсотків, а у деяких відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

У зазначеному листі ДП «Оператор ринку» надало переліки електропостачальників та трейдерів, зокрема ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс», у яких спостерігалося перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» 10 відсотків зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця та обсягів імпорту, а також у яких були відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень та жовтень 2021 року.

Згідно з інформацією, наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2774, у вересні 2021 року акцептований обсяг продажу електричної енергії ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» на ринку «на добу наперед» становив 82,5 МВт·год.

При цьому, у вересні 2021 року у позивача були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії позивачем на ринку «на добу наперед» від встановленого пунктом 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» обмеження у 10 відсотків визначено в обсязі 82,5 МВт·год.

10.11.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 2130 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс».

На підставі зазначеної постанови та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 18.11.2021 № 746 відповідачем 23.11.2021 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.11.2021 № 650, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Зокрема, комісією з проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» у вересні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» в обсязі 82,5 МВт·год за відсутності у зазначеному розрахунковому періоді зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсягів імпорту електричної енергії.

Водночас, за даними перевірки, у вересні 2021 року ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» придбало в іншого ліцензіата (трейдера) «Артлекс-Енерджі» 1 344 МВт·год електричної енергії. У період з 03.09.2021 по 10.09.2021 частину зазначеного обсягу електричної енергії в кількості 82,5 МВт·год позивач продав на ринку «на добу наперед», що становило 6,14 відсотка від придбаних 1 344 МВт·год.

Листом від 02.12.2021 № 148 ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» надало Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, письмові пояснення до акта позапланової невиїзної перевірки від 23.11.2021 № 650.

У наданих поясненнях позивач зазначив, що реалізована ним у вересні 2021 року на ринку «на добу наперед» електрична енергія в обсязі 82,5 МВт·год була придбана не у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а в суб`єкта господарювання, який здійснює трейдерську діяльність. Оскільки трейдер, у якого позивач придбав електричну енергію, не здійснює діяльність з її виробництва та не є гарантованим покупцем, на переконання позивача, відповідний обсяг придбаної електричної енергії не підпадає під обмеження, визначені абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

За результатами розгляду акта позапланової невиїзної перевірки від 23.11.2021 № 650 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 17.12.2021 прийнято постанову № 2664 «Про накладення штрафу на ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)», якою на позивача накладено штраф у розмірі 85 000 грн.

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Пунктом 1 частини першої статті 57 Закону № 2019-VIII передбачено, що електропостачальники мають право купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами.

За приписами пункту 1 частини другої статті 57 Закону № 2019-VIII, електропостачальник зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до статті 54 Закону № 2019-VIII, господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.

Пунктом 1 частини другої статті 55 Закону № 2019-VIII встановлено обов`язок трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед» визначено, зокрема, такі положення:

« 1. Електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Для забезпечення дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператору системи передачі до 11:30 дня, що передує добі постачання, надавати Оператору ринку інформацію щодо зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами кожним електропостачальником та/або трейдером у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також щодо обсягів імпорту електричної енергії такими електропостачальниками та/або трейдерами».

Пунктом 3 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з дня її прийняття та діє до 01 листопада 2021 року.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 № 1469 (далі - Ліцензійні умови № 1469).

Підпунктом 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1469 передбачено обов`язок ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством.

Згідно з підпунктом 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1469, ліцензіату забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 № 1468 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) (далі - Ліцензійні умови № 1468).

Відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов № 1468, у разі наявності інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії, трейдерська діяльність здійснюється без отримання ліцензії на право здійснення трейдерської діяльності з одночасним дотриманням вимог цих Ліцензійних умов.

Підпунктом 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468 встановлено обов`язок ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством.

За приписами підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468, ліцензіат зобов`язаний здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначаються Законом України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Положеннями частин другої та третьої статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 19 Закону № 1540-VIII, підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов затверджено постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428).

Підпунктом 4 пункту 5.1 глави 5 Порядку № 428(у редакції, чинній на час проведення перевірки), до підстав проведення позапланової невиїзної перевірки віднесено обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення ліцензіатом її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Відповідно до пункту 5.5 глави 5 Порядку № 428, під час проведення позапланової невиїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, із зазначенням цих питань у посвідченні на проведення такої перевірки.

За приписами пункту 5.7 глави 5 Порядку № 428, про результати позапланової невиїзної перевірки ліцензіат повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки з надсиланням відповідного акта перевірки. Ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Згідно частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів).

Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови), передбачалося накладення штрафу від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, яка підлягає ліцензуванню, зокрема за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2021 року ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» придбало у іншого ліцензіата (трейдера) «Артлекс-Енерджі» електричну енергію в обсязі 1 344 МВт·год, частину якої в обсязі 82,5 МВт·год у період з 03.09.2021 по 10.09.2021 реалізувало на ринку «на добу наперед», що становило 6,14 відсотка загального обсягу придбаної електричної енергії.

За результатами позапланової невиїзної перевірки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлено, що у вересні 2021 року у позивача були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, у зв`язку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем встановленого абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII обмеження щодо максимального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед».

На підставі зазначених висновків, відображених в акті позапланової невиїзної перевірки від 23.11.2021 № 650, відповідачем прийнято постанову від 17.12.2021 № 2664, якою на ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» накладено штраф у розмірі 85 000 грн.

Разом з тим, апелянт стверджує про неправильне застосування судом першої інстанції положень абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, абзацом 3 пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено тимчасове, до 01.11.2021, обмеження загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці), який не міг перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на відповідний розрахунковий період.

При цьому, положеннями наведеної норми також передбачалося збільшення обсягу електричної енергії, що міг бути проданий на ринку «на добу наперед», на обсяг імпортованої електричної енергії у разі здійснення такого імпорту електропостачальником та/або трейдером.

Водночас, визначальне значення для правильного застосування зазначених положень Закону має встановлення джерела придбання електричної енергії, подальший продаж якої здійснювався електропостачальником або трейдером на ринку «на добу наперед».

Так, у постанові від 21.07.2025 у справі № 640/1981/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, надаючи правову оцінку застосуванню абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені зазначеною нормою тимчасові обмеження у 10 відсотків застосовуються лише до продажу електричної енергії, придбаної за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця.

Зокрема, у пункті 33 зазначеної постанови Верховний Суд вказав, що норма не поширює відповідного обмеження на обсяги електричної енергії, придбаної електропостачальниками або трейдерами в інших трейдерів з метою її подальшого продажу на ринку «на добу наперед».

Колегія суддів ураховує, що у справі № 640/1981/22 Верховним Судом досліджувалося питання правомірності застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, штрафних санкцій до суб`єкта господарювання за недотримання обмеження, встановленого абзацом третім пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII, за обставин здійснення продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» за відсутності зареєстрованих обсягів її придбання безпосередньо у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця.

З огляду на подібність змісту правовідносин та тотожність положення Закону, яке підлягає застосуванню, наведений висновок Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час вирішення цієї справи.

Застосовуючи зазначений висновок Верховного Суду до встановлених обставин справи, колегія суддів звертає увагу, що факт придбання позивачем у вересні 2021 року електричної енергії в обсязі 1 344 МВт·год саме в іншого трейдера «Артлекс-Енерджі», а також подальший продаж частини придбаної електричної енергії в обсязі 82,5 МВт·год на ринку «на добу наперед» встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем.

При цьому, обставин придбання позивачем зазначеного обсягу електричної енергії безпосередньо у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця відповідачем не встановлено.

За таких обставин, продаж ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» електричної енергії, придбаної в іншого трейдера, не підпадає під обмеження, передбачене абзацом третім пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.07.2025 у справі № 640/1981/22.

Відтак, сама по собі відсутність у позивача зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсягів імпорту електричної енергії, за встановлених обставин її придбання в іншого трейдера, не свідчить про порушення позивачем зазначеного положення Закону.

Наведене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» у вересні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» виключно з підстав відсутності її придбання безпосередньо у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця чи здійснення імпорту.

Водночас, колегія суддів ураховує, що пунктом 1 постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед» електропостачальників та трейдерів зобов`язано забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII.

Отже, передбачений зазначеною постановою обов`язок безпосередньо пов`язаний із дотриманням встановленого Законом № 2019-VIII обмеження та не передбачає самостійних, відмінних від закріплених у відповідному положенні Закону, обмежень щодо продажу електричної енергії.

Оскільки, встановлені у справі обставини продажу позивачем електричної енергії, придбаної в іншого трейдера, не свідчать про порушення абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII, відсутні підстави вважати, що внаслідок здійснення цих операцій позивачем порушено й пункт 1 постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495.

Щодо встановлених відповідачем порушень Ліцензійних умов № 1468 та Ліцензійних умов № 1469, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту постанови НКРЕКП від 17.12.2021 № 2664, позивачу інкриміновано, зокрема, порушення підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1469 та підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468 у частині обов`язку виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством, а також підпункту 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1469 і підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468.

Крім того, відповідачем встановлено порушення пункту 1 частини другої статті 55 та пункту 1 частини другої статті 57 Закону № 2019-VIII щодо обов`язку трейдерів та електропостачальників дотримуватися ліцензійних умов та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Разом із тим, наведені порушення відповідачем пов`язано з недотриманням позивачем вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII під час здійснення операцій із продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед».

Зокрема, порушення обов`язку виконувати рішення НКРЕКП обґрунтовано недотриманням пункту 1 постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495, яким передбачено необхідність забезпечення виконання відповідного положення Закону № 2019-VIII.

При цьому, встановлені судом обставини придбання електричної енергії в іншого трейдера та її подальшого продажу на ринку «на добу наперед» не свідчать про недотримання позивачем зазначених вимог законодавства.

Також, колегія суддів звертає увагу, що підпунктом 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1469 передбачено заборону надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону України «Про ринок електричної енергії».

Однак, оскаржувана постанова не містить конкретизації положень укладених позивачем договорів або наданих ним пропозицій, які суперечили б вимогам Закону № 2019-VIII незалежно від установленого відповідачем порушення обмеження щодо продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед».

Аналогічно, порушення підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468 відповідач пов`язав із здійсненням позивачем купівлі-продажу електричної енергії з недотриманням вимог Закону № 2019-VIII, проте за встановлених обставин неправомірність відповідних операцій з підстав, зазначених у постанові № 2664, належним чином не обґрунтовано.

За таких обставин, саме по собі посилання відповідача на порушення позивачем низки положень Закону № 2019-VIII та Ліцензійних умов № 1468 і № 1469, без установлення фактичних обставин, які підтверджували б недотримання відповідних вимог законодавства, не є достатньою підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

З приводу доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що абзацом третім пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII встановлено загальний максимальний обсяг продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед», який за відсутності укладених двосторонніх договорів із виробниками електричної енергії та/або гарантованим покупцем становить нуль, колегія суддів зазначає, що наведене тлумачення не узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2025 у справі № 640/1981/22.

Застосування відповідного обмеження до всіх обсягів електричної енергії, незалежно від джерела її придбання, за встановлених обставин призвело до поширення відповідачем дії зазначеної норми на операції, щодо яких Верховним Судом сформульовано висновок про незастосування такого обмеження.

Посилання відповідача на відмінність обставин справи № 640/1981/22 від обставин цієї справи також не змінює наведеної правової оцінки, оскільки предметом застосування відповідного висновку Верховного Суду є саме положення абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII щодо обмеження продажу електричної енергії, придбаної в інших трейдерів.

Наявність у справі № 640/1981/22 інших обставин, зокрема щодо, порядку проведення перевірки та обґрунтованості визначення розміру штрафу, не виключає необхідності врахування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми матеріального права до подібних правовідносин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в межах цієї справи визначальним є встановлення наявності передбачених законодавством підстав для притягнення позивача до відповідальності, а не питання співмірності застосованого штрафу в розмірі 85 000 грн, який відповідає нижній межі санкції, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови.

Застосування до суб`єкта господарювання штрафної санкції відповідно до статті 77 Закону № 2019-VIII передбачає встановлення факту вчинення ним відповідного правопорушення. Відсутність належно встановленого порушення вимог законодавства, за яке передбачено відповідальність, виключає правові підстави для накладення штрафу незалежно від його розміру.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не доведено наявності в діях ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» порушень вимог законодавства, які за встановлених у справі обставин могли бути підставою для застосування штрафної санкції відповідно до оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17.12.2021 № 2664 про накладення на ТОВ «Інгулецький паливно-переробний комплекс» штрафу в розмірі 85 000 грн прийнята за відсутності належно встановлених правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс», а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17 грудня 2021 року № 2664 «Про накладення штрафу на ТОВ «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгулецький Паливно-Переробний Комплекс» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 37295416) витрати пов`язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 5 458 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.