Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №580/10770/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10770/24 Головуючий у 1 інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а саме: з 11 листопада 2023 р. по 22 квітня 2024 р.;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за прийняття в період з 11 листопада 2023 р. по 22 квітня 2024 р. безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково послався на наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, який у спірний період не діяв, тоді як спірні правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726. Крім того, апелянт вказує на недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та необхідність дослідження всіх документів, передбачених пунктом 8 наказу №726, які перебувають у розпорядженні відповідача та в наданні яких на адвокатські запити відмовлено з посиланням на обмежений доступ до відповідної інформації. Водночас, апелянт наголошує, що витяги з журналу бойових дій підтверджують виконання позивачем бойових завдань у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та його участь у веденні бойових дій у зазначені в журналі дні. При цьому, апелянт звертає увагу, що окремі бойові розпорядження мали термін застосування «до окремого розпорядження» та могли діяти протягом усього періоду виконання відповідних завдань. Також, апелянт стверджує, що позивач виконував завдання на лінії бойового зіткнення з противником у складі підрозділу першого ешелону оборони на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а суд першої інстанції помилково пов`язав право на отримання збільшеної додаткової винагороди за виконання завдань на такій території з обов`язковим перебуванням на тимчасово окупованій території, фактично в оточенні ворога. На підтвердження наведеного, апелянт посилається на лист командира військової частини щодо виконання особовим складом НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення та участі в бойових діях. Додатково апелянт зазначає, що іншим військовослужбовцям, які виконували такі самі завдання на тій самій території, нараховувалася додаткова винагорода у збільшеному розмірі, що підтверджується долученими довідками.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії документів:

- копії бойових наказів/бойових розпоряджень (або витяги з них) щодо ОСОБА_1 за період з 12.11.2023 по 21.04.2024, де брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в межах Харківської області (а саме: на території Вовчанської міської територіальної громади);

- довідку про безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України щодо ОСОБА_1 за період з 12.11.2023 по 21.04.2024 (із зазначенням періоду, кількості днів, населених пунктів, та з відображенням на підставі яких документів видана вказана довідка (а саме: бойові накази/бойові розпорядження; журнали бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойові донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них, тощо)), відповідно до форми додатку 6 згідно з Постановою КМ № 1193 від 21.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 685 від 07.07.2023;

- копії наказів щодо направлення/відрядження ОСОБА_1 на виконання завдань у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у період з 12.11.2023 по 21.04.2024;

- витяги з наказів/наказу про вибуття ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 у період з 12.11.2023 по 21.04.2024 на виконання бойового наказу/ бойового розпорядження для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в межах Харківської області;

- витяги з наказів/наказу про прибуття ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у період з 12.11.2023 по 21.04.2024 після виконання бойового наказу/ бойового розпорядження, де вказані особи брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, в межах Харківської області.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії документів:

- копії бойовий наказів/бойових розпоряджень (або витяги з них) щодо ОСОБА_1 за період з 12.11.2023 по 21.04.2024, де брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в межах Харківській області (а саме: на території Вовчанської міської територіальної громади);

- довідку про безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України щодо ОСОБА_1 за період з 12.11.2023 по 21.04.2024 (із зазначенням періоду, кількості днів, населених пунктів та з відображенням на підставі яких документів видана вказана довідка (а саме: бойові накази/бойові розпорядження; журнали бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойові донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них, тощо)), відповідно до форми додатку 6 згідно з Постановою КМ № 1193 від 21.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 685 від 07.07.2023;

- копію наказів щодо направлення/відрядження ОСОБА_1 на виконання завдань у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у період з 12.11.2023 по 21.04.2024;

- витяги з наказів/наказу про вибуття ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 у період з 12.11.2023 по 21.04.2024 на виконання бойового наказу/ бойового розпорядження для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, в межах Харківської області;

- витяги з наказів/наказу про прибуття ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у період з 12.11.2023 по 21.04.2024 після виконання бойового наказу/ бойового розпорядження, де вказані особи брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, в межах Харківської області.

На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025, від Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшов лист від 16.01.2026 №08/1188-26-Вих, до якого долучено витяги з журналу бойових дій прикордонної зенітно-ракетної застави НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону щодо ОСОБА_1 ; довідку від 15.01.2026 №08/31 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України; витяги з наказів начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 09.04.2024 №453-ОС та від 24.05.2024 №696-ОС про направлення ОСОБА_1 в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.04.2024 та виключення з такого підпорядкування з 22.04.2024 відповідно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 22.02.2023 №18-ОС, лейтенанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зарахованого наказом Голови Державної прикордонної служби України від 21.02.2023 №224-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 02.03.2023.

Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 01.11.2023 №775-ОС лейтенанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначено на посаду заступника начальника прикордонної зенітно-ракетної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування з 01.11.2023.

Не погоджуючись із ненарахуванням та невиплатою йому додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за період з 11.11.2023 по 22.04.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

На виконання названого Указу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Абзацом 2 пункту 1-1 Постанови №168 передбачено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом 4 пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Положеннями абзаців першого та третього пункту 2-1 Постанови №168 визначено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1543/40599, затверджено Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості №726).

Пунктом 4 вищевказаного наказу встановлено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 червня 2023 року. Зміни, внесені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.12.2023 №1062, застосовуються з 09 листопада 2023 року.

За змістом пункту 3 Особливостей №726 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань. Зокрема, абзацами першим - третім, п`ятим та восьмим підпункту 1 цього пункту передбачено виконання завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

- на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

- з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

- з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Особливостей №726 до бойових (спеціальних) завдань, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями без обов`язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

- з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

- з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об`єктів противника.

Згідно з абзацами 1-4 пункту 8 Особливостей №726 (у редакції, що застосовувалася до 01.04.2024), документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Абзац четвертий пункту 8 Особливостей №726 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2024 №353, яка застосовується з 01.04.2024) викладено в такій редакції: «рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань».

Пунктом 9 Особливостей №726 установлено, що облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та підготовка проєктів наказів про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, здійснюються штабами органів Держприкордонслужби.

До обрахунку часу при графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

За приписами абзаців 1 та 2 пункту 11 Особливостей №726, виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня. Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

Положеннями пункту 12 Особливостей №726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 16 Особливостей №726, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам), зазначеним у пунктах 2-6 цих Особливостей, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується у більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення ОСОБА_1 до суду стала невиплата йому в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, із розрахунку 100 000 грн на місяць за період з 11.11.2023 по 22.04.2024.

Наявність права на зазначену виплату позивач обґрунтовує виконанням бойових завдань у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Вовчанської міської територіальної громади Харківської області.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 11.11.2023 по 22.04.2024 підлягають вирішенню на підставі Постанови №168 та Особливостей №726. Відповідно, застосування судом першої інстанції положень наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ є помилковим, оскільки зазначений наказ не регулював порядок та умови виплати додаткової винагороди у спірний період.

З огляду на викладене, посилання суду першої інстанції на наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ не становить належного нормативного обґрунтування висновків щодо прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Водночас, неправильне визначення судом першої інстанції застосовного нормативного регулювання саме по собі не є достатнім для висновку про обґрунтованість позову в повному обсязі. Вирішення заявлених вимог потребує встановлення характеру завдань, які фактично виконував ОСОБА_1 , місця їх виконання, належності таких завдань до передбаченого пунктом 3 Особливостей №726 переліку та конкретних періодів відповідної участі.

У постанові від 25.06.2026 у справі №580/10183/24 Верховний Суд зазначив, що «виникнення у військовослужбовця Державної прикордонної служби України права на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн у спірний період пов`язувалося із сукупністю таких умов, а саме: виконанням завдань, віднесених Наказом №726 до безпосередньої участі у бойових діях або заходах, здійсненням таких завдань у районах та на територіях, визначених цим нормативним актом, а також належним документальним підтвердженням відповідних обставин».

Зі змісту пункту 1-1 Постанови №168 та підпункту 1 пункту 3 Особливостей №726 вбачається, що виконання відповідних завдань передбачено безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. Зазначені положення не встановлюють обов`язкової умови одночасного перебування військовослужбовця на тимчасово окупованій території для врахування його участі у виконанні завдань на території між позиціями сторін.

У зв`язку із цим, висновок суду першої інстанції про те, що виконання завдань між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора дає право на відповідну винагороду виключно за умови перебування фактично в оточенні на захопленій противником території, не ґрунтується на наведених положеннях законодавства.

Так само умови, установлені для окремих видів завдань, не можуть поширюватися на весь перелік, визначений пунктом 3 Особливостей №726. Зокрема, виконання завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань підрозділом першого ешелону оборони до батальйону включно не обумовлене обов`язковим здійсненням військовослужбовцем наступальних дій або щоденним безпосереднім вогневим контактом із противником.

Для виконання завдань з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів, передбачених абзацом восьмим підпункту 1 пункту 3 Особливостей №726 у застосовній редакції, установлено умову вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником. Зазначена норма не містить додаткової вимоги щодо обов`язкового заподіяння втрат особовому складу чи пошкодження озброєння та військової техніки. Вимога щодо руйнувань або пошкоджень об`єктів передбачена для іншого виду завдань - відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються.

Оцінюючи доводи щодо території виконання позивачем завдань, колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2026 у справі №580/10183/24, відповідно до якого, невключення відповідної території до районів ведення бойових дій за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України без установлення фактичного характеру завдань та умов їх виконання не становить достатньої підстави для вирішення питання про наявність або відсутність права на додаткову винагороду.

Для з`ясування обставин виконання ОСОБА_1 відповідних завдань судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 16.12.2025 про витребування доказів.

На її виконання, Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України листом від 16.01.2026 №08/1188-26-Вих надано додаткові витяги з журналу бойових дій, довідку від 15.01.2026 №08/31 та витяги з наказів про направлення позивача в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і виключення з такого підпорядкування.

Оцінюючи зазначені документи разом із доказами, поданими до суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що у розділі 1 журналу бойових дій №22.1-9, том 9, розпочатого 25.06.2023 та закінченого 03.10.2024, інвентарний №2081-гриф від 16.04.2025, містяться персоніфіковані відомості щодо ОСОБА_1 у складі прикордонної зенітно-ракетної застави.

Зокрема, у записі щодо бойового розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №2160-БР зазначено завдання з ведення розвідки повітряного простору для своєчасного виявлення засобів повітряного нападу, прикриття командно-спостережних пунктів батальйонного району оборони, підрозділів оборони, артилерії та резервів від ударів повітряного противника. У записі щодо бойового розпорядження коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування від 26.12.2023 №613 визначено завдання з відбиття ударів повітряного противника та прикриття основного командного пункту розрахунком переносного зенітного ракетного комплексу «Стріла-2М». Серед військовослужбовців, залучених до виконання зазначених завдань, указано ОСОБА_1 .

Наведені відомості характеризують зміст поставлених позивачу завдань та їх спрямованість на забезпечення діяльності бойових підрозділів і прикриття пунктів управління. Для визначення права на збільшену додаткову винагороду такі відомості підлягають зіставленню з документами, які підтверджують фактичні умови та періоди виконання завдань.

У листі начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 18.11.2023 №14/8518-23-Вих зазначено, що особовий склад цього загону виконує поставлені бойові завдання у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » безпосередньо на лінії бойового зіткнення на відстані виконання завдань військовою частиною та підрозділами першого ешелону оборони і бере безпосередню участь у бойових діях. Також, повідомлено, що основний командний пункт загону здійснює оперативне управління підрозділами, які ведуть бойові дії першого ешелону оборони.

Зазначений лист не встановлює самостійних підстав для виплати додаткової винагороди та не замінює положень Особливостей №726. Водночас, наведені в ньому фактичні відомості щодо характеру застосування підрозділів загону підлягають оцінці разом із персоніфікованими записами журналу бойових дій та іншими документами стосовно позивача.

У розділі 2 зазначеного журналу «Облік ведення бойових дій» зафіксовано обстріли противником командних пунктів та батальйонного району оборони в районі Вовчанська із застосуванням ствольної та реактивної артилерії. Відповідні записи містять прізвище та ініціали ОСОБА_1 , конкретні дати, час і опис бойової обстановки.

Так, записом за 23.11.2023 відображено обстріл командно-спостережного пункту «Хвиля» в районі Вовчанська ствольною артилерією противника з напрямку Шебекіно. Записами за 04.12.2023, 09.12.2023 та інші зазначені в журналі дні відображено обстріли командних пунктів і батальйонного району оборони з напрямків Шебекіно та Нової Таволжанки. У відповідних записах безпосередньо зазначено ОСОБА_1 .

Таким чином, журнал містить відомості про конкретні випадки вогневого ураження позицій підрозділу, до виконання завдань якого був залучений позивач. Наведення у первинних витягах відстаней до місць вибухів та відомостей про відсутність втрат особового складу й військової техніки не спростовує зафіксованого факту артилерійських обстрілів відповідних позицій.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про перебування позивача лише на відстані артилерійських пострілів до ворога не враховує змісту цих записів у їх взаємозв`язку з відомостями про поставлені підрозділу завдання.

Довідкою Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 15.01.2026 №08/31 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у населеному пункті Вовчанськ Харківської області: 23.11.2023; 04.12.2023; з 09.12.2023 по 11.12.2023; з 15.12.2023 по 17.12.2023; з 19.12.2023 по 21.12.2023; 24.12.2023; 25.12.2023; з 27.12.2023 по 02.01.2024; 20.01.2024; 23.01.2024; 28.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024; 11.02.2024; 15.02.2024; 26.02.2024; 01.03.2024; 08.03.2024; 13.03.2024; 18.03.2024; 23.03.2024; 31.03.2024; 07.04.2024.

Підставою видачі довідки визначено журнал бойових дій прикордонної зенітно-ракетної застави НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №22.1-9, том 9, інвентарний №2081-гриф від 16.04.2025. Зазначені в довідці дати та періоди узгоджуються з персоніфікованими записами розділу 2 журналу бойових дій.

Колегія суддів враховує, що довідку від 15.01.2026 №08/31 оформлено для вирішення питання про надання відповідного статусу. Тому її наявність не зумовлює автоматичного виникнення права на додаткову винагороду у визначеному позивачем розмірі. Разом із тим, цільове призначення довідки не усуває доказового значення відомостей, офіційно підтверджених командиром військової частини на підставі первинного документа, щодо особистої участі ОСОБА_1 у відповідних заходах, місця та періодів такої участі.

Колегія суддів, дослідивши у сукупності записи журналу бойових дій щодо прикриття бойових підрозділів і пунктів управління, персоніфіковані відомості про виконання цих завдань в умовах артилерійських обстрілів, інформацію начальника загону щодо застосування підрозділів безпосередньо на лінії бойового зіткнення та довідку від 15.01.2026 №08/31, дійшла висновку, що ОСОБА_1 у зазначені в цій довідці дати та періоди виконував завдання із забезпечення діяльності підрозділів Держприкордонслужби у складі угруповання військ за умови вогневого ураження противником. Такі завдання відповідають передбаченим абзацом восьмим підпункту 1 пункту 3 Особливостей №726.

Довідкою від 15.01.2026 №08/31 підтверджено участь ОСОБА_1 у відповідних заходах у населеному пункті Вовчанськ Харківської області. У листі начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 18.11.2023 №14/8518-23-Вих зазначено про виконання особовим складом загону завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення, а персоніфікованими записами журналу бойових дій зафіксовано артилерійські обстріли відповідних позицій. Наведені відомості підлягають оцінці у взаємному зв`язку з характером, умовами та періодами виконання позивачем завдань. Саме по собі невключення відповідної території до районів ведення воєнних (бойових) дій без установлення зазначених обставин не становить достатньої підстави для висновку про відсутність права на додаткову винагороду.

Відсутність окремого рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь позивача у відповідних діях та заходах сама по собі не спростовує відомостей первинних документів. Водночас, оцінці підлягають причини неоформлення такого документа та достатність сукупності досліджених доказів для встановлення характеру завдань, місця, умов і періодів їх фактичного виконання ОСОБА_1 .

За змістом пунктів 9-11 Особливостей №726, ведення обліку військовослужбовців, підготовка проєктів наказів та організація виплати належать до обов`язків уповноважених органів і посадових осіб Держприкордонслужби. Невідображення підтверджених первинними документами обставин у документах, необхідних для оформлення виплати, підлягає оцінці як складова оскаржуваної бездіяльності.

У цьому контексті колегія суддів враховує також указаний у постанові Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №580/10183/24 обов`язок дослідити питання, чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.

За правилами частини другої статті 77 КАС України, обов`язок доказування правомірності оскаржуваної бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, належних доказів, які спростовували б наведені персоніфіковані відомості щодо участі ОСОБА_1 у відповідних заходах у зазначені в довідці від 15.01.2026 №08/31 дати та періоди, відповідачем не надано. Висновок про відсутність у позивача права на збільшену винагороду за ці періоди не узгоджується із сукупністю досліджених доказів.

Водночас, наведені документи не підтверджують виконання позивачем завдань, передбачених пунктом 3 Особливостей №726, безперервно протягом усього заявленого періоду з 11.11.2023 по 22.04.2024.

Зокрема, формулювання «до окремого розпорядження» у розділі 1 журналу бойових дій характеризує строк застосування відповідного бойового розпорядження. Саме по собі воно не встановлює фактичного виконання ОСОБА_1 конкретного виду завдань, місця та умов їх виконання в кожний календарний день до припинення дії такого розпорядження.

Так само, лист начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 18.11.2023 №14/8518-23-Вих містить загальні відомості щодо застосування особового складу та діяльності підрозділів загону. Цей документ підтверджує характер виконуваних підрозділами завдань, однак не містить індивідуального обліку участі ОСОБА_1 у їх виконанні протягом кожного дня заявленого періоду.

Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону від 09.04.2024 №453-ОС ОСОБА_1 направлено в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.04.2024. Наказом від 24.05.2024 №696-ОС позивача виключено з такого підпорядкування з 22.04.2024. Зазначені накази підтверджують організаційне підпорядкування позивача, проте не визначають конкретного виду та тривалості його особистої участі у виконанні завдань, які є підставою для виплати винагороди у розмірі 100 000 грн.

Повідомлена у листі від 16.01.2026 №08/1188-26-Вих неможливість надання наказів про оперативне підпорядкування за період до 01.04.2024 з огляду на перебування таких документів у розпорядженні ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не спростовує участі позивача у заходах, відображених у журналі бойових дій та довідці від 15.01.2026 №08/31. Разом із тим, наведене пояснення не підтверджує безперервного виконання ним відповідних завдань протягом решти заявленого періоду.

Відмова у задоволенні вимог щодо інших періодів не ґрунтується виключно на відсутності записів про обстріли. Визначальним є те, що наявні матеріали не дають змоги встановити особисте виконання ОСОБА_1 в інші дні конкретних завдань, передбачених пунктом 3 Особливостей №726, у відповідних місцях та умовах. Загальні відомості про діяльність підрозділу та строки чинності бойових розпоряджень не є достатніми для поширення встановлених обставин на весь заявлений період.

Щодо посилання апелянта на виплату збільшеної винагороди іншим військовослужбовцям колегія суддів враховує, зокрема, довідку Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 23.08.2024 №324 щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_2 . Зазначений документ містить відомості про нарахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, однак не визначає фактичних підстав її нарахування ОСОБА_1 та конкретних періодів його особистої участі у відповідних завданнях. Тому, ці відомості враховуються в сукупності з іншими доказами, проте не підтверджують права позивача на відповідну виплату за весь заявлений період.

З довідки Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 19.08.2024 №311 щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2023 року по травень 2024 року вбачається, що позивачу нараховано додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях: у листопаді 2023 року - 90 322,58 грн, у грудні 2023 року - 6 666,67 грн, у січні 2024 року - 26 666,67 грн. Крім того, у зазначеній довідці відображено нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, із розрахунку 30 000 грн на місяць.

Разом із тим, довідка від 19.08.2024 №311 не містить переліку конкретних календарних днів участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, за які нараховано наведені суми. Тому зазначені в ній помісячні нарахування не дають підстав для висновку про проведення повної виплати саме за періоди участі ОСОБА_1 , підтверджені довідкою від 15.01.2026 №08/31 та відповідними записами журналу бойових дій.

Наявність окремих виплат збільшеної винагороди підлягає врахуванню під час визначення належної позивачу доплати за ті самі дні. При цьому, до розрахунку не можуть зараховуватися суми, виплачені за участь в інших періодах, лише з огляду на їх відображення у довідці за певний місяць.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах за 23.11.2023, 04.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 по 17.12.2023, з 19.12.2023 по 21.12.2023, 24.12.2023, 25.12.2023, з 27.12.2023 по 02.01.2024, 20.01.2024, 23.01.2024, 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, 11.02.2024, 15.02.2024, 26.02.2024, 01.03.2024, 08.03.2024, 13.03.2024, 18.03.2024, 23.03.2024, 31.03.2024 та 07.04.2024.

Як наслідок, наявні підстави для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн на місяць за зазначені дати та періоди, пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, з урахуванням сум додаткової винагороди, раніше виплачених саме за ці дні. Обчислення належної до виплати суми має здійснюватися відповідно до тривалості підтвердженої участі у кожному відповідному місяці. У задоволенні позовних вимог щодо решти заявленого періоду належить відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах за 23.11.2023, 04.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023 включно, з 15.12.2023 по 17.12.2023 включно, з 19.12.2023 по 21.12.2023 включно, 24.12.2023, 25.12.2023, з 27.12.2023 по 02.01.2024 включно, 20.01.2024, 23.01.2024, 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024 включно, 11.02.2024, 15.02.2024, 26.02.2024, 01.03.2024, 08.03.2024, 13.03.2024, 18.03.2024, 23.03.2024, 31.03.2024 та 07.04.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, із розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах за 23.11.2023, 04.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023 включно, з 15.12.2023 по 17.12.2023 включно, з 19.12.2023 по 21.12.2023 включно, 24.12.2023, 25.12.2023, з 27.12.2023 по 02.01.2024 включно, 20.01.2024, 23.01.2024, 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024 включно, 11.02.2024, 15.02.2024, 26.02.2024, 01.03.2024, 08.03.2024, 13.03.2024, 18.03.2024, 23.03.2024, 31.03.2024 та 07.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.