Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №640/1676/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1676/20 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №640/1676/20 (головуючий суддя в І-й інстанції - Марич Є.В.) за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №2995 від 20.12.2019р. "Про накладення штрафу на АТ "Київоблгаз" за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".

В обґрунтування позову зазначив, що вказаною постановою відповідачем на АТ «Київоблгаз» накладено штраф в сумі 850000,00 грн.

Штрафні санкції є неправомірними, непропорційними та нестимулюючими з огляду на застосування цих санкцій у період введення в Україні воєнного стану, в той час як АТ «Київоблгаз» має підтримувати на належному рівні експлуатацію та фунціонування газорозподільних мереж, у звичному режимі задовольняти потреби споживачів у розподілі газу, незважаючи на збитковість встановлених у Законі України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» тарифів для операторів газорозподільних систем.

Крім того, по суті зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем надані вмотивовані письмові пояснення та заперечення, які спростовують визначені правопорушення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2019р. № 2995 «Про накладення штрафу на АТ "Київоблгаз" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Стягнуто на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 12750,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Судом першої інстанції не досліджено обставини, встановлені під час перевірки, а саме, щодо приведення позивачем показників побутових лічильників газу до стандартних умов, чим здійснено подвійне отримання коштів від побутових споживачів.

Перше отримання відбувалося згідно з тарифом для побутових споживачів, сформованого з урахуванням розміру нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільчий мережі позивача.

Друге отримання відбувалося після розрахунку кількості спожитого газу , скоригованого з урахуванням коефіцієнта приведення до стандартних умов.

Оскільки тариф на природний газ, встановлений побутовим споживачам, вже містить в собі коригування до стандартних умов, позивачем протиправно самостійно здійснено приведення показників лічильника до стандартних умов з урахуванням коефіцієнта.

Такі дії позивача суперечать Закону України «Про ринок природнього газу», Кодексу газорозподільних систем.

Вищезазначені обставини не досліджувалися судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин вимоги Законів №877 та №222, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №1540, яким не передбачено прийняття розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Висновок суду першої інстанції про протиправність дій Регулятора під час направлення запитів, сформований за відсутності будь-яких доказів.

Крім того, вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій в межах, встановлених п.5 ч.4 ст.59 Закону №329 є дискреційними повноваженнями Регулятора.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 07 травня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.

08 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено справу у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

У період з 02.12.2019р. по 13.12.2019р. НКРЕКП було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ «Київоблгаз» вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, за результатами даної перевірки було складено акт перевірки від 13.12.2019р. № 469.

На підставі висновків наведеного Акту 20.12.2019р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову №2995 «Про накладення штрафу на АТ «Київоблгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

НКРЕКП постановила:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накласти штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ та положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у строк до 13 січня 2020 року здійснити перерахунки споживачам за особовими рахунками: № 0800180329, № 0800222333, № 0800274127, № 0800330123, №0800384497, № 0800487514, № 0800737441, № 0800743188, № 0800770811, № 0801014691, №0800741510, № 0800472182, № 0800702840, № 0800592415, № 0800492799, № 0800495116, №0800512306, № 0800425659, № 0800429375, № 0800340659, № 0800344175, № 0800354523, №0800356486, № 0800364157, № 0800299996, № 0800307197, № 0800144765, № 0800163272, №0800126779, № 0800139683, № 0800140090, № 0800014299, № 0800017497, № 0800034071, №0800039659, № 0800107279, № 0800109107, № 0800216822, № 0800432228, № 0800423205, №0800141112, № 0800469456, № 0800525315, № 0800578880, № 0800581959, № 0800591548, №0800660435, № 0801019807, № 0801021193, № 0800777968, № 0800792414, № 0800674557, №0800458693, № 0800140195, № 0800124758, № 0800070423, № 0800075843, № 0800043675, №0800062305, № 0800082877, № 0800466339, № 0800519277, № 0800791046, № 0800695549, №0800806756, № 0800809591, за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильників природного газу та привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у строк до 13.01.2020р. надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області повну інформацію на запити від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19 та від 12.12.2019р. № 42/689-19.

Вважаючи постанову НКРЕКП протиправною, АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулося до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з відсутності документальних доказів прийняття НКРЕКП й оприлюднення станом на 20.12.2019р. (тобто, до моменту прийняття оскаржуваної Постанови № 2995) відповідного розпорядження про усунення АТ «Київоблгаз» виявлених порушень, що є порушенням вимог встановлених Законом № 877-V та Законом № 222-VІІІ.

Зі змісту Постанови № 2995 та поданих відповідачем разом із відзивом документів не вбачається за можливе встановити факт належного дослідження та врахування відповідачем перед прийняттям Постанови № 2995 письмових пояснень та заперечень позивача, надання оцінки тим чи іншим зауваженням і доводам АТ «Київоблгаз» по суті висновків акта перевірки.

Крім того, застосувавши до позивача штрафні санкції більш ніж за одне порушення, відповідач не оформив та не пред`явив суду розрахунку таких штрафів, не надав письмових пояснень стосовно мотивів та обґрунтувань щодо наявності/відсутності пом`якшуючих/обтяжуючих обставин, з яких він виходив при прийняття постанови.

Оцінки та висновків щодо наявності чи відсутності з боку позивача виявлених порушень рішення суду першої інстанції не містить.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 за № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Статтею другою цього Закону визначено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Відповідно до статті 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання.

При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Згідно зі статтею 22 Закону №1540-VІІІ Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «;Про природні монополії», «;Про питну воду та питне водопостачання», «;Про ринок природного газу», «;Про теплопостачання».

Судами установлено, що на виконання передбачених законодавством повноважень відповідачем у період з 02.12.2019р. по 13.12.2019р. здійснено позапланову перевірку АТ «Київоблгаз» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, про що складено акт перевірки від 13.12.2019р. № 469.

На підставі вказаного акту НКРЕКП прийняла постанову від 20.12.2019 року №2995 «Про накладення штрафу на АТ «Київоблгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», згідно з якою встановлено порушення п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (Ліцензійні умови), а саме: встановлено порушення в частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Вирішуючи правомірність застосування позивачем приведення природного газу до стандартних умов при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, суд виходить с наступного.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - кодекс ГРС в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Кодекс газорозподільних систем розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

Кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Порядок взаємовідносин оператора газорозподільної системи з оператором газотранспортної системи, у тому числі пов`язаних з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема щодо якості та обліку природного газу (у тому числі приладового), а також з обміном даних щодо прогнозів відборів/споживання природного газу по споживачах та фактичних обсягів споживання ними природного газу, регулює Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС), договір транспортування природного газу та технічна угода (за наявності), що укладені між сторонами (розділ І глава 1 п. 1, 2 цього Кодексу).

Отже, слід відрізняти правила, встановлені Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), та правила Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС).

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ дія Кодексу газорозподільних систем поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини:

між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи;

між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу.

Пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначено, що комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС (газотранспортної системи), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ (газорозподільчої системи) підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ (газорозподільчої системи), та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

Оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Судами установлено, що позивач є суб`єктом з розподілу природного газу та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу - оператором ГРМ.

Так, оператор ГРМ відповідно до вимог пункту 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ здійснює, зокрема, забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (газорозподільних систем) (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

За змістом цієї ж норми оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж).

Отже, позивач здійснюючи комерційний облік газу зобов`язаний, в тому числі, здійснювати:

1) приведення газу до стандартних умов;

2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживач в платіжному документі.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу (абзац 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу).

За змістом пункту 6 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.

На виконання зазначених вище законодавчих вимог 30.09.2015 НКРЕКП прийняло постанову №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» (далі - Типовий договір).

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ.

Розділ V Договору регулює порядок обліку природного газу, що передається Споживачу.

Пункт 5.1 Договору визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

При цьому, пунктом 5.2 Договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Регулятором в пункті 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Пунктом 5.6. Договору в свою чергу передбачено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величин об`єму природного газу в обсягах розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт*год, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м.куб.) та обсяг (кВт*год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.

Порядок приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV цього Кодексу газорозподільних систем (абзац 2 пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу).

Так, пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу газорозподільних систем, в свою чергу, визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116 (далі - Методика № 116), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Відповідно до пункту 2 Методики №116 її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які у господарсько - виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами - підприємцями для власних потреб.

Однак, пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРМ передбачено необхідність застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений в додатках до Методики № 116, а не власне самої Методики № 116.

Тобто, дана норма пов`язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком, процедурою чи колом споживачів, що визначені Методикою № 116, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до цієї Методики.

Таким чином, нормами Кодексу газорозподільних систем та умовами Типового договору встановлено обов`язок оператора ГРМ (газорозподільних систем) проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, оскільки прямих вказівок на те, що ці норми поширюються лише на комерційних споживачів, у законодавстві немає, а така можливість стосовно побутових споживачів прямо передбачена відомчими актами самого Регулятора.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 24.12.2018 у справі №640/21017/18, від 03.02.2020 у справі №640/20866/18, від 16.06.2020 у справі №640/20692/18, від 17.06.2020 у справі №640/20691/18, від 03.08.2023 року у справі №260/491/19.

З метою приведення нормативної бази щодо визначення питомих втрат природного газу в розподільних мережах та його виробничо-технологічних витрат у відповідність до вимог чинного законодавства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" наказом Міністерства палива та енергетики України 21.10.2003 № 595 було затверджено Методику визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов (далі - Методика № 595). Ця Методика призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу і визначає порядок розрахунків питомих втрат природного газу (далі - газ), що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу побутовими лічильниками газу (далі - лічильники), які використовують споживачі - фізичні особи (абзац другий глави 2 Методики № 595).

Абзацами другим та третім глави 1 Методики № 595 визначено, що розрахунки питомих втрат газу здійснюються за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників.

Питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.

Наведене вказує на те, що питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу могли бути включені до собівартості транспортування газу цих підприємств, проте в матеріалах справи відсутні докази включення позивачем до таких питомих втрат різниці у приведенні об`ємів газу, використаного побутовими споживачами до стандартних умов до собівартості транспортування газу цих підприємств.

Додатково слід зазначити, що на виконання вимог статті 11 Закону № 329-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення про ПСО), пунктом 12 якого визначено, що з 01.11.2018 по 31.12.2018 (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою:

Ц = (Цбаз х Кд),

де Ц - ціна продажу/постачання природного газу;

Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981, 00 грн за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України");

Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює:

0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року;

0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.

Підпунктом 1 пункту 14 Положення про ПСО передбачено, що постачальники природного газу, що закуповують природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до пунктів 7 і 8 цього Положення, зобов`язані до 01.05.2020 постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України "Міжнародний дитячий центр "Артек" за ціною, в якій торговельна надбавка (націнка) постачальника не може перевищувати 2,5 відсотка ціни природного газу, за якою такі постачальники закупили зазначені обсяги природного газу у НАК "Нафтогаз України" відповідно до цього Положення (без урахування податку на додану вартість).

За приписами пункту 15 Положення про ПСО постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, затвердженого відповідно до статті 12 Закону № 329-VIII.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ціна продажу газу для побутових споживачів, яка визначається згідно із Положенням про ПСО не містить інформації про її формування з урахуванням приведення до стандартних умов, проте законодавством не заборонено постачальнику природного газу включати в кінцеву ціну ПСО на газ для населення, зокрема тарифи на розподіл та транспортування газу, у які можуть увійти питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу побутовими лічильниками газу, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, які використовують споживачі - фізичні особи .

Отже, саме Регулятором передбачена можливість застосування коригувальних коефіцієнтів операторами ГРМ при приведенні обсягів спожитого палива побутовими споживачами, визначивши умови та порядок такого коригування, а держава в особі Кабінету Міністрів України надала можливість постачальнику для розрахунку кінцевої ціни ПСО споживачу додати до оптової ціни, зокрема націнку такого постачальника, а також тарифи на розподіл та транспортування газу, та в особі Міністерства палива та енергетики України - включати питомі втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу до собівартості транспортування газу цих підприємств.

Є безпідставним посилання відповідача на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.12.2018 № 03/31-11587, який не може вважатися беззаперечним доказом включення позивачем до складу тарифу питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, оскільки в цьому листі мова йшла про розрахунок розмірів нормативних втрат та виробничо-технічних витрат газорозподільних підприємств на 2016 рік, а правовідносини у цій справі виникли у 2018 році.

При цьому у вказаному листі міститься загальна інформація про те, що при розрахунку вказаних вище витрат та втрат операторами газорозподільних систем були застосовані Методика визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методика визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891 (далі - Методика 264), а також Методика № 595. Натомість розрахунків питомих виробничо-технологічних втрат природного газу, вказаний лист не містить.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання зазначених вимог відповідачем не надано інформації, що постачальнику природного газу компенсуються втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу через механізм включення таких питомих втрат газу до собівартості транспортування газу цих підприємств, та чи вказані донарахування у зв`язку із приведенням оператором ГРМ об`ємів газу до стандартних вимірювань призвели до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива.

В контексті вимог частини другої статті 2 КАС України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень повинен був діяти у тому числі (…), у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на вищевикладене, оскаржена постанова відповідача не відповідає переліченим вище критеріям, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо надання позивачем під час перевірки неповної інформації на запити НКРЕКП суд зазначає наступне.

Пунктом 3 постанови від 20.12.2019 року №2995 НКРЕКП визначено обов`язок акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у строк до 13.01.2020р. надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області повну інформацію на запити від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19 та від 12.12.2019р. № 42/689-19.

Як свідчать сторінки 8-9 акту перевірки ліцензіатом листами від 11.12.2019р. № 81018-СЛ-18918/1-1219, від 12.12.2019р. № 81018-СЛ-18964-1219, від 12.12.2019р. № 81018-СЛ-18963-1219 надано неповну інформацію на запити Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19, від 12.12.2019р. № 42/689-19, що унеможливило проведення детального аналізу проведених ліцензіатом нарахувань обсягів споживання природного газу по окремим споживачам, а також донарахувань обсягів приведених до стандартних умов.

Відповідно до запитів Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області від 28.11.2019р. № 42/652-19, від 06.12.2019р. № 42/673-19 та від 12.12.2019р. № 42/689-19 Регулятор просив надати наступну інформацію:

1) дані про фактичні обсяги спожитого природного газу, які були отримані операторами ГРМ від побутових споживачів природного газу, зокрема тих споживачів, щодо яких ліцензіатом не була надана інформація;

2) дані про обсяги спожитого побутовими споживачами природного газу, які були надані Оператором ГРМ до постачальників природного газу для формування платіжних документів за надані послуги з газопостачання (окремо по кожному споживачу);

3) дані про обсяги спожитого побутовими споживачами природного газу, які були надані Оператором ГРМ до Оператора ГТС (окремо по кожному споживачу);

4) пояснення щодо підстав приведення об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами з посиланням на нормативно-правові акти;

5) у відповідності до якого нормативно-правового акта було визначено розмір коефіцієнту приведення до стандартних умов;

6) дані про фактичні показники лічильників газу (по кожному зверненню окремо) із зазначенням способу визначення даних показників із наданням підтверджуючих документів (контроль, кол-центри, особистий кабінет, за допомогою мобільних додатків);

7) інформацію щодо визначення розміру коефіцієнта приведення до стандартних умов по кожному вищезазначеному зверненню (з урахуванням розташування вводу до приміщення споживача, а також відстані до ВОГ).

Між тим ані в акті перевірки, ані в пункті 3 оскаржуваної постанови відповідачем не конкретизовано, яку саме інформацію та по яким запитуваним пунктам під час перевірки не надано АТ «Київоблгаз» в повному обсязі, що, з врахуванням запитуваної інформації по семи позиціям, свідчить про невмотивованість та неясність такої вимоги відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що судом першої інстанції не надано оцінки наявності чи відсутності з боку АТ «Оператор газорозподільної системи «Київгаз» порушень, визначених постановою НКРЕКП від 20.12.2019 року №2995, а виснувано про порушення відповідачем процедури прийняття постанови - не видання розпорядження про усунення АТ «Київоблгаз» виявлених порушень, як передбачено Законом № 877-V та Законом № 222-VІІІ.

Між тим, відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону №1540- VIII у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Також, як зазначалося вище, частиною другою статті 22 Закону №1540- VIII визначено право Регулятора на застосування санкцій за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, у вигляді, зокрема накладення штрафу.

Тобто, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №1540- VIII, яким не передбачено прийняття Регулятором розпорядження про усунення порушення ліцензійних вимог у разі виявлення під час перевірки порушення ліцензійних умов у сфері енергетики та комунальних послуг, а положення Закону № 877-V та Закону № 222-VІІІ в цій частині застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Щодо наявності у НКРЕКП дискреційних повноважень щодо визначення конкретного розміру штрафної санкції у межах, визначених пп. «б» п.5 ч.5 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон №329) суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 59 Закону №329 Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Визначаючи у спірних правовідносинах наявність та межі у НКРЕКП дискреційних повноважень, суд враховує, що частинами першою та другою статті 277 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачено, що регуляторний орган повинен бути законодавчо відокремленим і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб`єкта господарювання та достатньо вповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об`єктивними стосовно всіх учасників ринку.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених пп. «б» п.5 ч.4 ст.59 Закону №329, за встановлених обставин справи, є дискреційним повноваженням НКРЕКП, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про непропорційність визначеного розміру штрафу позивачу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову та скасування постанови НКРЕКП від 20.12.2019 року №2995 року, проте при прийнятті рішення виходив з помилкових підстав та мотивів для його задоволення, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, обґрунтовуючи підстави для задоволення позову, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та зміну рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині з її викладенням в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №640/1676/20 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №640/1676/20 - змінити шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 21 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль