Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №2-1252/1-10
Суддя: Поливач Любов Дмитрівна
Унікальний номер справи 2-1525/1-10
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/13012/2026
Головуючий у суді першої інстанції Т. В. Савлук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
21 жовтня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
учасники справи
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС»
заінтересована особа Публічне акціонерне товариство
«ОТП Банк»
заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
заінтересована особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України
заінтересована особа ОСОБА_1
заінтересована особа ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Шатохіним Сергієм Анатолійовичем , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року, постановлену у складі судді Савлук Т. В., в примішенні Дніпровського районного суду м. Києва,
у с т а н о в и в :
У січні 2026 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Шевченківський відділ державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якій просило замінити сторону у виконавчому провадженні - АТ «ОТП Банк» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1252/1, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 487 054,56 грн, штрафних санкцій у розмірі 40 003, 71 грн, судових витрат по сплаті судового збору з кожного відповідача по 850,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного відповідача по 60,00 грн.
В обгрунтування заяви зазначено, що на виконанні у Шевченківського відділу державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого № 2-1252/1, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №CL/001/905/2006 від 20.12.2006.
31.01.2018 було укладено договір факторингу №б/н між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (змінено назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС»), відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №CL/001/905/2006 від 20.12.2006.
Заявник вказував, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» отримало від державного виконавця запит від 03.12.2025 про вжиття заходів щодо заміни стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року заяву ТОВ «ВІН ФІНАНС», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Шевченківський відділ державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Замінено сторону у виконавчому провадженні - АТ «ОТП Банк» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1252/1, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 487 054,56 грн, штрафних санкцій у розмірі 40 003, 71 грн, судових витрат по сплаті судового збору по 850,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі по 60,00 грн.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 через свого представника Шатохіна С. А. подала апеляційну скаргу, посилаються на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «ВІН ФІНАНС» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд зазначив, що договір факторингу від 31.01.2018 був укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Таким чином суд фактично встановив інші обставини, ніж ті, на які посилався заявник. Наведена суперечність свідчить про те, що суд належним чином не дослідив подані докази та не встановив фактичний ланцюг переходу права вимоги від первісного кредитора.
Також в ухвалі відсутній аналіз договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10.12.2010, доказів фактичної передачі права вимоги, документів щодо правонаступництва ТОВ «ВІН ФІНАНС» після зміни найменування, доводів боржника щодо ухвали від 01.10.2019.
На думку заявника, суд фактично обмежився загальним посиланням на норми права без належного аналізу доказів, не спростував висновки, зроблені в ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 01.10.2019 у справі №755/13891/19, де суд прямо встановив, що не доведено перехід права вимоги від ОТП Банку до ОТП Факторинг Україна. У новій ухвалі суд просто констатував існування такого договору, але не навів жодної оцінки причин, з яких попередній висновок суду більше не підлягає застосуванню. Це є порушенням вимог ст. 263, 264 ЦПК України щодо мотивованості судового рішення та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відзивів від заявника та заінтересованих осіб на апеляційну скаргу ОСОБА_2 станом на день розгляду справи до суду не надійшло.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Шатохін С. А. підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.
Заявник ТОВ «ВІН ФІНАНС» та заінтересовані особи ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Шевченківський відділ державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом доставлення судових повісток до електронних кабінетів юридичних осіб та шляхом направлення поштового відправлення боржнику (поштове відправлення повернуто без вручення із відміткою «адресат відсутній»). Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від вказаних осіб не надходило. Колегія суддів розцінила причини неявки зазанчених осіб в судове засідання як неповажні та вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників заявника та заінтересованих осіб.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника боржниці Шатохіна С. А., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, постановляючи ухвалу про задоволення заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обгрунтованість переходу права вимоги від первісного стягувача АТ «ОТП Банк» до теперішнього ТОВ «ВІН ФІНАНС» за кредитним договором №CL/001/905/2006 від 20.12.2006.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17, провадження № 12-48гс20, дійшла висновку, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року, ухваленим у справі № 2-1252/1-10 задоволено позовну заяву ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CL/001/905/2006 від 20 грудня 2006 року у розмірі 487 054,56 грн та штрафні санції в розмірі 40 003,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 850,00 грн з кожного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі по 60,00 грн з кожного.
На виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року у справі № 2-1252/1-10 03.04.2015 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-1252/1, на підставі якого державним виконавцем Шевченківського відділу державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України 21.08.2015 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є АТ «ОТП Банк», боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У вимозі від 03.12.2025 № 48514884/7, направленій ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», старший державний виконавець Шевченківського відділу державної вмконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управліня Міністерства юстиції України, просив повідомити про наявність ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача АТ «ОТП Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».
Перевіряючи наявність законних підстав для заміни первісного стягувача АТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (після зміни назви ТОВ «ВІН ФІНАНС») у вказаному виконавчому провадженні суд встановив наступне.
10 грудня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до умов якого відбулось відступленя права вимоги за кредитними договороми, в тому числі за кредитним договором № CL/001/905/2006 від 20 грудня 2006 року (а.с. 137 (зворот) - 143).
Згідно Витягу з додатку 1 Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010, права вимоги за якими відступаються, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредтним договором №CL/001/905/2006, укладеним 20 грудня 2006 року. Боржник ОСОБА_1 , поручитель ОСОБА_2 (а.с. 126).
31 січня 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу № б/н, відповідно до якого товариство відступає новому кредитору належні товариству, а новий кредитор набуває право вимоги товариства до позичальників за кредитним договорами, та всіма правами похідними договорами, право вимоги виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору.
Плата за відступлення права вимоги за договором факторингу від 31.01.2018 здійснена ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 28.02.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 2581117.
До договору додано акт № 1 приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу від 31.01.2018.
Згідно Витягу з додатку №1 Договору факторингу від 31.01.2018, права вимоги за якими відступаються, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» прийняло право вимоги за кредитним договом №CL/001/905/2006, укладеним 20 грудня 2006 року. Боржник ОСОБА_1 , поручитель ОСОБА_2 (а.с. 126 - зворот).
Тажож заявником надано перелік договорів відступлення прав вимоги (додаток №5 до договору факторингу від 31.01.2018), серед яких вказано кредитний договір №CL/001/905/2006 від 20 грудня 2006 року.
Відповідно до наказу від 25.07.2024 № 55-к ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про зміну назви на виконання протоколу №1706 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» перейменовано з 25.07.2024 у ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про ТОВ «ВІН ФІНАНС» - ідентифікаційний код юридичної особи 38750239.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частин першої, третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, ТОВ «ВІН ФІНАНС» надало належні докази на підтвердження переходу права вимоги від первісного стягувача АТ «ОТП Банк» до його правонастуника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до «ФК «Довіра та гарантія», яке у подальшому змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС», а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують.
Скаржник помилково стверджує про відстуність у матеріалах справи договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та АТ «ОТП», оскільки такий доказ було надано заявником та він знаходиться у матеріалах справи (а.с. 137 (зворот) - 143).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».
Згідно результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 09.01.2026 виконавче провадження НОМЕР_1 від 21.08.2015 перебуває на стадії примусового виконання.
Оскільки ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржників, які виникли за кредитним договором №CL/001/905/2006 від 20 грудня 2006 року, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах та набуття заявником права щодо заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (процесуальне правонаступництво).
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відмови у заміні сторони виконавчого провадження у зв`язку відсутністю доказів щодо відступлення прав вимог, колегія суддів відхиляє як необгрнутовані з урахуванням вищенаведеного.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Та обставина, що 09.02.2015 Дніпровським районним судом було постановлено ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа за зверненням відділу виконавчої служби, що відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2019 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було відмовлено у заміні сторони виконавчого провадження, не свідчить про те, що правонаступництво первісного і другого стягувача (кредиторів) не відбулось. Суд відмовив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у заміні сторони виконавчого провадження, оскільки заявником не було доведено суду факту правонаступництва. При розгляді даної заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» доведено суду правонаступництво заявника.
Разом з тим, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали невірно зазначив, що договір факторингу від 31.01.2018 був укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», оскільки сторонами у вказаному договорі є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Зокрема, судом невірно вказано, що відповідно до Витягу з додатку №1, права вимоги за кредитним договором № CL/001/905/2006 від 20 грудня 2006 року було відсутплене ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не АТ «ОТП Банк», а ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, проте підлягає зміні шляхом зазначення у 16 та 17 абзацах описової та мотивувальної частин цієї ухвали найменування юридичної особи - сторони договору факторингу № б/н від 31.01.2018 «Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»» замість помилково зазначеного «Акціонерне товариство «ОТП Банк»».
В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Шатохіним Сергієм Анатолійовичем , задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року змінити, зазначити у 16 та 17 абзацах описової та мотивувальної частин ухвали найменування юридичної особи - сторони договору факторингу № б/н від 31.01.2018 «Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»» замість помилково зазначеного «Акціонерне товариство «ОТП Банк»».
В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 22 жовтня 2026 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua