Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №757/28098/26-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/28098/26-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13601/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Григоренко І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання зобов`язання припиненими, відсутнім права на примусове виконання зобов`язання та визнання права на відшкодування нанесеної майнової шкоди, -

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з вказаним позовом про визнання зобов`язання припиненим, відсутнім права на примусове виконання зобов`язання та визнання права на відшкодування нанесеної майнової шкоди (т. 1 а.с. 1-14).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про визнання зобов`язання припиненими, відсутнім права на примусове виконання зобов`язання та визнання права на відшкодування нанесеної майнової шкоди - передано на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (т. 1 а.с. 160-161).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 07 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков Г.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Печерського районного суду міста Києва для розгляду по суті (т. 1 а.с. 214-242).

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на те, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою у Печерському районі міста Києва. Відповідно, Печерський районний суд м. Києва є належним судом для розгляду справи на підставі місця проживання позивача.

Суд невірно застосував виключну загальну норму ч. 2 ст. 28 ЦПК України (місцезнаходження відповідача) та проігнорував спеціальні норми про альтернативну підсудність.

Крім того, третьою вимогою позовної заяви є визнання права на відшкодування майнової шкоди, завданої знищенням домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться у Печерському районі міста Києва. Відтак, Печерський районний суд міста Києва має альтернативну підсудність щодо вимоги 3 позовної заяви саме на цій підставі.

Зазначив, що позивач свідомо обрав Печерський районний суд м. Києва, маючи на це законні підстави - як за місцем проживання, так і за місцем завдання шкоди.

Суд першої інстанції, не встановивши відсутності альтернативної підсудності, позбавив позивача права на вибір суду, гарантованого ЦПК. Це є самостійною підставою для скасування ухвали.

У Печерському районному суді м. Києва перебуває на розгляді справа № 6-267/26 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 757/30497/15-ц від 03.02.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Обидні справи стосуються тих самих правовідносин між тими самими сторонами - ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк» щодо того самого кредитного зобов`язання та виконавчого провадження № 61152778.

Передача нової справи до Голосіївського районного суду м. Києва створює реальний ризик ухвалення суперечливих судових рішень двома різними судами щодо таких самих правовідносин.

Також вказував, що позивач дізнався про передачу справи за підсудністю лише з електронного повідомлення про доставку ухвали, однак, це є порушенням принципу змагальності та права бути почутим (т. 1 а.с. 214-242).

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Самокиша В.Ю. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін (т. 2 а.с. 45-50).

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншому суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд першої інстанції, передаючи дану справу за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва, виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач АТ «Сенс Банк» зареєстрований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, що територіально знаходиться в Голосіївському районі міста Києва, а тому, з урахуванням місцезнаходження відповідача, дана справа підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки такі є передчасним, з огляду на наступне.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивачем заявлені вимоги, в тому числі, про визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» у частині 46 769 699, 29 грн., а також визнання відсутнім у АТ «Сенс Банк» право на примусове виконання виконавчого листа № 757/30497/15-ц від 03.02.2020 у частині суми 46 769 699, 29 грн. у виконавчому провадженні № 61152778, тобто, вимоги позивача стосуються вимог щодо визнання припиненим зобов`язання боржника щодо сплати заборгованості за виконавчим листом № 757/30497/15-ц, виданим Печерським районним судом м. Києва на виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 757/30497/15-ц (провадження № 61-23014св19), розгляд і вирішення яких врегульовано розділом VІ «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у судових справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Суд першої інстанції не з`ясував зміст вказаних вимог та дійшов передчасного висновку про направлення даної справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Також, суд першої інстанції не врахував, що позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права на відшкодування АТ «Сенс Банк» майнової шкоди, завданої незаконним вибуттям іпотечного майна та повернення його у знищеному та суттєво погіршеному стані у розмірі 781 887,32 євро, що на день подачі позову становить 40 442 105,17 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

З матеріалів справи видно, що іпотечне майно, а саме домоволодіння знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Печерського району м. Києва.

Відтак, суд першої інстанції, не звернувши увагу на вищенаведені обставини, прийшов до помилкового висновку, що справа за підсудністю належить до Голосіївського районного суду м. Києва.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншому суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов