Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №753/8472/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №753/8472/25

Суддя: Голуб Світлана Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/8472/25 Головуючий у суді І інстанції Трусова Т.О.

Провадження № 22-ц/824/5151/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позов обґрунтувало тим, що 01 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3701752 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 9 100 грн строком на 19 днів зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 910 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово, та процентів за користування кредитом в сумі 2 161,25 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, і стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

30 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75138712 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно із умовами якого відповідачці було надано позику у розмірі 4 000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування позикою, а за понадстрокове користування позикою - 2,70 % в день.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 3701752 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», яке, у свою чергу, згідно із договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило право вимоги до відповідачки ТОВ «Коллект Центр».

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого право грошової вимоги за договором позики № 75138712 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», яке, у свою чергу, згідно із договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило право вимоги до відповідачки ТОВ «Коллект Центр».

Відповідачка взяті на себе зобов'язання за договорами належним чином не виконувала, обов`язкові платежі, передбачені умовами договорів, у встановлений строк не здійснювала, що призвело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 82 216,45 грн, з яких: 13 100 грн - заборгованість за тілами кредитів; 68 133,25 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 910 грн - заборгованість за комісією; 64 грн - інфляційні збитки; 9,20 грн - три проценти річних.

Позивач просив суд стягнути вказану заборгованість з відповідачки на свою користь разом із понесеними судовими витратами на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн та на правовому допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами № 3701752 від 01 вересня 2021 року та № 75138712 від 30 серпня 2021 року у розмірі 82 216,45 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн, а всього - 109 638,85 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачка в особі представника - адвоката Годун Д.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд розглянув справу без належного повідомлення відповідачки, не вжив заходів для з`ясування актуальної адреси місця її проживання, не застосував порядок заочного розгляду справи та ухвалив рішення, яким фактично позбавив її права на судовий захист у вигляді наведення своїх заперечень щодо позовних вимог. Отже, оскаржуване рішення ухвалене за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а тому був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист. Це, на думку відповідачки, є грубим порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи по суті спору та є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись, зокрема на те, що судом першої інстанції за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі, яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про відкриття провадження та неподання нею у встановлений строк відзиву на позовну заяву, справа вирішувалась за наявними в ній матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, що у свою чергу не передбачає проведення заочного розгляду справи. У зв`язку з наведеним позивач вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду і підстави для його скасування через неналежне повідомлення відповідача відсутні.

Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3701752 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 9 100 грн строком на 19 днів до 20 вересня 2021 року зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 910 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово, та процентів за користування кредитом в сумі 2 161,25 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, і стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.

Тип процентної ставки за цим договором - фіксована, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12 171,25 грн.

Кредитні кошти надавались у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.

Кредит вважається погашеним в день отримання кредитодавцем коштів в погашення усієї заборгованості за кредитом.

30 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75138712, згідно із умовами якого відповідачці було надано позику у розмірі 4 000 грн строком на 30 днів до 29 вересня 2021 року зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування позикою, а за понадстрокове користування позикою - 2,70 % в день.

За умовами цього договору орієнтовна загальна вартість позики становить 4 012 грн.

Укладаючи зазначений договір, відповідачка підтвердила, що вивчила договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), в тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, обсяг зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, які їй зрозумілі.

Відповідно до пункту 12 договору його укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 29-11-102, у відповідності до умов якого до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 3701752 від 01 вересня 2021 року. Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимог до позичальника, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договором позики, та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 27/01/2022, у відповідності до умов якого до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 75138712 від 30 серпня 2021 року. Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимог до позичальника, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договором позики, та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

В свою чергу, у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги за вищевказаними договорами ТОВ «Коллект Центр», а саме:

позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3701752 від 01 вересня 2021 року на загальну суму 79 056,25 грн, з яких: 9 100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 69 046,25 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 910 грн - заборгованість за комісією (враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідачки лише 58 581,25 грн процентів);

позивач набув право вимоги до відповідачки за договором позики № 75138712 від 30 серпня 2021 року на загальну суму 13 625,20 грн, з яких: 4 000 грн - заборгованість за тілом позики, 9 552 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки - 64 грн; три проценти річних - 9,20 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідачки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за договорами № 3701752 від 01 вересня 2021 року та № 75138712 від 30 серпня 2021 року, яку з неї просив стягнути позивач, становить 82 216,45 грн, з яких: 13 100 грн - заборгованість за тілами кредитів (позики); 68 133,25 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 910 грн - заборгованість за комісією; 64 грн - інфляційні збитки; 9,20 грн - три проценти річних.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування позиченими коштами у визначені договорами строки відповідачка не виконала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є боржником у зобов`язанні, що виникло на підставі укладених нею 01 вересня 2021 року та 30 серпня 2021 року з первісними кредиторами споживчих кредитних договорів № 3701752 та № 75138712, які не були нею виконані у встановлений строк, а 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової право вимоги до відповідачки на загальну суму заборгованості 82 216,45 грн, тому наявні підстави для задоволення обґрунтованих і доведених позовних вимог.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд звертав увагу на те, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц).

З огляду на доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду лише в частині належного повідомлення відповідачки про розгляд справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду.

Порядок повідомлення учасників справи про розгляд справи встановлений статями 128 - 130 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В додатках до позову містилися докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами на адресу відповідача: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог частини шостої - восьмої статті 187 ЦПК України суд першої інстанції 29 квітня 2025 року отримав з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь за № 1330131, відповідно до якої відповідачка ОСОБА_1 з 27 липня 2024 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

01 травня 2025 року районний суд постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі та постановив призначити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію зазначеної ухвали було направлено ОСОБА_1 на встановлену адресу її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яка також зазначена нею у поданій апеляційній скарзі.

Однак поштове відправлення повернулось до суду першої інстанції із відміткою служби поштового зв`язку про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 42).

Відповідно до частини другої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно із частиною п`ятою статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п`ятої статті 128 цього Кодексу (частина п`ята статті 187 ЦПК України).

Частиною шостою статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

За змістом пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та пункту 91-1 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування вважається врученням судової повістки цій особі.

Тобто наведені норми дають підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (перебування).

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20, від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц, від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції не був дотриманий порядок належного повідомлення відповідачки про пред`явлений до неї позов та про розгляд даної справи, встановлений статтею 128 ЦПК України, а тому зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані апеляційним судом як обов`язкова підстава для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.

Водночас слід врахувати і те, що пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачає підставу для скасування судового рішення лише у випадках якщо справу розглянуто судом за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, проте у цій справі судове засідання не проводилось, справа була розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги й доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що суд першої інстанції не застосував порядок заочного розгляду справи, встановлений статтею 280 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50)).

Згідно із абзацом 2 частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а отже правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Своє відношення до заявлених позовних вимог та рішення місцевого суду ОСОБА_1 виклала в апеляційній скарзі, тим самим реалізувавши принцип змагальності. Однак відповідачка не надала апеляційному суду доказів, які вона не змогла надати до суду першої інстанції, та не навела жодних доводів, які б спростували висновки суду про те, що вона допустила невиконання умов договорів та вимог закону щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості.

За таких обставин порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що немає підстав скасовувати рішення суду першої інстанції, оскільки обставини, про які зазначає відповідачка в апеляційній скарзі, зокрема щодо її неналежного повідомлення про розгляд справи, не знайшли свого підтвердження, а без доведення відповідачкою самого факту подання відзиву на позовну заяву та неврахування його заперечень під час вирішення спору зазначені обставини ніяким чином не могли вплинути на дотримання гарантій справедливого судового розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року у даній справі - без змін.

У такому разі розподіл судових витрат відповідачки у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.

З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді: С.А. Голуб

Т.О. Писана

Д.О. Таргоній

Оригінал: reyestr.court.gov.ua